Джерела з історії анархізму в Україні 1903-1914 рр. - Автореферат

Це зумовлює актуальність досліджуваної проблеми, оскільки лише вивчення джерел з історії політичних партій початку XX ст. дозволяє обєктивно оцінити та допомогти вивченню власної історії, зокрема розвитку анархістського руху в Україні. З метою подолання усталених стереотипів здійснена переоцінка багатьох концептуальних положень фундаментальної історичної науки, створені теоретичні та методологічні основи для наукового осмислення минулого нашої країни, розгорнулися широкомасштабні джерелознавчі дослідження з найбільш актуальних проблем історії, зокрема історії політичних партій на всіх етапах їх розвитку і особливо на етапі їх зародження. Поштовх до розповсюдження анархізму серед українського суспільства дав початок першій російській революції 1905-1907 рр. Бурхлива діяльність анархістських груп в Україні залишила після себе багато свідчень різного походження, вивчення яких дозволить розширити та доповнити історію анархізму на теренах України у 1903-1914рр. Анархізм був набагато ширшим явищем, користувався більшою популярністю і становив значно серйознішу небезпеку для революційного руху, ніж це трактувалося до сьогодні дослідниками. Зазначимо, що, незважаючи на доступність для дослідників документів та матеріалів, ця тема не знайшла належного відображення в наукових працях, зокрема історії анархізму в Україні присвячено всього декілька праць. Висвітлення саме джерелознавчих аспектів діяльності анархістів може вивести вивчення політичної історії початку XX ст. на якісно новий етап, сприятиме залученню до наукових досліджень більш широкого кола науковців та політиків, зумовить винайдення та популяризацію незнаних до цього часу історичних джерел стосовно розвитку політичних партій в Україні.Всі історико-партійні джерелознавчі роботи були поділені за чотирма тематичними групами: 1)методологічні праці із загального джерелознавства, які сформували основи джерелознавчих досліджень із партійної історії; 2)перші наукові публікації документів з історії партій із спробою їх аналізу; 3)наукові праці, які вивчали джерела з історії комуністичної партії СРСР і України; 4)сучасні дослідження, які безпосередньо розглядають джерела з історії політичних партій, зокрема анархізму в Україні. Листівки становлять джерело, яке дає змогу дослідити діяльність анархістів в Україні в умовах загальноросійського характеру самого руху. Той факт, що українські території, де анархістські групи були розповсюджені більш за інші, знаходилися під владою Російської імперії та загальноросійський характер самого анархізму зумовили зберігання великого комплексу джерел у Держаному архіві Російської федерації. Всебічний аналіз листівок як історичного джерела дозволяє стверджувати, що вони містили цінну інформацію про діяльність анархістських груп в Україні:1) роки видання листівок дозволяють дослідити динаміку революційної активності груп, причини її підйому та спаду; 2) місця видання свідчать про розповсюдженість груп в Україні; 3)ідеологічні засади, викладені в листівках, пояснюють причини вчинків анархістів у тій чи іншій ситуації; 4) особливості існування анархістського руху; 5) факти, події, що відбувалися на території України і в Російській імперії та ставлення до них анархістів; 6) засоби боротьби анархістів, роль та місце терору; 7) течії та напрямки, що існували в середині анархізму, відмінності між ними; 8) середовище, прошарки населення, серед яких працювали і шукали прибічників анархісти. Автором дослідження робиться висновок, що характеристика джерел державного походження дає можливість дослідити: роки та міста діяльності анархістів в Україні; терористичні акти, скоєні групами; напрямки анархістські та напіванархістські; визначити головні проблеми, які мав рух; установити офіційне ставлення влади до анархістів; зясувати нові та підтвердити вже відомі факти чи події щодо анархістського руху; дослідити засоби боротьби, які використовував уряд для придушення діяльності груп.