Порівняння законодавства та правового статусу суб’єктів комерційного обігу в Україні та Великій Британії. Джерела комерційного права країн та правовий статус індивідуальних підприємців. Процедура відновлення платоспроможності суб’єктів комерційного обігу.
Аннотация к работе
Перш ніж почати порівнювати законодавство та правовий статус субєктів комерційного обігу в Україні та Великій Британії, треба зазначити, що ці дві держави в корені відрізняються між собою: а) за формою правління (Україна - президентсько-парламентська республіка, а В.Б. Тому, господарське (комерційне) право, як і вся система права взагалі, в цих країнах буде мати не тільки свої особливості, а й різкі розбіжності, починаючи з джерел регулювання діяльності субєктів комерційного права, завершуючи захистом прав субєктів комерційного права.Україна - це країна, яка належить до романо-германської правової сімї, звідси й витікає те, що основними джерелами комерційного права, як і права взагалі є нормативно-правові акти, частіше за все - закони (Закони України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (2003), «Про акціонерні товариства» (2008), «Про господарські товариства» (1991), «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (1992) та багато інших). Також є й інші нормативно-правові акти, що регулюють господарську діяльність в Україні, вони носять підзаконний характер, наприклад укази Президента України; постанови, декрети КМУ та накази міністерств… Що ж стосується судової практики як джерела права в Україні, то вона на відміну від В.Б. не визнається законами, тому що має розяснювальний та уточнюючий характер (постанови Вищого господарського суду України). В англійському праві до обовязкових джерел належать: судові прецеденти, закони (статути), підзаконні акти, звичаї (custom), зокрема торгові (law merchant), міжнародні угоди, справедливість (equity), королівські прерогативи (royal prerogative), канонічне право (canon law), розум (reason, natural law), приватно-правові угоди. В англо-американській системі права закон формально має вищу юридичну силу, однак провідне місце посідає судовий прецедент. Термін «загальне право» історично має ще кілька значень: загальне право всієї Англії на відміну від права окремих її частин, сукупність складових компонентів англійського права, тобто власне англійське національне право, англо-американське загальне право (на відміну від континентального), судове право на противагу праву статуту (закону) [4].sole trader) - це фізична особа, що здійснює підприємницьку діяльність від власного імя та за власний рахунок. Але у В.Б., на відміну від України, для того, щоб розпочати індивідуальну підприємницьку діяльність, не обовязково проходити спеціальну державну реєстрацію в організації, що веде торговий реєстр.Товариства, на відміну від України, не є юридичними особами і можуть бути утворені у формі партнершіпа або у формі партнершіпа з обмеженою відповідальністю, що відповідають в праві України, повному і командитному товариству. Повне товариство (партнершип) - договірне обєднання осіб, яке утворюється і діє на підставі Закону про товариство 1890 р. під загальною фірмою, а його члени несуть повну відповідальність перед кредиторами. Якщо договір знаходився в усній формі, то для визнання його договором про партнершипе мають бути встановлені наміри сторін (приміром, участь їх в розподілі прибутку). Командитне товариство (партнершип з обмеженою відповідальністю) - договірне обєднання осіб, яке утворюється і діє на підставі Закону про товариство з обмеженою відповідальністю 1890 р. під загальною фірмою, причому відповідальність одного або декількох партнерів (командитистів) обмежена перед кредиторами їх вкладами в загальне майно, а інші партнери (повні партнери) несуть повну і солідарну відповідальність по його зобовязаннях. Правове положення приватної компанії з відповідальністю, обмеженою номінальною вартістю акцій, що належать кожному акціонерові, (далі - приватній компанії з обмеженою відповідальністю або компанії) найближче до правового положення товариства з обмеженою відповідальністю по праву країн континентальної Європи і більшою мірою відповідає існуючому там поняттю торгового товариства.Законодавство про неплатоспроможність має в Англії солідну історію, на відміну від України, де банкрутство регулюється Законом України від 14 травня 1992 р. Перший конкурсний закон був ухвалений в Англії в 1543 р., а з 1825 по 1883 рік було ухвалено 433 закони, присвячених неплатоспроможності. Нині діє Закон про неплатоспроможність 1986 р., що поширює свою дію на фізичних осіб, більшість компаній і на товариства. Неплатоспроможністю (банкрутством) особи визнається його нездатність погасити свої боргові зобовязання перед третіми особами або перевищення його боргів над вартістю його активів. Для захисту інтересів кредитора і боржника виявляється усе майно боржника (активи і пасиви), відбувається облік усіх його прав і обовязків (окрім заснованих на фактах зловживання правом) виявляється майно боржника, що знаходиться у третіх осіб, а також враховуються права третіх осіб на майно боржника.І в завершенні хотілося б сказати, що з 1-го липня 2005 року в законодавстві В.Б. є нове поняття та регулювання нового виду компаній, невідомих в Україні, що звуться,
План
Зміст
Вступ
1. Джерела комерційного права країн
2. Правовий статус індивідуальних підприємців
3. Організаційно-правові засади діяльності комерційних організацій
4. Процедура відновлення платоспроможності субєктів комерційного обігу. Визнання їх банкрутами