Екскурсія як одна з форм проведення занять: її сутність, структурні компоненти та методики організації. Значення екскурсій у виховному процесі для всебічного розвитку дошкільнят. Проведення екскурсії, спостереження за дітьми та аналіз результатів.
Аннотация к работе
Природа мозку дитини потребує, щоб її розум виховувався біля джерела думки - серед наочних образів, і насамперед, серед природи, щоб думка переключалася з наочного образу на «обробку» інформації про цей образ. Якщо ізолювати дитину від природи, якщо з перших днів навчання дитина сприймає тільки слово, то клітини мозку швидко стомлюються і не справляються з роботою, яку пропонує вихователь. Екскурсія сприяє оздоровленню дошкільників, збагачує їхні знання про природу та різноманітні явища, проведенню дослідницької діяльності, де матеріал надає сама матінка-природа, а також сприяє розвитку уваги, памяті, уяви. Виховання дітей це безперервний процес, перед вихователем відкриваються унікальні можливості для всебічного гармонійного розвитку особистості дитини, закладені в процесі освітньої роботи з дошкільниками в умовах екскурсії. Сухомлинського: «Дитина за своєю природою - допитливий дослідник, відкривач світу, тож нехай перед нею відкривається чудовий світ в живих фарбах, яскравих і тремтливих звуках, в казці, грі, творчості, красі», - можна зробити висновок про те, що саме екскурсія допоможе дитині пізнати світ у всій його красі.Особлива роль в ознайомленні дітей із природою належить екскурсіям, що є однією з організаційних форм навчання в дошкільній установі. Вони дають можливість у природній обстановці ознайомлювати дітей із природними обєктами і явищами, із сезонними змінами, із працею людей, спрямованою на перетворення навколишнього середовища. Так, одні автори трактують екскурсію як метод навчання, інші - як метод і форму або як форму. З часом екскурсія набула статусу самостійної форми навчальних занять. До кожної екскурсії належать: спостереження, самостійна діяльність, індивідуальна робота, рухливі та дидактичні ігри, трудова діяльність.Її результативність значною мірою залежить від психологічної установки, що створюється в дітей на підготовчому етапі. Пізнавальний розвиток дітей дошкільного віку під час екскурсій потрібно спрямувати на формування в них правильних уявлень про явища природи та суспільного життя, удосконалення почуттів та відчуттів, розвиток уваги, уяви, мислення, памяті і мовлення. На прикладах причинної залежності явищ природи вихователь під час прогулянок повинен забезпечити умови для логічного мислення дітей, привчати терпеливо спостерігати, досягати мети, робити перші власні висновки. Саме під час прогулянок діти мають змогу задовольнити свою потребу в активних рухах, самостійних іграх з улюбленими іграшками та предметами, у спілкуванні, дослідницьких вправах, яскравих враженнях. Перспективне планування прогулянок дасть можливість вихователеві: · добирати різноманітні види роботи педагога з дітьми під час розвязання певних освітніх завдань;На екскурсіях діти знайомляться з рослинами, тваринами і одночасно з умовами їх проживання, а це сприяє утворенню первинних уявлень про взаємозвязки в природі. Екскурсії сприяють розвитку спостережливості, виникненню інтересу до природи, тобто пізнавального до неї відношення дітей. Про важливість залучення дитини до культури свого народу через екскурсії виховують повагу, гордість за землю, на якій живеш. Екскурсія для дітей - це форма навчально-виховної роботи, яка дозволяє організувати спостереження і зміни предметів, обєктів і явищ в природних умовах [4, с.70]. В основу розробки змісту ознайомлення дітей з рідним краєм екскурсовод спирається на конкретні принципи: енциклопедичність (відбір знань з різних областей дійсності), унікальність місця (вивчення природного, культурного, соціально-економічної унікальності краю), інтеграція знань (відбір знань для розуміння дітьми цілісної картини світу), єдність змісту і методів, динаміка спадкоємних звязків (зміна соціального досвіду дітей різного дошкільного віку), тематичність матеріалу.Вихователь наголошував на тому, що у вихованні позитивного ставлення до природи мають бути такі методи і прийоми, які б забезпечували безпосереднє, дійове спілкування з рідною природою і спонукали б дітей до активної діяльності, яка направлена на охорону природи: спостереження, прогулянки, екскурсії і праця. Повязані одна з однією та послідовно проведені повторні екскурсії знайомлять дітей з природою в різні пори року. На прогулянках та екскурсіях, поряд з розширенням кругозору, у дітей необхідно формувати свідомість, що природу треба охороняти не тому, що вона нам щось дає, а тому, що вона самоцінна[2]. Вихователь завжди настоює на тому, що необхідно вчити дітей помічати красу природи в різні пори року, радіти їй, бо часто з прийняття краси природи і починається інтерес до неї. Екскурсії з природи мають велике пізнавальне і виховне значення для дітей, тому вихователь має знати конспект проведення та бути до нього підготовленим.За період моєї практики в днз, я провела дві екскурсії, і спостерігала як вихователь проводить екскурсії. Отже, екскурсії - це найцінніші заняття для фізичного розвитку, зміцнення здоровя дітей, яке проводиться за межами дитячого садка. На екскурсії планується значно ширший за обсягом програмний
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Екскурсія - одна з найважливіших форм проведення занять
1.1 Сутність екскурсії
1.2 Структурні компоненти екскурсії
1.3 Методика організації і проведення екскурсій
Розділ 2. Значення екскурсій для всебічного розвитку дошкільнят