Ефективність амбулаторної терапії виразкової хвороби з урахуванням корекції антиоксидантного та імунного статусів в умовах надлишку фторидів в оточуючому середовищі - Автореферат
Клінічна ефективність застосування антиоксидантів, імуномодуляторів та ентеросорбентів у лікуванні виразкової хвороби дванадцятипалої кишки. Вивчення особливостей патоморфологічної картини, стану перекисного окислення ліпідів і антиоксидантного захисту.
Аннотация к работе
Виразкова хвороба (ВХ) залишається найбільш поширеною патологією серед хвороб органів травлення в країнах європейського регіону, включаючи Україну, та у структурі хвороб органів травлення займає одне з перших місць (М.В. Дати наукове обґрунтування використання та оцінити клінічну ефективність застосування антиоксидантів, імуномодуляторів та ентеросорбентів у комплексному лікуванні виразкової хвороби дванадцятипалої кишки на етапі після ерадикації інфекції Helicobacter pylori за надлишку фторидів в оточуючому середовищі. Основні задачі дослідження: Вивчити залежність від умісту фтору у питній воді захворюваності, тяжкості перебігу виразкової хвороби і дати порівняльну оцінку вмісту фтору у сироватці крові та сечі у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки. Вивчити особливості патоморфологічної картини, стану перекисного окислення ліпідів і антиоксидантного захисту та клітинного імунітету слизової оболонки гастродуоденальної зони, оцінити показники активності гіпофізарно-адренокортикальної системи, показники стану гуморального імунітету при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки в умовах надлишку фторидів в організмі хворих. Доказано, що використання у комплексній терапії виразкової хвороби дванадцятипалої кишки вітамінного комплексу “Три-Ви плюс” та ентеросгелю на етапі після ерадикації позитивно впливає на клінічний перебіг виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, морфологічний стан слизової оболонки шлунка, стан перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту, корегує кількість досліджених імунних клітин у слизовій оболонці шлунка та рівень кортизолу в сироватці крові.І групу (основну) склали хворі (77 осіб), які вживали питну воду із вмістом фтору 2,2-5,0 мг/л та рівень фтору в крові і сечі яких був у межах 0,41±0,14 мг/л та 8,47±1,07 мг/л відповідно. ІІ групу (контрольну) склали хворі (62 особи), які проживали в регіонах, де вміст фтору в питній воді не перевищував 1,5 мг/л, а в їх крові та сечі склав 0,15±0,04 мг/л та 2,20±0,47 мг/л відповідно. У пацієнтів основної групи виявляли НР у слизовій оболонці: ступінь заселеності - був у 54 (70,1%) хворих, - у 10 (13,0%), - у 13 (16,9%), а у пацієнтів ІІ групи ступінь заселеності - був у 27 (43,5%) хворих, - у 29 (46,8%), - у 6 (9,7%). При експериментальному дослідженні in vitro встановлено, що у хворих, до слизової оболонки ГДЗ яких додавали розчин фтористого натрію, активність каталази у 2,8 рази була нижча, ніж у хворих, слизова яких не зазнала прямої дії фтористого натрію (р<0,001). Порівнюючи показники стану ПОЛ і АОЗ у хворих І ї ІІ груп, які були одержані із тканин з виразковим дефектом, установлено, що процеси ПОЛ (за вмістом МДА до інкубації та приросту МДА) достовірно відповідно більше виражені в І групі хворих, ніж у хворих контрольної групи, на 25% (р<0,05) та в 1,3 рази (р<0,05).У дисертації наведене теоретичне узагальнення особливостей патогенезу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки і нове вирішення задачі, яка полягає у визначенні ролі шкідливих факторів оточуючого середовища, та дано наукове обґрунтування використання антиоксидантів, імуномодуляторів та ентеросорбентів у комплексному лікуванні хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки на етапі після ерадикації Helicobacter pylori за надлишку фторидів в оточуючому середовищі. У хворих, які вживали питну воду з надлишком фторидів, встановлено підвищення вмісту фтору в крові у 2,5 рази та в сечі у 3,6 рази, більший ступінь обсіменіння слизової оболонки шлунка Helicobacter pylori на 50% та подовження строків рубцювання виразкового дефекту (в середньому на 38%, або 11 діб). У зоні виразкового дефекту відбулося зростання активації процесів перекисного окислення ліпідів за вмістом малонового діальдегіду на 25%, дисбаланс у системі антиоксидантного захисту: вміст супероксиддисмутази в 1,4 рази підвищився, а активність каталази в 1,9 рази зменшилася, зростання рівня кортизолу в сироватці крові в 1,4 рази. У хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки з підвищеним умістом фтору в організмі зменшувалась кількість CD4 клітин на 39% і CD8 клітин на 50%, збільшувалась кількість клітин CD11 у 1,4 рази в слизовій оболонці шлунка та підвищувався рівень IGG за незмінності IGA і IGM у сироватці крові. Включення у комплексну терапію ентеросорбенту і вітамінного комплексу “Три-Ви плюс” хворим на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки із надлишком фторидів у організмі сприяє зниженню рівня фтору в крові на 44% та в сечі-на 52%; позитивному зрушенню у Т-клітинній ланці імунітету: збільшенню кількості Т-хелперів у 3,4 рази та цитотоксичних Т-лімфоцитів у 2,4 рази з одночасним зменшенням антигенпрезентуючих клітин у 1,8 рази та активації ферментів антиоксидантного захисту: активність каталази зросла на 13%, супероксиддисмутази - на 22%; зменшенню вмісту кортизолу на 48%.
План
2. Основний зміст роботи
Вывод
У дисертації наведене теоретичне узагальнення особливостей патогенезу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки і нове вирішення задачі, яка полягає у визначенні ролі шкідливих факторів оточуючого середовища, та дано наукове обґрунтування використання антиоксидантів, імуномодуляторів та ентеросорбентів у комплексному лікуванні хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки на етапі після ерадикації Helicobacter pylori за надлишку фторидів в оточуючому середовищі.
1. Встановлена залежність між захворюваністю на виразкову хворобу та вмістом фтору у питній воді джерел водопостачання Полтавської області. У місцевостях із високим умістом фтору відзначено збільшення захворюваності та більш тяжкий перебіг хвороби.
2. У хворих, які вживали питну воду з надлишком фторидів, встановлено підвищення вмісту фтору в крові у 2,5 рази та в сечі у 3,6 рази, більший ступінь обсіменіння слизової оболонки шлунка Helicobacter pylori на 50% та подовження строків рубцювання виразкового дефекту (в середньому на 38%, або 11 діб). Виявлені фторзалежні зміни в системі антиоксидантного захисту - зниження активності каталази у 2,8 рази (р<0,001).
3. У слизовій оболонці шлунка хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки за надлишку фторидів у організмі встановлено превалювання атрофічно-гіперпластичної форми хронічного гастриту (60%). У зоні виразкового дефекту відбулося зростання активації процесів перекисного окислення ліпідів за вмістом малонового діальдегіду на 25%, дисбаланс у системі антиоксидантного захисту: вміст супероксиддисмутази в 1,4 рази підвищився, а активність каталази в 1,9 рази зменшилася, зростання рівня кортизолу в сироватці крові в 1,4 рази.
4. У хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки з підвищеним умістом фтору в організмі зменшувалась кількість CD4 клітин на 39% і CD8 клітин на 50%, збільшувалась кількість клітин CD11 у 1,4 рази в слизовій оболонці шлунка та підвищувався рівень IGG за незмінності IGA і IGM у сироватці крові. Ці дані свідчать про розвиток Т-клітинного імунодефіциту.
5. Включення у комплексну терапію ентеросорбенту і вітамінного комплексу “Три-Ви плюс” хворим на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки із надлишком фторидів у організмі сприяє зниженню рівня фтору в крові на 44% та в сечі-на 52%; позитивному зрушенню у Т-клітинній ланці імунітету: збільшенню кількості Т-хелперів у 3,4 рази та цитотоксичних Т-лімфоцитів у 2,4 рази з одночасним зменшенням антигенпрезентуючих клітин у 1,8 рази та активації ферментів антиоксидантного захисту: активність каталази зросла на 13%, супероксиддисмутази - на 22%; зменшенню вмісту кортизолу на 48%.
6. Доведено клінічну ефективність використання у комплексній терапії вітамінного комплексу та ентеросорбенту для підвищення ефективності амбулаторної терапії виразкової хвороби дванадцятипалої кишки в умовах надлишку фторидів в оточуючому середовищі. Доведено скорочення строків рубцювання виразки на 28% та терміну непрацездатності на 20%.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. При виборі раціонального лікування хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки в умовах надлишку фторидів в питній воді рекомендується проводити визначення вмісту фтору в крові та сечі хворого.
2. В комплексному лікуванні хворих на виразкову хворобу з регіонів із підвищеним вмістом фтору в питній воді та в крові і сечі після проведення семиденного курсу потрійної антихелікобактерної терапії слід призначати вітамінний комплекс “Три-Ви плюс” по одній таблетці один раз за добу протягом одного місяця та ентеросорбент ентеросгель по 15 г три рази за добу через 2 години після вживання їжі протягом не менше 14 діб.
3. Рекомендується використання запропонованої схеми лікування 1-2 рази на рік з метою профілактики рецидивів.
4. Виходячи з встановленого нами негативного впливу надлишку фторидів у питній воді на клінічний перебіг виразкової хвороби, доцільно ставити питання про необхідність у місцевостях з водопостачанням із Бучакського водоносного горизонту проводити ряд заходів, спрямованих на водопостачання з нормальним умістом фтору у питній воді (інші джерела водопостачання, дефторування питної води).
5. З метою попередження додаткового надходження фторидів у організм пациєнтів, які мешкають у місцевостях з підвищеним умістом фтору у питній воді, не рекомендується використання зубних паст, які містять фтор.
Список литературы
1. Застосування ентеросорбенту “Ентеросгель” та антиоксиданту “Три-Ви плюс” у комплексній терапії хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки в умовах надлишку фторидів у питній воді // Гастроентерологія: Міжвідомчий збірник. - Дніпропетровськ, 2003. - Вип. 34. - С. 329-333.
2. Надлишок фторидів підвищує рівень кортизолу та пригнічує клітинний імунітет у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, шляхи корекції. // Проблеми екології та медицини. - 2003. - Т. 7, № 3-4. - С. 25-27.
3. “Три-Ви плюс” та ентеросгель в комплексній терапії виразкової хвороби дванадцятипалої кишки за надлишку фторидів в організмі хворих // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2003. - Т. 3, вип. 2(6). - С. 47-49.
4. Состояние перекисного окисления липидов и антиоксидантной защиты слизистой оболочки гастродуоденальной зоны у больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки, ассоциированной с Helicobacter pylori, употребляющих питьевую воду з различным содержанием фтора // Запорожский медицинский журнал. - 2003. - № 1. - С. 67-68. (співавт. Дігтяр Н.І., Расін М.С.). Особистий внесок автора: збір i підготовка матеріалу, аналіз клініко-лабораторних показників, написання статті.
5. Фтор, кортикостероиды и язвообразование в желудочно-кишечнном тракте // Гастроентерологія: Міжвідомчий збірник. - Дніпропетровськ, 2001.- Вип. 32. - С. 451-455. (співавт. Дігтяр Н.І., Расін М.С.). Особистий внесок автора: збір i підготовка матеріалу, аналіз і статистична обробка матеріалу, написання статті.
6. Морфологічні зміни слизової оболонки шлунка у хворих із пептичною виразкою в умовах надлишку фтору в питній воді // Ліки України. - 2003. - № 6. - С. 21-22. (співавт. Кайдашев І., Дигтяр Н., Харченко О.) Особистий внесок автора: збір i підготовка матеріалу, аналіз і статистична обробка матеріалу, написання статті.
7. Тенденції захворюваності на виразкову хворобу шлунка та 12-палої кишки в Полтавській області та перспективи імунотерапії // Гастроентерологія: Міжвідомчий збірник. - Дніпропетровськ, 2000. - Вип. 30. - С. 28-34. (співавт. Расін М.С., Гаєвський С.О., Дігтяр Н.І., Мохначов В.Я., Мохначов С.І., Расін О.М.). Особистий внесок автора: аналіз і статистична обробка матеріалу, написання статті.
8. Вероятная роль иммунодефицита вследствие избытка фторидов в питьевой воде в распространенности геликобактерассоциированных заболеваний в Полтавской области // Материалы научных трудов республиканской научно-практической конференции “Роль первичной и вторичной профилактики основных терапевтических заболеваний в улучшении качества жизни”.- Харьков, 2001.- С. 41-42. (співавт. Дігтяр Н.І., Мохначов С.І., Расін М.С., Расін О.М., Югов В.К.).
9. Некоторые проблемы лечения язвенной болезни 12-перстной кишки, ассоциированной с Helicobacter pylori, и перспективы иммунотерапии // Збірник тезів республіканської науково-практичної конференції “Досягнення і перспективи розвитку у клініці внутрішніх хвороб”. - Харків, 2001.- С. 7. (співавт. Дігтяр Н.І., Мохначов С.І., Расін О.М., Расін М.С.).
10. Изменения показателей местного иммунитета при язвенной болезни двенадцатиперстной кишки, ассоциированной с Helicobacter pylori // Збірник наукових праць, присвячений 80-річчю Харківської медичної академії післядипломної освіти “Сучасна гастроентерологія: питання діагностики та лікування”. - Харків, 2002. - С. 86. (співавт. Расін М.С., Дігтяр Н.І., Васильєв В.М. Петрушов А.В).
11. Изменения слизистой оболочки желудка и полости рта у больных пептической язвой, употребляющих воду с повышенным содержанием фтора // Матеріали доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, молодих вчених та лікарів-інтернів присвяченої 80-річчю заснування кафедри внутрішніх хвороб стоматологічного факультету Української медичної стоматологічної академії “Актуальні питання взаємозвязку патології внутрішніх органів і зубо-щелепної системи та слизової оболонки ротової порожнини”. - Полтава, 2003. - С. 13-14. (співавт. Хіджазі Хамза).
12. Деклараційний патент на винахід 61217 А, Україна, МПК 7 А61К35/70, 31/00 “Спосіб амбулаторної терапії виразкової хвороби дванадцятипалої кишки в умовах надлишку фторидів в оточуючому середовищі” / співавт. Расін М.С., Дегтяр Н.І., Вородюхін М.Д. (Україна); Заявка № 2002086875; Заявл. 20.08.2002 р.: опубл. 17.11.2003 р. Бюл. № 11.