Кількість бур’янів залежно від тривалого проведення різних систем основного обробітку й удобрення ґрунту та їх вплив на посіви сільськогосподарських культур. Фітоценотична стійкість культурних рослин проти бур’янів та агротехнічні засоби боротьби з ними.
Аннотация к работе
Багатовікова історія землеробства доводить, що при вирощуванні сільськогосподарських культур однією із проблем є високий рівень забуряненості посівів. За нинішніх умов питанню захисту посівів від бурянів приділяється все більше уваги (Манько Ю.П.,2000; Матюха Л.П.,1998; Борона В.П.,2000). Актуальним завданням є пошук екологічно безпечних енергозберігаючих агротехнічних заходів, які б створювали сприятливі умови для росту і розвитку культурних рослин, зменшували шкодочинність бурянів в їх посівах. Особливо актуальним є встановлення закономірностей формування бурянової рослинності в агрофітоценозах польових культур залежно від тривалого проведення різних систем обробітку ґрунту й удобрення, строків сівби, норм висіву, фітоценотичної стійкості культур і визначення комплексу раціональних агротехнічних заходів, які б в умовах достатнього зволоження зони Полісся призводили до зменшення забуряненості посівів, підвищували врожайність польових культур. На основі цього удосконалити систему захисту посівів від бурянів у ресурсозберігаючих технологіях вирощування культур.Дослідження проводили в стаціонарному досліді (дослід 1), закладеному в 1981 році в типовій 9-пільній зерно-просапній сівозміні з таким чергуванням культур: озиме жито, картопля, яра пшениця конюшина, конюшина, озима пшениця, кукурудза на силос, овес пелюшка, ячмінь, ріпак ярий. Обєктом наших досліджень були культури суцільного способу сівби: озима пшениця, овес пелюшка, ячмінь, ярий ріпак, озиме жито. Системи обробітку ґрунту вивчали на трьох фонах удобрення: фон 0 - без добрив (контроль); фон 1-органічні та мінеральні добрива в загальноприйнятих для зони Полісся нормах органічних і мінеральних добрив (7,8 т/га гною N57Р63К70 на 1 га сівозмінної площі); фон 2 - альтернативна система удобрення (3,9 т/га гною N28Р32К35 на 1 га сівозмінної площі) та заорювання побічної продукції (5 т/га соломи) та післяжнивного люпину на сидерат (10т/га) під просапні культури. На фоні альтернативної системи удобрення кількість насіння бурянів в ґрунті була на 7-18% більшою, ніж на неудобреному фоні, що пояснюється додатковим внесенням насіння бурянів в ґрунт з соломою. Зниження конкурентного впливу бурянів на культури на варіантах досходового розпушування ґрунту позитивно вплинуло на формування вегетативної маси культурних рослин, що забезпечило в середньому за роки досліджень підвищення врожайності зерна вівса на 16,0 пелюшко-вівсяної сумішки - 18,8, вико-вівсяної сумішки - 17,4% порівняно із загальноприйнятим обробітком, внаслідок зменшення шкодочинності бурянів в їх посівах.Такий вміст насіння бурянів у ґрунті призводить до фактичної забуряненості в допосівний період 41-400 шт/м2, у посівах на початку вегетації культур - 141-381 шт/м2. Тривалий протягом двох ротацій сівозміни, обробіток дисковими та плоскорізними знаряддями призводить до збільшення потенційної забуряненості ґрунту в шарі 0-5 см на 38,9-52,7 % порівняно з традиційною оранкою. За способів безполицевого обробітку загальна забуряненість посівів культур сівозміни була більшою в 1,8-2,2, її маса - в 2,0-2,3 рази, ніж за оранки. Загальноприйнята система удобрення (7,8 т/га гною N57Р63К70 на 1 га сівозмінної площі) сприяє зменшенню потенційної забуряненості ґрунту в шарі 0-5 см на 12,4 % порівняно з фоном без добрив. Проведення досходового розпушування ґрунту плоскорізними знаряддями в посівах вівса, вико-вівсяної, пелюшко-вівсяної сумішок призводить до зменшення рівня забуряненості їх в 10,4-12,0 разів на початку і в 1,8-2,4 рази в кінці вегетації культур.
План
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
У дисертації наведені наукові узагальнення дослідних даних і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у визначенні в умовах Полісся України комплексу екологічно безпечних агротехнічних заходів контролю бурянів, які спрямовані на створення фітоценотично стійких посівів, підвищення врожайності польових культур, зменшення обсягів використання хімічних засобів. Встановлені закономірності формування бурянової рослинності залежно від способів основного обробітку ґрунту, систем удобрення, строків сівби, норм висіву, фітоценотичної стійкості культур.
1. Потенційна забуряненість орного (0-20 см) шару ґрунту зерно-просапної сівозміни знаходиться в межах 1,1-1,4 млрд. шт., в шарі 0-5 см - 374-640 млн. шт. насінин бурянів різних видів на 1 га. Такий вміст насіння бурянів у ґрунті призводить до фактичної забуряненості в допосівний період 41-400 шт/м2, у посівах на початку вегетації культур - 141-381 шт/м2. За вегетаційний період буряни формують масу - 11,8-38,8 ц/га.
2. Тривалий протягом двох ротацій сівозміни, обробіток дисковими та плоскорізними знаряддями призводить до збільшення потенційної забуряненості ґрунту в шарі 0-5 см на 38,9-52,7 % порівняно з традиційною оранкою.
3. За способів безполицевого обробітку загальна забуряненість посівів культур сівозміни була більшою в 1,8-2,2, її маса - в 2,0-2,3 рази, ніж за оранки. Темпи появи сходів бурянів за безполицевих способів обробітку також вищі. За перші 30 днів за способів безполицевого обробітку проростає бурянів 35,2-39,5 % від загальної кількості, тоді як після оранки - 23,6-25,2%.
4. Загальноприйнята система удобрення (7,8 т/га гною N57Р63К70 на 1 га сівозмінної площі) сприяє зменшенню потенційної забуряненості ґрунту в шарі 0-5 см на 12,4 % порівняно з фоном без добрив. За альтернативної системи удобрення (3,9 т/га гною N28Р32К35 на 1 га сівозмінної площі 5 т/га соломи 10 т/га післяжнивного люпину на сидерат під просапні культури) спостерігається збільшення кількості насіння бурянів в ґрунті на 17,6 % порівняно з неудобреним фоном. На удобрених ділянках в посівах культур сівозміни кількість бурянів зменшується в 1,2-1,3 рази та посилюється пригнічення їх культурними рослинами.
5. Тривалий безполицевий обробіток ґрунту зумовлює розповсюдження в посівах культур сівозміни пирію повзучого. На варіантах дискування та плоскорізного обробітку довжина його кореневищ була в 2,7-3,6 , а маса їх в 3,1-4,0 рази більшою, ніж по оранці.
6. За безполицевих способів обробітку винос бурянами азоту збільшується в 1,8-2,5, фосфору - 1,4-2,3, калію - 2,2-2,8 рази порівняно з оранкою. За щорічної оранки буряни виносять з ґрунту елементів живлення 8,1-11,9% від виносу їх культурними рослинами, тоді як на варіантах безполицевого обробітку - 17,0-34,2%.
7. За систематичних способів безполицевого обробітку відбулося зниження продуктивності культур сівозміни на 4-10% порівняно з оранкою, внаслідок підвищеного рівня загальної забуряненості посівів культур сівозміни. За загальноприйнятої системи удобрення вихід кормових одиниць з 1 га сівозмінної площі підвищується в 1,6 рази, за альтернативної - в 1,3 рази порівняно з фоном без добрив. При заміні загальноприйнятої системи удобрення альтернативною продуктивність культур сівозміни знижується на 17,8-19,2%, що повязано з напруженішим поживним режимом, оскільки норми мінеральних добрив були нижчими вдвічі.
8. Проведення досходового розпушування ґрунту плоскорізними знаряддями в посівах вівса, вико-вівсяної, пелюшко-вівсяної сумішок призводить до зменшення рівня забуряненості їх в 10,4-12,0 разів на початку і в 1,8-2,4 рази в кінці вегетації культур. Рівень урожайності за рахунок досходового розпушування підвищується на 16,0-18,8 %.
9. Оптимальним строком сівби для озимих зернових культур, що забезпечує високий рівень їх конкурентної спроможності, є початок другої декади вересня. При сівбі пізніше оптимальних стоків забуряненість посівів збільшується на 32,0-53,7%. Урожайність зерна озимого жита й озимої пшениці через шкодочинність бурянів знижується - за сівби 12 вересня на 9,5 і 11,8, 22 вересня - 12,4 і 17,8, 2 жовтня -17,9 і 32,1%.
10. Важливим фактором регулювання численності бурянів є ущільнення посівів. Підвищення норм висіву озимого жита й озимої пшениці на 20%, вівса та ячменю на 15%, порівняно з встановленими, призводить до зменшення забуряненості посівів на 21,4-33,3%, сприяє підвищенню урожайності озимих культур на 10,3-17,0 %, ярих - 7,4-12,6 %.
11. Зниження врожаю, викликане, шкодочинністю бурянів, залежить від фітоценотичної стійкості культур і становить у ячменю 18,4-34,3, озимої пшениці - 14,3-25,3, пелюшко-вівсяної сумішки- 9,8-19,4, озимого жита - 6,5-15,1, ярого ріпака - 6,8-14,5%. Довжина кореневищ пирію повзучого в ґрунті під покривом озимого жита, вико-вівсяної і пелюшко-вівсяної сумішок та ярого ріпака зменшується на 43,6-57,4 %, їх маса - на 46,3-62,5 %, кількість стебел в посівах - в 3,3-4,7 рази порівняно з варіантами без покривної культури.
Проведення оранки, досходового розпушування ґрунту плоскорізними знаряддями, дотримання оптимальних строків сівби з підвищеними нормами висіву забезпечують протибурянову ефективність, є економічно та енергетично доцільними в ресурсозберігаючих технологіях вирощування культур.
1. На дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах з високим рівнем потенційної забуряненості ґрунту насінням та органами вегетативного розмноження бурянів для зниження їх шкодочинності, зменшення втрат поживних речовин з ґрунту та підвищення продуктивності культур зерно-просапної сівозміни в системі основного обробітку слід проводити оранку на глибину 18-20 см. Для отримання конкурентноспроможних по відношенню до бурянів посівів рекомендується застосовувати загальноприйняту систему удобрення (7,8 т/га гною N57Р63К70 на 1 га сівозмінної площі). Сівбу озимих зернових треба проводити в оптимальний строк, не пізніше 12 вересня, з підвищеними на 20% (6 млн. шт/га) нормами висіву насіння. Проведення способів безполицевого обробітку можливе на відносно чистих від бурянів полях або потребує додаткових засобів для боротьби з ними.
2. При вирощуванні вівса, вико-вівсяної, пелюшко-вівсяної сумішок для зменшення шкодочинності бурянів проводити досходове розпушування ґрунту культиватором плоскорізом КПШ-5 на глибину 13-15 см. Для отримання конкурентноспроможних по відношенню до бурянів посівів норми висіву насіння вівса й ячменю підвищувати на 15% (5,8 і 5,2 млн. шт/га).
3. Для зменшення шкідливої дії малорічних і багаторічних бурянів насичувати сівозміни культурами суцільної сівби з високою конкурентною спроможністю: озимим житом, пелюшко-вівсяною чи вико-вівсяною сумішками та ярим ріпаком.
Список литературы
1. Ворона Л.І., Кочик Г. М. Комплексна дія обробітку ґрунту і добрив на забуряненість посівів у зоні Полісся. Зб. наук. праць Інституту землеробства УААН.-К.,2001.-Вип.1-2.- С. 61-66.
2. Ворона Л.І., Кочик Г.М., Мисловська О.І. Залежно від обробітку // Захист рослин.-2002.-№ 5.- С. 11.
3. Ворона Л.І., Кочик Г.М. Фітоценотична стійкість культурних рослин проти пирію повзучого в умовах Полісся //Захист рослин.-2002.- №9.- С.6.
4. Ворона Л.І., Кочик Г.М., Мисловська О.І. Зміна забуряненості посівів і ґрунту під впливом тривалого застосування способів основного обробітку і систем удобрення// Міжвід. темат. зб. наук. праць Черкаського інституту АПВ, 2002.-Вип.3.- С.53-57.
5. Ворона Л.І., Гулковський В.В., Кочик Г.М., Мисловська О.І. Продуктивність озимої пшениці залежно від попередників, систем обробітку ґрунту і удобрення у Поліссі України //Зб. наук. праць Інституту землеробства УААН.-К.: ЕКМО.-Спецвипуск, 2004.- С. 66-70.
6. Ворона Л.І., Кочик Г.М. Зміна забуряненості під впливом тривалого застосування способів основного обробітку ґрунту в зоні Полісся // Науковий вісник НАУ.-К.,2001.-Вип 37.- С. 14-17.
7. Кочик Г.М. Раціональне використання і охорона земельних ресурсів, безпека агроландшафту та селітебних територій// Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Полісся і західного регіону України. Ред. М.В. Зубець. Розділ 3.5.8-3.5.12.- К.: Урожай, 2004.-С. 91-96.
8. Ворона Л.І., Кочик Г.М. Вплив різних способів основного обробітку ґрунту на забуряненість вівса // Мат. наук.-практ. семінару “Вчимося господарювати” .- Київ-Чабани. -Нора-Прінт, 1999.-С.44-46.
9. Кочик Г.М., Ворона Л.І. Залежність забуряненості від способів основного обробітку ґрунту в зоні Полісся // Мат. наук.-виробн. конф. “Оптимізація структури агроландшафтів і раціональне використання ґрунтових ресурсів”. - К.: ДАІ, 2000.-С.133-134.
10. Ворона Л.І., Кочик Г. М., Мисловська О.І. Забур?яненість посівів і ґрунту залежно від способів основного обробітку ґрунту і систем удобрення // Мат. 3-ї наук.-теорет. конф. Українського наук. товариства гербологів (5-6 березня 2002 р.) “Забуряненість посівів та засоби і методи її зниження” К.: Світ, 2002.- С.33-36.
11. Ворона Л.І., Кочик Г.М., Нетреба Ю.М. Забур?яненість озимих зернових культур залежно від строків сівби в умовах Полісся // Мат. наук.-практ. конф. “Проблеми сучасного землекористування”. - Київ-Чабани.-К.:Фітосоціоцентр, 2002.- С.33-34.
12. Ворона Л.І., Кочик Г.М. Вплив двохфазового обробітку ґрунту на шкодочинність бурянів // Мат. наук-практ. конф. “Стабілізація землекористування та сучасні агротехнології.-Київ-Чабани.- ЕКМО, 2003.-С.20-22.
13. Ворона Л.І., Кочик Г.М., Нетреба Ю.А. Особливості конкурентного взаємовпливу культурних рослин і бурянів у різних агрофітоценозах// Мат. наук.-прак. конференції молодих вчених “Новітні технології вирощування сільськогосподарських культур - у виробництво”. Чабани. - К.: ЕКМО, 2004. - С.8-9.