Загальна характеристика джерел господарського права згідно господарського законодавства України. Аналіз Конституції України, законів, підзаконних нормативних актів, локальних нормативних актів, звичаїв ділового обороту як джерел господарського права.
Аннотация к работе
Господарське законодавство - це самостійна галузь законодавства, що являє собою систему нормативних актів, правила яких регулюють господарські відносини щодо організації і здійснення господарської діяльності у галузі суспільного виробництва і обігу. Поняття «господарське законодавство» досить широке, так як ним охоплюється як ГКУ, господарські Закони, так і інші НПА, за питань господарської діяльності - це акти міністерств, державних комітетів та інших органів виконавчої влади. До господарського законодавства можна віднести, наприклад, статути, акти про структурні підрозділи підприємств. Господарське законодавство складається з великого масиву взаємоповязаних між собою нормативно-правових актів різної юридичної сили, що регулюють господарські відносини. II «Субєкти господарювання» Господарського кодексу України; ЗУ «Про товарну біржу», «Про промислово-фінансові групи в Україні», «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», «Про кооперацію», «Про холдингові компанії в Україні», Декрет Кабінету Міністрів «Про довірчі товариства», укази Президента України «Про корпоратизацію підприємств», «Про холдингові компанії, що створюються у процесі корпоратизації та приватизації» та ін.);Джерела господарського права - це конкретні форми виразу правових приписів, це ті приписи, що виходять з органів державної влади. По аналогії, основним джерелом господарського права визначаємо конституцію держави як першоджерело законів, норм внутрідержавного господарського регулювання. Становлення законодавства у будь-якій державі незалежно від її соціально-економічної орієнтації, розмірів території, чисельності населення, економічного і соціального рівнів розвитку тощо відбувається з урахуванням відповідних закономірностей. Однією з таких є те, що Конституція у будь-якій державі є основою розвитку та вдосконалення уже чинного законодавства, своєрідним фундаментом побудови правової системи, здійснення державно-правової реформи. Якщо вести мову більш предметне про те, що Конституція України є основою розвитку законодавства нашої держави, то можна назвати три напрями такого розвитку.Закон встановлює компетенцію спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, органів ліцензування, експертно-апеляційної ради, створюваної при спеціально уповноваженому органі. Експортні та імпортні квоти, тобто граничний обсяг певної категорії товарів, який дозволено експортувати чи імпортувати протягом встановленого строку, передбачені Законом від 7 лютого 2002 року «Про внесення змін до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та Декретом Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2006 року «Про єдиний митний тариф України». Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачає такі квоти (контингенти): глобальні - квоти, що встановлюються по товарах без зазначення конкретних країн (груп країн), куди товари експортуються або з яких вони імпортуються; групові - квоти, що встановлюються по товарах з визначенням груп країн, куди товар експортується або з яких імпортуються; індивідуальні - квоти, що встановлюються по товарах з зазначенням конкретної країни, куди товари можуть експортуватись або з якої вони можуть імпортуватися. Закон від 15 грудня 2005 року «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» передбачає, що замовник (орган державної влади чи місцевого самоврядування, підпорядковані їм організації, а також підприємства, уповноважені здійснювати закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти) застосовує преференційну поправку до ціни тендерної пропозиції, поданої підприємствами Українських товариств сліпих, глухих, спілки організацій інвалідів України. Як приклад можна навести Закон України "Про підприємства в Україні".Нормативний акт господарського законодавства являє собою офіційний письмовий документ компетентного органу держави, який є джерелом норм господарського права, тобто встановлює (змінює) або припиняє норми господарського права. З цього визначення випливають дві основні ознаки нормативного акта господарського законодавства. Як форма господарське законодавство є основним видом правової інформації, визначення якої дає Закон «Про внесення змін до Закону України «Про інформацію» від 23 червня 2005 р. Щоб забезпечити доступ до законодавчих та інших нормативних актів усім громадянам, держава забезпечує видання цих актів масовими накладами у найкоротші строки після набрання ними чинності. Важливою як у теоретичному, так і в практичному аспекті є загальна класифікація нормативних актів господарського законодавства на види за змістом тих норм господарського права, які офіційно встановлюють ці акти.Основні засади ринкової економіки передбачають повну господарську самостійність підприємств і організацій, що функціонують у народному господарстві, вступаючи при цьому в різноманітні виробничі, господарські та інші звязки. Поняття господарства може співпадати з поняттям виробництво і економіка, якщо за межі господарського виробництва винести майнові і немайнові від
План
План
Вступ
1. Загальна характеристика джерел господарського права
2. Конституція України як джерело господарського права
3. Закони України як джерела господарського права
4. Підзаконні нормативні акти, локальні нормативні акти, звичаї ділового обороту як джерела господарського права