Дворянство як соціальний стан в Російській імперії. Спосіб життя поміщиків. Зміни в чисельності та розміщенні дворян Київської губернії в 1782–1858 рр. Внесок Івана Фундуклея в розвиток Києва. Будівництво Університету св. Володимира і Кадетського корпусу.
Аннотация к работе
Дворянство виникло на основі «служилого люду», фактично всі ознаки класу здобуло у 1785 році, коли була надана Жалувана грамота, що закріплювала наступні положення: Права закріплені за дворянами були спадковими і безумовними. У першу групу входило титуловане дворянство (князі, графи, барони) в другу - «древні», тобто, які були вже дворянами на момент надання Жалуваної грамоти і записані у першу Бархатну книгу, до третьої групи входили пожалувані царем, до четвертої , особи, які перебували на військовій службі, до пятої входили через громадянську службу, до шостої - отримані по індегенату іноземці, котрі перейшли в російське підданство. Особи, які одержали спадкове дворянство орденами або чинами в службі, передавали його всім своїм дітям, включаючи народилися до придбання дворянство. Згідно Табелі, дворянами могли вважатись ті , що перебувають на державній службі (від 14 класу) , Крім того, особи, які отримали чин 4-го класу або полковника не на дійсній службі, а при виході у відставку, також визнавалися особистими, а не родовими дворянами, тобто без права передати звання у спадок. Дворянство володіло наступними привілеями: право володіння населеними маєтками (до 1861), свобода від обовязкової служби (в 1762-1874, пізніше була введена всесословная військова повинність), свобода від земських повинностей (до 2 половини XIX століття), право вступу на державну службу та на отримання освіти в привілейованих навчальних закладах (у Пажеського корпусу, Імператорський Олександрівський ліцей, Імператорське училище правознавства приймалися діти дворян з 5 і 6 частин родоводу книги та діти осіб, що мали чин не нижче 4 класу),право корпоративної організації.Дворянство відіграло досить значну роль для історії та розвитку Києва. Їх внесок слід розуміти в декількох вимірах: економічному, культурному, науковому, моральному. Якщо розглядати економічну роль дворянства - то сюди слід віднести в основному особистих дворян, купців, що отримали дворянський статус в більшості випадків з другої половини ХІХ століття, це вихідці з маленьких містечок, що шукали себе після впровадження реформи. В науковому вимірі дворянство розпочинає свою діяльність після відкриття Університету, тут зосереджуються як і вчені так і молоді перспективні студенти. По-перше, він розгорнув небувалу джерелознавчу діяльність: проводилися етнографічні експедиції, публікувалися фольклорні збірки, організовувалися археологічні розкопки, збиралися статистичні дані.
План
Зміст
Вступ
Дворянство як соціальний стан в Російській імперії
Дворянство Києва
Внесок українського дворянства в розвиток Києва
Висновки
Список використаної літератури
Вывод
дворянство київ російський імперія
Дворянство відіграло досить значну роль для історії та розвитку Києва. Їх внесок слід розуміти в декількох вимірах: економічному, культурному, науковому, моральному.
Якщо розглядати економічну роль дворянства - то сюди слід віднести в основному особистих дворян, купців, що отримали дворянський статус в більшості випадків з другої половини ХІХ століття, це вихідці з маленьких містечок, що шукали себе після впровадження реформи. Саме їм належить безліч вигідних торгових контрактів та перетворення провінційного Києва на центр торгівлі. В науковому вимірі дворянство розпочинає свою діяльність після відкриття Університету, тут зосереджуються як і вчені так і молоді перспективні студенти. Вихід української історичної науки і всього українознавства на якісно новий рівень повязаний з імям професора Київського університету В.Б. Антоновича , українського дворянина польського походження . По-перше, він розгорнув небувалу джерелознавчу діяльність: проводилися етнографічні експедиції, публікувалися фольклорні збірки, організовувалися археологічні розкопки, збиралися статистичні дані. Центром цієї роботи стало створене у 1872 р. Південно-Західне відділення Російського географічного товариства . У 1874 р. у Києві мав великий успіх Археологічний зїзд . В культурному спектрі місто розвивається завдяки меценатству, а також державної політики. У XIX столітті в Україні поступово складається новий соціальний шар суспільства - національна інтелігенція . Поява в її особі культурної еліти і збереження національних культурних традицій в народному середовищі зробили реальним українське культурне відродження .
Звісно дворянство не було монолітним, до середини ХІХ століття його більшість складали поляки, велика частина російського дворянства.
Список литературы
1. Губицький Л. Система відносин дворянина і кріпака Київської губернії в першій половині ХІХ століття / Л. Губицький , Г. Мельник // Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. - 2010. - N4. - С. 115.
2. Иконников В. С. Киев в 1654-1855 гг. Исторический очерк. Киев, 1904. С. - 84.
3. Кабузан В.М. Изменения в численности, удельном весе и размещении дворянства в России в 1782-1858 гг. / В. М. Кабузан // История СССР. - 1971. - № 4. - С. 162-164.
4. Миронов Б.Н. Социальная история России периода империи (XVIII-начало XX в.). Том 1, СПБ.: Изд-во «Дмитрий Буланин». 2000 г - С. 86
5. Порай-Кошиц И. История русского дворянства. Романович-Славатинский А. Дворянство в России М.., 2003. С. 14.
6. Рибаков М.О. Невідомі та маловідомі сторінки історії Києва. Издательство К. Кий. 1997. С. 210.
7. Российское законодательство X-XX вв.: в 9 т. Т.5. Законодательство периода расцвета абсолютизма. Отв.ред. Е.И.Индова. М., Юридическая литература, 1987. С. 23-26.
8. Список дворян Киевской губернии / Издания Киевского Дворянского Депутатского Собрания/ Киев - топ. 1 Киевской Артели Печатного дела - 1906. - 327 c.
9. Яблочков М.Т. - История дворянского сословия в России / Исторія дворянскаго сословія въ Россіи. - СПБ. Типография А.М.Котомина , - 1876 - С. 624-625.
10. -Ковалинский В. Меценаты Киева / В. Ковалинский. 2-е изд.,исправ.и дополн. Київ : Кий, 1998. С. 15 -27.