Дослідження заходів щодо підвищення ефективності пасажирських перевезень. Обґрунтування необхідності захисту людей під час експресних маршрутних перевезень. Розгляд закономірностей пасажиропотоків в залежності від кількості автобусів на маршруті.
Аннотация к работе
Проблема підвищення ефективності не може обмежуватися сферою матеріального виробництва, вона повинна також включати поліпшення роботи галузей сфери обслуговування, в тому числі пасажирського транспорту, який отримав значення як фактор не тільки зростання народного добробуту і задоволення потреб населення, але й підвищення матеріального виробництва і результативності роботи сфери обслуговування. Вивчаючи роботу міського транспорту, прагнучи поліпшити її за якими-небудь показниками, було відмічено, що недоліки, які мають місце у роботі міського пасажирського транспорту (МПТ), у даний час призводять до досить значних, на думку більшості компетентних фахівців, невиправданих витрат матеріальних, фінансових і трудових ресурсів, що несприятливо позначаються на наслідках суспільного виробництва. Організаційні рішення з підвищення ефективності роботи МПТ, ефективні з економічної точки зору, далеко не завжди є найкращими в плані соціальному, тобто в деяких випадках прагнення до досягнення високої економічної ефективності роботи пасажирського транспорту може призвести до таких негативних соціальних результатів, як зменшення вільного часу населення, зниження якості перевезень, погіршення екологічної ситуації і т. д. До методів організації руху на маршрутах відносять організацію експресних маршрутних перевезень, що дозволяє підвищити провізну здатність маршруту, поліпшити рівень транспортного обслуговування і знизити рівень впливу транспортних засобів на оточуюче середовище. У дисертації розроблено новий підхід до оцінки ефективності експресних маршрутних перевезень пасажирів у найбільших містах, який запропоновано автором особисто і який на відміну від відомих раніше враховує соціально-економічні наслідки поїздки і дозволяє побудувати модель розрахунку раціональної форми організації руху на маршрутах.Наведено аналіз сучасного стану розвитку МПТ, а також досліджень з питань організації міських пасажирських перевезень та методів визначення режимів руху автобусів, обґрунтовано шляхи удосконалення транспортного процесу. Правильне планування міських пасажирських перевезень, упровадження прогресивних методів організації руху можуть скоротити число і тривалість зупинок транспортних засобів, зменшити частку несталих режимів, у такий спосіб зявляється можливість зниження експлуатаційної витрати палива. У роботі визначена перспективність впровадження експресного режиму руху транспортних засобів на міських маршрутах, що повязана з можливістю, по-перше, забезпечувати високі швидкості сполучення при дотриманні режиму праці і відпочинку водіїв, по-друге, підвищити перевізну здатність автомобільного транспорту, по-третє, знизити собівартість перевезень, по-четверте, піднести рівень транспортного обслуговування населення, по-пяте, зменшити екологічне забруднення міст. Тому пропонується використовувати новий критерій оцінки ефективності експресних маршрутних перевезень пасажирів, що дозволяє враховувати соціально-економічні наслідки транспортного процесу для суспільства у цілому: (1) кількість автобусів на маршруті, які працюють у звичайному режимі руху, од.;Проведений аналіз існуючих методів вибору раціонального співвідношення автобусів, які працюють у звичайному режимі руху, і експресних автобусів на маршрутах міста показав, що вони не дозволяють повною мірою вирішити поставлене завдання, що займає важливе місце в комплексі заходів з організації пасажирських перевезень. Виявлені натурними спостереженнями закони розподілу кореспонденцій на маршруті залежно від співвідношення автобусів, які працюють у звичайному режимі руху, та експресних автобусів можуть служити їх моделями, що дозволяють виконувати пошук заходів щодо підвищення ефективності функціонування пасажирських перевезень.
План
. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
пасажирський маршрутний перевезення
1. Проведений аналіз існуючих методів вибору раціонального співвідношення автобусів, які працюють у звичайному режимі руху, і експресних автобусів на маршрутах міста показав, що вони не дозволяють повною мірою вирішити поставлене завдання, що займає важливе місце в комплексі заходів з організації пасажирських перевезень.
2. Розроблена модель оцінки ефективності організації експресних маршрутів міського автомобільного транспорту дозволяє мінімізувати сумарні витрати суспільства при визначених витратах транспортних підприємств на перевізний процес.
3. Виявлені натурними спостереженнями закони розподілу кореспонденцій на маршруті залежно від співвідношення автобусів, які працюють у звичайному режимі руху, та експресних автобусів можуть служити їх моделями, що дозволяють виконувати пошук заходів щодо підвищення ефективності функціонування пасажирських перевезень.
4. Запропонована математична модель оцінки ефективності експресного режиму руху на маршруті у вигляді моделі з двома одночасними режимами руху транспортних засобів, один з яких звичайний, дозволяє встановити загальні закономірності, притаманні комбінованому режиму руху, й визначити раціональне застосування його видів з урахуванням соціально-економічних наслідків транспортного процесу.
5. Розроблена модель маршрутних перевезень дала можливість виявити, що в умовах реальних маршрутів впровадження експресного режиму руху автобусів доцільне при технічній швидкості на маршруті < 40 км/год.
6. Проведені дослідження свідчать про однозначний вплив коефіцієнта змінюваності пасажирів на процентне співвідношення експресних автобусів і автобусів, які працюють у звичайному режимі руху на маршруті. При використання експресного режиму руху автобусів недоцільне.
Список литературы
1. Лежнева Е.И. Эффективность внедрения скоростного режима движения транспортных средств при организации городских перевозок // Вестник ХНАДУ. - Харьков: ХНАДУ, 2003. - Вып. 22. - С. 83-86.
2. Лежнева Е.И. Уменьшение загрязнения атмосферного воздуха городов путем совершенствования организации движения пассажирского транспорта // Вестник ХНАДУ. - Харьков: ХНАДУ, 2004. - Вып. 26. - С. 53-56.
3. Доля В.К., Лежнева О.І. Аспекти ефективності пасажирських перевезень // Коммунальное хозяйство городов. - К.: Техніка, 2004. - Вып. 58. - С. 158-163.
4. Лежнева Е.И. Внедрение экспрессного режима движения автобусов в крупнейших городах // Коммунальное хозяйство городов. - К.: Техніка, 2006. - Вып. 69. - С. 175-180.
5. Лежнева О.І. Щодо ефективності експресного сполучення на пасажирському транспорті у найкрупніших містах // Збірник наукових праць Національного гірничого університету. - Дніпропетровськ: НГУ, 2006. - Вип. 24. - С. 55-60.
6. Лежнева Е.И. Влияние режимов движения автомобильного пассажирского транспорта на экологическую ситуацию в крупнейших городах // Безпека життєдіяльності: Тези доповідей наук.-метод. конф. - Харків: ХПІ, 2005. - С.47-49.
7. Лежнева О.І. Організація експресних перевезень пасажирів у найкрупніших містах // Городской электротранспорт, электроснабжение и освещение городов: Программа и тезисы докладов ХХХІІІ научно-технической конференции преподавателей, аспирантов и сотрудников ХНАГХ. - Харьков: ХНАГХ, 2006. - С. 71-72.