Двостулкові молюски та їх ендобіонти як компонент гідропаразитарних систем - Автореферат

У звязку із інтенсивним природокористуванням, зарегулюванням течії річок та створенням водосховищ змінюється видовий склад та ценотичні характеристики двостулкових молюсків - важливого компоненту макрозообентосу та перифітону прісних водойм. Двостулкові молюски відіграють значну роль в водних екосистемах. Детальне вивчення двостулкових молюсків необхідне для вірного розуміння багатьох біологічних процесів, що відбуваються в гідроекосистемах. Будучи двостулкові молюски одночасно із забезпеченням себе їжею осаджують у вигляді аглютинатів значну кількість сестону, даючи початок детритним ланцюгам живлення в бентосі i відіграючи вагому роль в процесах самоочищення водойм. Двостулкові молюски виступають в ролі хазяїв цілого ряду ендобіонтів (паразитів та коменсалів), що використовують молюсків як субстрат прикріплення, середовище мешкання та джерело власного живлення.Різноманітність умов існування, кількісна і якісна представленість двостулкових молюсків на вибраних ділянках басейну Дніпра дозволили визначити їх в певній мірі модельними і досліджувати існуючі популяції домінуючих у бентосі та перифітоні видів молюсків, що поширені в басейні Дніпра, з подальшою інтерпретацією отриманих даних на інші ділянки дніпровських водосховищ та річок, що до них впадають. Максимум екстенсивності інвазії цих молюсків інфузоріями припадає на червень місяць, коли у розмірно-віковій структурі популяцій переважають старші групи, а молодь становить лише 5-10% загальної чисельності. Для молюсків Unio tumidus та D. bugensis характерна низька екстенсивність інвазії інфузоріями, а молюски Anodonta cygnea та C. piscinale мали низьку (порівняно з молюсками роду Unio) щільність популяцій на досліджених ділянках літоралі (10-15 екз./м2). A. limacoides був зустрінутий лише в серпні 1996 р., в популяціях обох видів дрейсен у бентосі та перифітоні верхньої ділянки Канівського водосховища (екстенсивність інвазії молюсків D. polymorpha - 0,7%, D. bugensis - 0,8%, інтенсивність - 1 екз./особину). У гирлі Десни було виявлено 6 видів трематод, у верхівях Канівського водосховища - 3 види (1 вид у молюсків бентосу, 2 види у молюсків перифітону).Досліджено симбіоценотичну систему "двостулкові молюски - ендобіонти" у складі якої було виявлено 10 видів двостулкових молюсків та 24 види ендобіонтів. У гирлі Десни до складу симбіоценозу входить 9 видів молюсків та 23 види ендобіонтів, на верхній ділянці Канівського водосховища - 8 видів молюсків та 17 видів ендобіонтів. У перифітоні симбіоценоз представлено 2 видами молюсків та 6 видами ендобіонтів, у бентосі - 10 видами молюсків та 23 видами ендобіонтів; У гирлі Десни по чисельності та біомасі домінують молюски Unio tumidus, U. pictorum, Rivicoliana rivicola (у бентосі), двостулкові молюски у складі перифітону були відсутні. На верхній ділянці Канівського водосховища у бентосі по чисельності та біомасі домінують Colletopterum piscinale, Anodonta cygnea, U. pictorum, Dreissena polymorpha, у перифітоні зустрічались 2 види молюсків - Dreissena polymorpha та D.bugensis, по чисельності та біомасі домінували молюски D.

. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Досліджено симбіоценотичну систему "двостулкові молюски - ендобіонти" у складі якої було виявлено 10 видів двостулкових молюсків та 24 види ендобіонтів. У гирлі Десни до складу симбіоценозу входить 9 видів молюсків та 23 види ендобіонтів, на верхній ділянці Канівського водосховища - 8 видів молюсків та 17 видів ендобіонтів. У перифітоні симбіоценоз представлено 2 видами молюсків та 6 видами ендобіонтів, у бентосі - 10 видами молюсків та 23 видами ендобіонтів;

2. У гирлі Десни по чисельності та біомасі домінують молюски Unio tumidus, U. pictorum, Rivicoliana rivicola (у бентосі), двостулкові молюски у складі перифітону були відсутні. На верхній ділянці Канівського водосховища у бентосі по чисельності та біомасі домінують Colletopterum piscinale, Anodonta cygnea, U. pictorum, Dreissena polymorpha, у перифітоні зустрічались 2 види молюсків - Dreissena polymorpha та D.bugensis, по чисельності та біомасі домінували молюски D. bugensis;

3. Популяції молюсків U. tumidus, D. polymorpha, D. bugensis, Rivicoliana rivicola на протязі вегетаційного періоду представлені усім спектром розмірно-вікових та статевих груп. У популяціях Colletopterum piscinale, Anodonta cygnea, U. pictorum поява цьогорічної молоді та ювенільних особин спостерігалась в липні-вересні, молюсків Pisidium amnicum - у травні-червні. В інші місяці популяції молюсків цих видів на літоралі представлені переважно старшими розмірно-віковими групами (статевозрілими особинами). У статевій структурі популяцій переважали самці (55-75%);

4. У молюсків D. polymorpha та D. bugensis спостерігались відмінності у періодах розмноження. Максимум появи цьогорічної молоді у молюсків D. polymorpha припадав на серпень місяць, а D. bugensis - на жовтень;

5. Для 12 виявлених видів ендобіонтів двостулкові молюски є дефінітивними хазяями, для 9 видів - першими проміжними, для 3 видів - другими проміжними хазяями. Серед ендобіонтів з прямим циклом розвитку по кількості видів переважають інфузорії (10 видів), з непрямим циклом розвитку - трематоди (10 видів);

6. Ендобіонти з прямими життєвими циклами (інфузорії та аспідогастри) найбільшого розвитку досягають у бентосі гирла Десни в популяціях молюсків роду Unio та в перифітоні верхньої ділянки Канівського водосховища в популяціях дрейсен;

7. Найбільшого розвитку паразити з непрямими циклами (трематоди) досягають в бентосі гирла Десни у популяції молюска Pisidium amnicum (партеніти тематод) та в перифітоні верхньої ділянки Канівського водосховища (метацеркарії трематод);

8. У молюсків D.polymorpha та D.bugensis виявлено трематоду Bucephalus polymorphus, що паразитує у гонаді, викликаючи повну або часткову статеву стерилізацію хазяїна. Цей феномен може бути використаний для розробки біологічних методів боротьби з перешкодами у водопостачанні, створюваними дрейсенами;

9. Вперше на Україні відмічено наявність плаского червяка Aspidogaster limacoides, як паразита двостулкових молюсків. A. limacoides був виявлений у молюсків роду Dreissena у перифітоні верхньої ділянки Канівського водосховища;

10. Узагальнююча блок-схема біоценотичних звязків свідчить, що усіх ендобіонтів із двостулковими молюсками повязують безпосередні топічні, трофічні та форичні звязки. Окрім прямого трофічного звязку коменсальні інфузорії з мантійної порожнини повязані опосередкованим трофічним звязком із молюсками - хазяями;

11. Для усіх досліджених видів молюсків спостерігалось зростання екстенсивності інвазії у старших розмірно-вікових групах та у статевозрілих молюсків, порівняно з молодшими групами та ювенільними особинами. Присутність у складі популяцій саме цих груп визначає високу екстенсивність інвазії популяції в цілому. Поява цьогорічної молоді та ювенільних особин у популяції хазяїна веде до зменшення величини цього показника;

12. На протязі вегетаційного періоду (з травня по вересень) через симбіотичну систему “молюски D. polymorpha - інфузорії Conchophthirus acuminatus” проходить енергетичний потік еквівалентний 117-200 КДЖ/добу.м2 субстрату мешкання молюсків. Дрейсени осаджували у вигляді аглютинатів близько 65% всієї відфільтрованої маси сестону. Інфузорії Conchophthirus acuminatus здатні використовувати близько 0,03-0,26% енергії утворених аглютинатів;

13. Присутність у різновидових угрупованнях молюсків видів, що є основними хазяями певних груп ендобіонтів веде до зростання екстенсивності інвазії інших видів молюсків та збагачення видового складу їх ендобіонтів;

14. Зникнення проміжних хазяїв ендобіонтів веде до елімінації частини популяції останніх, що повязана із даним видом хазяїв, або із зникненням виду в цілому з даної екосистеми (у випадку вузької специфічності). Наявність в різних складових біоценозу різноманітних ендобіонтів на різних стадіях своїх життєвих циклів може свідчити про те, що в біоценозі не порушені структурні звязки між його складовими компонентами.

1. Юришинец В.И. Перловица Unio tumidus из устья Десны и ее паразиты // Проблемы гидробиологии континентальных вод и их малакофауна. Тез. докл. (С.-Петербург, Россия, 18-21 ноября 1996 г.). - С.-Петербург. - 1996.

2. Юришинець В.І. Інфузорії роду Conchophthirus (Thigmotrichida, Conchophthiridae) у двостулкових молюсках гирла Десни // Збірник наукових праць викладачів Камянець-Подільського педагогічного університету. Випуск ІІ. - Хмельницький: В-во “Поділля”, 1997. - С. 172-177.

3. Юришинец В.И. Применение методов кластерного и регрессионного анализов для изучения популяций моллюсков Rivicoliana rivicola (Bivalvia, Sphaeriidae) и Pisidium amnicum (Bivalvia, Pisidiidae) // Вестн. зоол. - 1997. - 31, №3. - С. 89-91.

4. Юришинец В.И. Некоторые аспекты взаимодействия популяций Unio tumidus и Unio pictorum с их паразитами и комменсалами // Гидробиол. журн. - 1997. - 33, №5. - С. 107-109.

5. Юришинец В.И. Трематоды некоторых видов шаровок и горошин из устья Десны // Гидробиол. журн. - 1997. - 33, №6. - С. 67-71.

6. Юришинець В.І. Паразити та коменсали перлівницевих та прикріплених до них дрейсен // ІІ зїзд гідроекологічного товариства України (Київ, 27-31 жовтня 1997 р.). Тези. доп. Т. 1. - Київ: Гідроекологічне товариство України, 1997. - С. 164-165. гідробіологічний молюск інфузорія

7. Yurishinets V. Bivalve molluscs from the Mouth of the Desna River and their parasites // VII European multicolloquium of Parasitology (2-6 Sept. 1996, Parma, Italy). Abstracts. - Roma: “La Sapienza”, 1996. - P. 25-26.

8. Yurishinets V. Some suppositions concerning life cycle of Aspidogaster conchicola (Aspidogastrea, Aspidogastrida) // IXTH International Congress of Parasitology (ICOPA IX) (24-28 Aug. 1998, Chiba, Japan). Abstracts. Poster Session / Parasitology International 47 (Suppl.). - Tokyo, 1998. - P. 303-304.

Размещено на .ru