Необхідність розробки єдиної концепції джерел адміністративного права. Ключові розбіжності в розумінні джерел адміністративного права представниками вітчизняної адміністративно-правової науки. Роль правового звичаю в системі приватноправових галузей.
Аннотация к работе
Висвітлено ключові розбіжності в розумінні джерел адміністративного права представниками вітчизняної адміністративно-правової науки. Водночас до переліку таких джерел автор відносить Конституцію України; міжнародні договори, ратифіковані Верховною Радою України; акти, що мають силу закону (закони, кодекси, декрети уряду); постанови Верховної Ради України; укази та розпорядження Президента України; постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України; накази керівників центральних органів виконавчої влади, розпорядження голів місцевих державних адміністрацій; рішення органів місцевого самоврядування, а також рішення Конституційного Суду України. Стеценка, коло джерел адміністративного права обмежується актами чинного законодавства: Конституцією України, законами, кодексами, а також підзаконними нормативно-правовими актами Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ та організацій. На думку автора, такими джерелами слід вважати нормативно-правові акти органів державної влади та місцевого самоврядування, міжнародно-правові договори України, рішення судів, правові звичаї, адміністративні договори та навіть безпосереднє волевиявлення народу на референдумі, адже «по-перше, закони та інші рішення, прийняті таким чином мають вищу юридичну силу відносно законодавчих актів Верховної Ради України, а, по-друге, вони не потребують будь-якого затвердження державними органами [4, с. І це закономірно, адже, на відміну від інших підходів до розуміння джерел права, які мають переважно теоретичний характер, тільки формально-юридичний підхід дозволяє знайти відповіді на низку важливих практичних питань: «Звідки можна отримати інформацію про зміст юридичних норм?», «Наскільки ті чи інші норми є обов’язковими?», «Якими нормами слід керуватись у разі їх колізії?» , «Яким чином творяться норми права?», «Як вони узгоджуються поміж собою?» і т.п.