Аналіз місця джерел походження у з’ясуванні процесів формування освітньо-культурного середовища повітових міст та містечок правобережних українських губерній. Характеристика освітньо-культурного середовища повітових міст та містечок Правобережної України.
Аннотация к работе
У даній статті автор виходить із переконання про продуктивність розгляду міста як системи з його соціальною організацією та культурним наповненням. Поміж останніх нас цікавитимуть насамперед ті, які прокладали містянам, незалежно від їх етнічно-релігійних, станових чи професійних характеристик дорогу до знань, поширювали надбання книжкової культури - бібліотеки, клубні заклади, театри, виставки, музеї і т.д. У трьох правобережних губерніях Російської імперії - Київській, Волинській та Подільській - нараховувалося 3 губернських (Київ, Житомир, Камянець-Подільський), 33 повітових, 5 заштатних міст (на початок ХХ ст. кількість заштатних міст зросла до 7), а також 378 містечок. Остання обставина призводила до поєднання як традиційних народних культур кожної етнічної громади міста (євреїв, поляків, українців), що проявлялося у різноманітних повсякденних практиках, так і ознак високої культури, продукувати яку були здатні найбільш освічені прошарки міського населення. На наш погляд, джерела особового походження дозволяють поглянути на формування освітньо-культурного середовища міст не лише з точки зору офіційної влади (що вона робила/не робила, аби освітньо-культурна сфера життя у містах набула російського державного забарвлення), а й очима мешканців міст, або тих, хто мав нагодупобіжно познайомитися з містами під час мандрівок чи офіційних поїздок, і зафіксувати особисті враження у спогадах, записках, щоденниках, листах тощо.