Аналіз робіт дослідників радянського періоду, які висвітлюють проблеми поміщицького землеволодіння, відносин дворян із самодержавством і селянством. Окреслення напрямів, в яких фігурувала дворянська тематика. Визначення втручання партії в історичну науку.
Аннотация к работе
Дослідження базувалися на значному масиві архівних джерел, історики намагалися розширити джерельну базу та методологію. Результати роботи можуть бути використані при створенні досліджень з історіографії, історії України другої половини XIX-початку XX ст., історії Росії другої половини XIX-початку XX ст., викладанні спецкурсів з обраної теми. Дослідники цього періоду з різних аспектів аргументують актуальність тематик своїх робіт: 1) вивчення історії класів є однією з головних задач марксистської історичної науки, тому очевидно, що для повної картини соціальної структури держави необхідно вивчати «експлуататорські» класи, а не лише ті, що «експлуатувалися» [20, 3]; 2) неминучим є питання вивчення історії поміщицтва для створення повної картини аграрного устрою дореволюційної Росії як одного з ключових в історичній науці [21, 1; 23, 1; 13, 4]; 3) вивчення дворянства як ключ до розвязання проблем передумов «буржуазно-демократичної та соціалістичної революцій» [14, 3; 28, 3; 19, 3]; 4) вивчення періоду селянської реформи як повернення до ленінських витоків після тривалого періоду «субєктивізму» та «свавілля» Сталіна в історичній науці [4, 3-4]. Історика піддали критиці (зокрема у 1974 р. вийшла розгромна рецензія на його статтю «До питання про характер аграрного ладу Європейської Росії на початку XX ст.», що була опублікована за 15 років до того) як прихильника «нового напряму». Захарова у монографії «Самодержавство та скасування кріпосного права в Росії 1856-1861 рр.» зазначала, що, окрім селянського питання, в державі поставало й політичне питання, у якому йшлося про роль монархії та дворянства, які були між собою повязані [11, 231].