Ступінь дослідженості джерел з історії родини Старицьких, їхні типо-видові особливості та методичні підходи при їх інтерпретації. Значимість джерел особового походження у створенні просопографічного портрета. Потенціал речових та зображальних джерел.
Аннотация к работе
Все більшої актуальності набуває вивчення ролі особистості в історії, людини в контексті епохи, а отже й просопографія як галузь історичних знань і метод дослідження конкретної особи, групи осіб, соціальної верстви. «Просопографія (від гр. ???????? - обличчя, особа, та ????? - писати, записувати) за допомогою методів джерелознавства, генеалогії, демографії, психології, психолографії, ономастики, нумізматики та інших спеціальних історичних дисциплін досліджує особу в усій сукупності її індивідуальних якостей та взаємостосунків з оточенням. Одним з родинних просопографічних портретів, дослідження яких набуває особливої актуальності, є портрет родини видатного драматурга і театрального діяча Михайла Петровича Старицького, якій належить помітне місце серед представників української інтелігенції 2-ї пол. До родини Старицьких відносимо: Михайла Петровича Старицького (1840 - 1904), його дружину Софію Віталіївну Старицьку (1849 - 1928), їхніх дітей: Марію Михайлівну Старицьку (1865 - 1930), Людмилу Михайлівну Старицьку-Черняхівську (1868 - 1941), її чоловіка - Олександра Григоровича Черняхівського (1869 - 1939), Оксану Михайлівну Стешенко (1875 - 1942), її чоловіка - Івана Матвійовича Стешенка (1873-1918), Юрія Старицького (1882 - 1936-38 ?); онуків письменника: Вероніку Олександрівну Черняхівську (1900 - 1938), Ірину Іванівну Стешенко (1898 - 1987), Ярослава Івановича Стешенка (1904 - 1939). Отже, актуальність дисертаційного дослідження зумовлена, по-перше, потребою створення просопографічних досліджень в контексті антропологізації історичних знань; по-друге, відсутністю колективного портрета родини Старицьких, як представників української національної еліти, який би відповідав вимогам сучасної історичної науки; по-третє, необхідністю введення до наукового обігу масиву не актуалізованих до цього часу джерел різних видів, потрібних для створення просопографічного портрета родини Старицьких.У першому розділі «Історіографія, джерельна база, методологічна основа та методика дослідження» характеризується розвиток історіографії проблеми, визначається джерельна база дослідження, аналізується методологічна основа та методика створення просопографічного родинного портрета. До історіографічного огляду були введені праці, присвячені представникам родини Старицьких; дослідження, що висвітлюють розвиток просопографії як науки; праці загального характеру із джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін. Отже, у вітчизняній історичній науці просопографія використовується як метод дослідження окремих верств та груп населення, представників одного роду, однієї особистості, вивчається специфіка окремих груп джерел для просопографічних досліджень. У підрозділі 1.3 «Методологічна основа та методика створення родинного просопографічного портрета» закцентовано увагу на специфіці методики створення родинного просопографічного портрета Старицьких, яка розроблялася із врахуванням існуючої літератури. Епістолярій родини Старицьких зафіксував різноманітні аспекти громадської і професійної діяльності, відобразив стосунки в родині, відсутні в інших джерелах, розкрив взаємозвязки з іншими діячами.