Розробка і апробування методики фізичної підготовки учнів засобами міні-футболу. Її вплив на рівень фізичної підготовленості, рухової активності, фізичної і розумової працездатності та мотивації до занять вправами студенток під час навчання у закладі.
Аннотация к работе
Малімон, 1999) сучасна студентська молодь добре поінформована про роль і значення фізичної культури в збереженні і зміцненні здоровя, забезпеченні тривалого активного довголіття, підвищенні працездатності, однак більшість студентів мають низький рівень фізичної підготовленості (Г.Є. Романенко, 2003) свідчить про те, що існуючі методи організації фізичного виховання у вищих навчальних закладах не достатньо ефективні для підвищення рівня фізичної підготовленості, здоровя та інтересу значної кількості студентів до занять фізичними вправами. Отже, недостатня теоретична і методична обґрунтованість засобів фізичного виховання у вищих педагогічних навчальних закладах зумовили вибір теми дослідження "Ефективність фізичної підготовленості студенток вищого педагогічного навчального закладу засобами міні-футболу". Роль автора полягає у визначенні фізичної підготовленості, рівня фізичного здоровя студенток вищого педагогічного навчального закладу та розробці ефективної методики фізичної підготовки студенток вищого педагогічного навчального закладу засобами міні-футболу. Наукова новизна одержаних результатів: - вперше розроблена і апробована методика фізичної підготовки студенток вищого педагогічного навчального закладу засобами міні-футболу, що полягає у використанні в навчальному процесі з фізичного виховання найбільш енергетично вигідних засобів міні-футболу в поєднанні з комплексами вправ, спрямованих на концентрований розвиток фізичних якостей;Міні-футбол, що розглядається нами, останнім часом користується великою популярністю серед студентської молоді, представляє собою ефективний засіб фізичного виховання як студентів так і студенток, в силу обєктивних і субєктивних причин не знайшов свого практичного застосування в програмах з фізичного виховання студентів ВНЗ. На цьому етапі вивчались науково-теоретичні і методичні аспекти фізичного виховання у ВНЗ, були визначені: мета, завдання, обєкт, предмет і програма досліджень, відібрані анкети для визначення стану здоровя та тести фізичної підготовленості, методи дослідження функціонального стану організму студенток, їх фізичного здоровя, фізичної і розумової працездатності, рухової активності, розроблено анкети для вивчення спортивно-оздоровчих потреб студенток. Третій етап (вересень 2003-травень 2004 рр.) було присвячено розробці методики фізичної підготовки студенток вищого педагогічного навчального закладу засобами міні-футболу з урахуванням даних науково-методичної літератури, педагогічних спостережень, власного педагогічного досвіду роботи у ВНЗ, рівня здоровя, фізичної підготовленості та встановлених соматичних і фізіологічних властивостях організму студенток. Ефективність запропонованої методики фізичної підготовки студенток засобами міні-футболу оцінювалась шляхом порівняння показників фізичного здоровя, фізичної підготовленості, рівня рухової активності, фізичної та розумової працездатності та ставлення до запропонованої методики проведення занять з фізичного виховання студенток контрольної і експериментальної груп. У третьому розділі "Характеристика показників фізичного здоровя, фізичної підготовленості, рухової активності, фізичної і розумової працездатності та спортивно-оздоровчих потреб студенток" здійснено аналіз результатів дослідження морфофункціонального розвитку, показників фізичного здоровя, фізичної підготовленості, рухової активності, фізичної і розумової працездатності та спортивно-оздоровчих потреб студенток 1-4 курсів вищого педагогічного навчального закладу.Численні дослідження виявили низький рівень фізичної підготовленості студентів, стану здоровя, рухової активності та інтересу до занять з фізичного виховання. Відсутність сформованої потреби студентів в систематичних заняттях фізичними вправами та байдуже ставлення до навчального процесу вимагають пошуку більш досконалих засобів і методів фізичного виховання у ВНЗ. виявлена тенденція зниження фізичної підготовленості студенток (на 1 курсі студенток з високим рівнем фізичної підготовленості - 6,4 %, вищим за середній - 27,7 %, середнім - 40,4 %, нижчим за середній - 25,5 %; на 2 курсі - 5,9 % студенток з високим рівнем фізичної підготовленості, 25,5 % - з вищим за середній, 41,2 % - з середнім і 29,4 % - з нижчим за середній рівнем фізичної підготовленості; на 3 курсі 4,4 % студенток мають високий рівень фізичної підготовленості, 22,2 % - вищий за середній, 44,4 % - середній і 28,9 % - нижчий за середній; серед студенток 4 курсу - 2,6 %, 10,3 %, 41,0 % та 46,1 % відповідно; результати дослідження рівня фізичного здоровя свідчать про поступове його зниження з першого по четвертий курс (на першому курсі низький рівень фізичного здоровя мають 19,1 % студенток, на другому - 17,6 %, на третьому - 33,3 % і на четвертому - 30,8 %); З метою зміцнення здоровя відвідує заняття з фізичного виховання 21,2 % студенток.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
1. Аналіз науково-методичної літератури свідчить, що питання фізичного виховання у ВНЗ вивчені недостатньо. Численні дослідження виявили низький рівень фізичної підготовленості студентів, стану здоровя, рухової активності та інтересу до занять з фізичного виховання. Відсутність сформованої потреби студентів в систематичних заняттях фізичними вправами та байдуже ставлення до навчального процесу вимагають пошуку більш досконалих засобів і методів фізичного виховання у ВНЗ. У навчальному процесі доцільно відмовитись від примусового змісту фізичного виховання і звернутись до особистості студента, його інтересів і потреб у сфері фізичного виховання.
2. Результати дослідження, проведені зі студентками Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка, свідчать про те, що: - фізичний розвиток студенток за показниками довжини, маси тіла та ОГК знаходиться в межах норми. В процесі навчання параметри фізичного розвитку вірогідних змін не зазнають. За співвідношенням довжини і маси тіла спостерігається тенденція до дефіциту маси;
- у студенток спостерігаються ознаки напруження роботи серцево-судинної і дихальної систем, помічено зростання показників ЧСС, артеріального тиску відповідно до вікових норм, виражена тенденція зниження середньостатистичних величин ЖЄЛ;
- виявлена тенденція зниження фізичної підготовленості студенток (на 1 курсі студенток з високим рівнем фізичної підготовленості - 6,4 %, вищим за середній - 27,7 %, середнім - 40,4 %, нижчим за середній - 25,5 %; на 2 курсі - 5,9 % студенток з високим рівнем фізичної підготовленості, 25,5 % - з вищим за середній, 41,2 % - з середнім і 29,4 % - з нижчим за середній рівнем фізичної підготовленості; на 3 курсі 4,4 % студенток мають високий рівень фізичної підготовленості, 22,2 % - вищий за середній, 44,4 % - середній і 28,9 % - нижчий за середній; серед студенток 4 курсу - 2,6 %, 10,3 %, 41,0 % та 46,1 % відповідно;
- результати дослідження рівня фізичного здоровя свідчать про поступове його зниження з першого по четвертий курс (на першому курсі низький рівень фізичного здоровя мають 19,1 % студенток, на другому - 17,6 %, на третьому - 33,3 % і на четвертому - 30,8 %);
- необхідні зміни засобів і методів навчальних та позанавчальних занять для забезпечення позитивного впливу на рівень фізичної підготовленості та здоровя студенток враховуючи інтереси, потреби і їх особистісні орієнтації.
3. Вивчення фізкультурно-оздоровчих потреб студенток дозволяє стверджувати, що провідним мотивом до занять фізичними вправами є бажання отримати залікову оцінку (56,3 %). З метою зміцнення здоровя відвідує заняття з фізичного виховання 21,2 % студенток. 35,9 % опитаних дає негативну оцінку традиційному змістові навчальних форм занять фізичним вихованням і пропонує надати можливість займатися видами спорту за власним вибором (42,5 %). Це, на їх думку, сприятиме зростанню інтересу до навчальних занять, підвищенню рівня фізичної підготовленості та зміцненню здоровя. Серед найбільш бажаних видів спорту на заняттях з фізичного виховання студентки називають ритмічну гімнастику (21,4 %), міні-футбол (17,2 %), волейбол (16,8 %). Друге рангове місце міні-футболу пояснюється тим, що 78,5 % опитаних студенток - вихідці з сільських районів, де немає в достатній кількості басейнів, спортивних залів, а також кваліфікованих спеціалістів з фізичного виховання, а отже, і немає можливості займатись ритмічною гімнастикою, шейпінгом, аеробікою, плаванням, спортивними танцями та іншими видами спорту, що популярні серед студенток міст.
4. Експериментальна методика фізичної підготовки студенток засобами міні-футболу, впроваджена в Сумському державному педагогічному університеті ім. А.С. Макаренка передбачала можливість займатись обраним, пріоритетним видом спорту (міні-футболом), систему етапів, засобів і методів навчання, самостійну роботу студенток та запровадження регулярного контролю фізичної підготовленості студенток в кінці кожного змістового модулю навчальної програми. Розроблено співвідношення засобів фізичного виховання, що використовуються на заняттях з міні-футболу та комплекси вправ для концентрованого розвитку фізичних якостей, а також комплекси для додаткових (самостійних) занять студенток фізичними вправами.
5. В результаті впровадження в навчальний процес методики фізичної підготовки студенток засобами міні-футболу виявлено, що 76,6 % студенток подобаються заняття за запропонованою методикою, 80 % - оцінюють зміст занять на "відмінно" та "добре". 90 % - мають високий та середній рівень інтересу до занять, 53 % - бадьорий настрій, 47 % - відзначають позитивні емоції.
6. Серед найважливіших мотивів відвідування занять студентки, що займались міні-футболом, назвали: зміцнення та збереження здоровя, формування гарної статури, спортивні досягнення студентів-спортсменів, підвищення працездатності та покращення настрою. Виявлено, що постійно займаються спортом у позанавчальний час 25,8 % студенток і 32 % студенток постійно беруть участь в спортивно-масових заходах ВНЗ. 46 % студенток експериментальної групи не пропускають занять через хворобу, 25 % - пропускають до 5 занять протягом навчального року, тоді як у студенток, що займались фізичним вихованням за традиційним змістом, ці показники становлять 5 % та 38 % відповідно.
7. Методика фізичної підготовки студенток засобами міні-футболу сприяла підвищенню рівня фізичної підготовленості (з високим та вищим за середній рівнем фізичної підготовленості кількість студенток збільшилась на 11,1 % та 14,7 %, а з середнім та нижчим за середній рівнем фізичної підготовленості - зменшилась на 11,2 % та 14,8 % відповідно) та рівня фізичного здоровя (зросла кількість студенток з вищим за середній рівнем фізичного здоровя - на 66,6 %, і на 50,0 % знизилася кількість студенток з низьким рівнем фізичного здоровя).
8. Впровадження експериментальної методики сприяло збільшенню обсягу загальної рухової активності у студенток експериментальної групи за період експерименту на 32,6 %, обсяг фізкультурно-оздоровчої рухової активності студенток експериментальної групи збільшився на 42,6 %. Значно зросли показники розумової працездатності у студенток експериментальної групи за навчальний рік: кількість переглянутих знаків - на 9,6 знаків, коефіцієнт точності виконаної роботи - на 0,12 ум. од., коефіцієнт продуктивності роботи - на 6,2 %. Покращився також на 12,1 % показник фізичної працездатності у студенток експериментальної групи.
Проведене дисертаційне дослідження не претендує на вивчення всіх аспектів фізичного виховання у вищих педагогічних навчальних закладах. Ми пропонуємо один із багатьох шляхів підвищення рівня фізичної підготовленості студенток. Більш детального дослідження потребує, на нашу думку, вплив таких методик на стан здоровя студентів, їх соціальну активність, взаємозвязок психічного і фізичного здоровя.
Список литературы
1. Оксьом П.М. Міні-футбол як ефективний засіб підвищення рівня фізичного стану студенток // Теорія і практика фізичного виховання: Науково-методичний журнал. - Харків: ХНПУ, 2004. - №3. - С. 24-28.
2. Оксьом П.М. Рівень рухової активності студенток ВНЗ // Актуальні проблеми фізичного виховання і спорту студентської молоді: матеріали між народної наук.-практ. конф., (25-26 грудня 2004р. м.) ХНПУ. - Харків: 2004. - С. 138-142.
3. Оксьом П.М. Міні-футбол як ефективний засіб компенсації негативного впливу тривалого положення "сидячи" та компютерних систем на організм студентів // Теорія та методика фізичного виховання: Науково-методичний журнал. - Харків: ХНПУ, 2005. - №1. - С. 42-45.
4. Оксьом П.М. Особливості рухової активності студенток вищого педагогічного навчального закладу // Спортивний вісник Придніпровя: Науково-методичний журнал. - Дніпропетровськ: ДДІФК, 2005. - №1. - С. 24-26.
5. Оксьом П.М. Динаміка розвитку фізичних якостей у студенток вищого педагогічного навчального закладу під впливом гри в міні-футбол // Молода спортивна наука України: Зб. наук. праць з галузі фізичної культури та спорту. У 4-х т. - Львів: НВФ "Українські технології", 2005. - Вип. 9. - Т.4. - С. 161-166.
6. Оксьом П.М. Вплив занять міні-футболом на фізичний стан студенток вищого педагогічного навчального закладу // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2005. - №5. - С. 21-28.
7. Оксьом П.М. Оптимізація розумової і фізичної працездатності студенток засобами міні-футболу // Молода спортивна наука України: Зб. наук. праць з галузі фізичної культури та спорту. - Львів: НВФ "Українські технології", 2006. - Вип. 10. - Т.1. - С. 26.
8. Оксьом П.М., Кондратенко Ю.М. Проблема здоровя студенток вищого педагогічного навчального закладу // Молода спортивна наука України: Зб. наук. праць з галузі фізичної культури та спорту. У 5-х т. - Львів: НВФ "Українські технології", 2007. - Вип. 11. - Т.1. - С. 32-33.
9. Оксьом П.М., Шумаков О.В. Міні-футбол - ефективний засіб фізичного виховання студенток вищого педагогічного навчального закладу // Сучасні проблеми розвитку теорії та методики спортивних ігор: Зб. наук. ст. - Львів: ЛДУФК, 2007. - С. 45-47.
10. Оксьом П.М., Кондратенко Ю.М., Бабченко Ю.В. Морфофункціональний стан студенток вищого педагогічного навчального закладу // Молода спортивна наука України: Зб. наук.праць з галузі фізичної культури та спорту. У 4-х т. - Львів: НВФ "Українські технології", 2008. - Вип. 12. - Т.2. - С. 141-145.