Становлення і розвиток комунікаційної системи суспільства в науковому дискурсі нерозривно пов"язані з історією відносин між громадянином, інститутами суспільства та державою в процесах демократизації. Проблема пошуку еквілібріуму. Політична думка Локка.
Аннотация к работе
Рассмотрены вопросы становления и развития коммуникационной системы общества в научном дискурсе, неразрывно связанные с историей отношений между гражданином, институтами гражданского общества и государством в процессах демократизации. Якщо сьогодні інформацію називають «киснем» демократії, і це твердження має доказову базу, оскільки діяльність будь-якої сучасної держави чи її органів не може відбуватися в інформаційному вакуумі, то комунікація є «двигуном» демократії, оскільки всі процеси державного управління нерозривно поєднані з процесами створення, пошуку, накопичення, збереження та поширення інформації. Така позиція суттєво обмежує порушену проблематику й пов’язана з тим, що більшість вітчизняних теоретиків мають справу виключно зі сферами економічного, адміністративного, державного управління, утім, у сучасному суспільстві основоположну роль відіграють саме управлінські процеси у сфері соціальних комунікацій, а також політики, культури та ідеології, які нерозривно повязані з розвитком сфери публічних комунікацій. Таким чином, а priori, феномен понять «свободи інформації», «свободи слова» та «свободи вираження поглядів» (тобто свободи комунікації), пов’язаний з терміном «демократія», яке є одним із найбільших досягнень давньогрецької системи державного управління, родоначальниками якої вважаються давні Афіни в період з 500 до 321 рр. до н. е. На нашу думку, існують принаймні чотири історично взаємоповязані фактори, які деякою мірою пояснюють еволюцію посилення інтересу до комунікації, як невідємного явища розвитку комунікаційної системи суспільства: Ренесанс - відродження (фр.