Особливості утворення первісної джерельної бази та інформаційних можливостей актуалізованого корпусу основ. Основна класифікація та перспективи повстанських і радянських документів. Характеристика потенціалу періодики і мемуарів на етапі еволюції мережі.
Аннотация к работе
Ця мережа почала стрімко розширюватися і перетворилася в Запілля УПА, яке охоплювало вільні від окупантів лісисті території, фактично контрольовані УПА. А відтак функціонування як мережі ОУН (б) в цілому, так і Запілля зокрема потребує ґрунтовного дослідження. Мета дослідження полягає в тому, щоб зясувати інформативний потенціал джерел з історії діяльності мережі ОУН (б) та Запілля УПА на ПЗУЗ у другій половині 1942 - на початку 1945 рр. Досягнення мети передбачає розвязання наступних завдань: - зясувати закономірності формування первісної джерельної бази дослідження діяльності мережі ОУН (б) і Запілля УПА; Окремі розрізнені й локальні фрагменти діяльності мережі ОУН (б) та Запілля УПА на ПЗУЗ розглядали у синтетичних працях з історії ОУН і УПА А.У першому розділі „Формування первісного масиву документальних джерел з історії мережі ОУН (б) і Запілля УПА та його сучасний стан”, який складається з чотирьох підрозділів, зясовуються: а) особливості утворення документальної складової первісної джерельної бази, б) специфіка початкового архівування документів, в) закономірності подальшого фондоутворення, г) оцінка втрат, вплив втрат на структуру потенційної джерельної бази. Система архівів (структури Української пресової служби) в УПА була повязана з архівними осередками Запілля, принаймні з вересня 1943 до січня 1944 р. - один примірник кожного документа того чи іншого відділу УПА надсилався до того архіву в Запіллі, який територіально розташовувався найближче до нього. Однак достеменно встановити повний перелік вилучених повстанських документів для того, щоб порівняти його з сучасним станом джерельної бази, неможливо, оскільки, по-перше, не виявлено усіх списків таких документів, а по-друге, - і це головне - у віднайдених списках міститься перелік лише тих документів, які були важливі з погляду укладачів таких списків, тим паче, що ці укладачі довільно переказували їхні назви. Актуалізовано 16 видів розпорядчої (взірці, інструкції, формуляри, накази, розпорядження, тимчасові правила, зарядження, призначення, правильники, вказівки, методичні вказівки, залучники, узгіднення, форми, додатки, комунікати), 11 видів звітної (звіти, інформації, вістки, додатки до вісток, повідомлення, повідомлення про випадки, донесення, огляди збройних і суспільно-політичних подій, відомості з терену, списки, щоденники) і 23 види внутрішньогалузевої документації (запотребування, чеки-вимоги, поквітування, дозволи, відомості, зведені відомості, плани заготівель, книги обліку прибутків і видатків, норми видачі, видаткові ордери, звернення, прохання, посвідки, розписки, промови, вказівки до промов, програми свят, програми гутірок, вишколи, реферати, викази, протоколи, ділове листування). Виявлено 6 документів за липень-січень 1942 р., 527 документів за 1943 р., 222 документи за 1944 р., 5 документів за 1945 р., дату 67-и джерел визначити не вдалося.Джерельну базу дослідження історії мережі ОУН (б) і Запілля УПА на ПЗУЗ складають документальні джерела, періодика та мемуари. Центральне місце в структурі джерельної бази належить документальним джерелам, а в його рамках - масиву документів, що сформувався внаслідок діловодних практик ОУН (б) і Запілля УПА. У мережі ОУН (б) і Запіллі УПА на ПЗУЗ функціонувала цілісна діловодна система з розвинутим документообігом по адміністративно-територіальній вертикалі, унормованим спеціальними інструкціями, наказами, взірцями, формулярами. Глибока структурованість та розвинутість діловодства в Запіллі УПА, наявність системи архівування спричинили появу представницького корпусу документів різних видів діловодного і тематичного походження. Мемуари, преса, радянські документальні джерела мають обмежений інформативний потенціал щодо досліджуваної проблеми, оскільки містять лише одиничні фрагментарні відомості про окремі аспекти функціонування мережі ОУН (б) і Запілля УПА.
План
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вывод
1. Джерельну базу дослідження історії мережі ОУН (б) і Запілля УПА на ПЗУЗ складають документальні джерела, періодика та мемуари. Центральне місце в структурі джерельної бази належить документальним джерелам, а в його рамках - масиву документів, що сформувався внаслідок діловодних практик ОУН (б) і Запілля УПА.
2. У мережі ОУН (б) і Запіллі УПА на ПЗУЗ функціонувала цілісна діловодна система з розвинутим документообігом по адміністративно-територіальній вертикалі, унормованим спеціальними інструкціями, наказами, взірцями, формулярами. Велося архівування документації, яким з вересня 1943 р. опікувалася Українська пресова служба.
3. Глибока структурованість та розвинутість діловодства в Запіллі УПА, наявність системи архівування спричинили появу представницького корпусу документів різних видів діловодного і тематичного походження. Подальший рух фондоутворення відбивав реалії захоплення повстанських документів радянськими чинниками та особливості радянської архівної системи. Через відсутність описів доби функціонування Запілля УПА та докладних описів документів, вилучених радянськими чинниками, встановити параметри первісного масиву неможливо.
4. Мемуари, преса, радянські документальні джерела мають обмежений інформативний потенціал щодо досліджуваної проблеми, оскільки містять лише одиничні фрагментарні відомості про окремі аспекти функціонування мережі ОУН (б) і Запілля УПА.
5. Актуалізована джерельна база відзначається нерівномірною хронологічною, територіальною та інформаційною репрезентативністю, однак містить інформаційні лакуни. Однак вона дозволяє грунтовно дослідити ключові проблеми функціонування Запілля УПА (від еволюції територіально-адміністративної структури та діловодства до діяльності референтур).
6. Чітко простежуються три етапи еволюції адміністративно-територіальної структури ОУН (б) та Запілля УПА: 1) друга половина 1942 - вересень 1943 рр., 2) жовтень 1943 - січень 1944 рр., 3) лютий - липень 1944 р.
7. Особливості функціонування Запілля УПА на різних еволюційних етапах, а надто діяльність референтур на усіх щаблях управлінської вертикалі свідчать про високу питому вагу позавійськової складової у діяльності ОУН (б), що, крім усього, аргументовано спростовує донедавна навіювані політичними чинниками стереотипи сприйняття українського опору в роки Другої світової війни як суто військового і ворожого для більшості населення.
Основні положення дисертації відображені у наступних чотирьох наукових авторських публікаціях у фахових виданнях:
СТАТТІ
1. Діловодство та архівна справа в УПА на Північно-Західних Українських Землях в 1943 - на поч. 1944 рр. // Наукові записки. Збірник праць молодих вчених та аспірантів. - Київ - Хмельницький, 2002. - Том 8 (Частина II). - С. 178-187.
2. Виявлення організаційних документів ОУН і Запілля УПА на ПЗУЗ в 1943 - на поч. 1945 р. // Український історичний збірник. - 2004. - Вип. 6. - С 355-364.
3. Еволюція мережі ОУН і Запілля УПА на ПЗУЗ // Український археографічний щорічник. - Вип. 9. - 2004. - С. 384-395.
4. Документи ОУН (б) і Запілля УПА про українсько-польське протистояння на Волині і Поліссі у 1943 - 1944 роках: спроба групування за походженням // Студії з архівної справи та документознавства. - 2004. - Том 12. - С. 89-92.