Поняття джерел міжнародного приватного права, міжнародний договір, звичай та судова практика як його основні джерела. Співвідношення, особливості та проблематика джерел МПП. Практика зарубіжних держав та внутрішнє законодавство, що його регулює у РБ.
Аннотация к работе
У сучасних умовах інтернаціоналізації господарського життя, посилення взаємозалежності держав, науково-технічної та інформаційної революції, небаченої раніше міграції населення, що знаходить своє вираження у розширенні співробітництва держав, їх юридичних осіб в самих різних сферах, в різко збільшився обсяг спілкування і контактів між людьми незалежно від їх громадянства і місця проживання, важливу роль у правовому регулюванні цих звязків покликані грати норми Міжнародного приватного права (далі по тексту - МПП), роль якого в справі правового забезпечення економічного, науково-технічного та інших видів співробітництва і взаємодії між субєктами права різних держав зростає.Не втягуючись в дискусію з приводу правильності, доцільності використання одного з двох багатозначних термінів - «джерело» права або «форма» права, - враховуючи те, що у світовій юриспруденції ще з часів Римського права традиційним, найбільш зручним у вживанні є термін «джерело» права, зазначимо таке: норми права, як і всяке суспільне явище, також мають форми свого зовнішнього вираження, втілення, обєктивного, реального існування і функціонування; в МПП відносини, які становлять його предмет, регулюються за допомогою двох груп правових норм: 1) норм прямої дії - безпосередньо регулюють поведінку, встановлюють права та обовязки учасників цих відносин; 2) колізійні - не встановлюють прав і обовязків, а лише вказують, право якої держави має бути застосована для врегулювання правовідносини у даному конкретному випадку. Під міжнароднимдоговором Республіки Білорусь розуміється міжнародний договір (міждержавний, міжурядовий або міжнародний договір міжвідомчого характеру), укладений у письмовій формі Республікою Білорусь з іноземною державою (іноземними державами) і (або) з міжнародною організацією(міжнародними організаціями), який регулюється міжнародним правом, міститься він в одному документі або в декількох повязаних між собою документах, а також незалежно від його конкретного найменування (договір, угода, конвенція, рішення, пакт, протокол тощо) і способу укладання (обмін листами або нотами та ін) [6; аб.7, ч.1, ст.1] Слід зазначити, Білорусь, Росія, Україна, Молдова підписали цю Угоду, є учасниками Конвенції про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980г., В ст.55 якої вказується, що у випадках, коли договір купівлі-продажу був юридично правильно укладений, але в ньому прямо чи опосередковано не встановлено вартість або не передбачено порядок її визначення, вважається, що сторони при відсутності якої-небудь вказівки про інше, мали на увазі посилання на вартість, яка в момент укладення договору звичайно стягувалася за такі товари, що продавалися за таких же обставин у відповідній галузі торгівлі [7]. У сфері універсальної уніфікації процесуальних норм можна назвати Гаазькі конвенції з питань цивільного процесу, учасницею яких є і Республіка Білорусь: Конвенція з питань цивільного процесу від 1 березня 1954р., Конвенція про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах от15 листопада 1965р ., Конвенція про отримання доказів за кордоном у цивільних або комерційних справах от18 березня 1970р., Конвенція про міжнародне доступі до правосуддя від 25 жовтня 1980р.На відміну від Закону про міжнародне приватне право Швейцарії, за двісті статтях якого докладно регламентуються крім загальних питань питання юрисдикції, застосовного права, визнання виконання іноземних судових рішень, Закону про міжнародне приватне право Австрії обмежує предмет кодифікації більш вузьким колом положень загального характеру [10; с.114] Норми матеріального прав, повязані з МПП, міститися у різних нормативно-правових актах національного законодавства - Конституції, кодексах, законах, декретах, указах, постановах Ради Міністрів та інших республіканських органах державного управління, що приймаються на основі Конституції, законів, декретів, указів. У цьому розділі регламентуються цивільні процесуальні права іноземних фізичних та юридичних осіб, а також осіб без громадянства; визначається підсудність цивільних справ у спорах, в яких беруть участь іноземні громадяни; міститимуться норми про виконання в РБ рішень іноземних держав, а також деякі інші норми міжнародного цивільного процесу . Якщо розглядати внутрішні джерела МПП за ієрархією, то серед них можна виділити такі закони як: Закон Про громадянство Республіки Білорусь від 1 серпня 2002 р., Закон Про правове становище іноземних громадян і осіб без громадянства в Республіці Білорусь від 3 червня 1993 р. З нашої точки зору, норми, що регулюють правове становище іноземців в суспільстві слід відносити до сфери МПП, а норми, що встановлюють порядок вїзду, виїзду іноземців, визнання біженцем і т.п., що регулюють відносини між іноземцями та компетентними органами Республіки Білорусь, залишити тільки в сфері адміністративного права Республіки Білорусь.Говорячи про співвідношення джерел МПП необхідно в першу чергу звернутися до положень Конституції про те, що Республіка Білорусь визн
План
ЗМІСТ
ВСТУП
1. ПОНЯТТЯ ДЖЕРЕЛ МІЖНАРОДНОГО ПРИВАТНОГО ПРАВА
2. МІЖНАРОДНИЙ ДОГОВІР - ДЖЕРЕЛО МІЖНАРОДНОГО ПРИВАТНОГО ПРАВА
3. ВНУТРІШНЄ ЗАКОНОДАВСТВО
4. МІЖНАРОДНИЙ ЗВИЧАЙ - ДЖЕРЕЛО МІЖНАРОДНОГО ПРИВАТНОГО ПРАВА
5. СУДОВА ПРАКТИКА - ДЖЕРЕЛО МІЖНАРОДНОГО ПРИВАТНОГО ПРАВА
6. СПІВВІДНОШЕННЯ ДЖЕРЕЛ МІЖНАРОДНОГО ПРИВАТНОГО ПРАВА
7. ОСОБЛИВІСТЬ ДЖЕРЕЛ МІЖНАРОДНОГО ПРИВАТНОГО ПРАВА