Теоретико-методологічні засади аналізу трансформаційних процесів релігійної свідомості в українському соціумі. Місце духовних цінностей в аксіологічних пріоритетах народу України. Роль протестантської церкви харизматичного напряму у зміні світогляду.
Аннотация к работе
Шуби та ін., в яких розкривається розвиток релігії та релігійної свідомості за умов існування українського соціуму: соціально-психологічні особливості сучасних неокультів, самовизначення особистості в релігійній сфері за умов глобалізації культури, стан релігійності та функціонування традиційних Церков, взаємодія релігії з духовно-культурними детермінантами тощо. Тенденції сучасного розвитку релігії та релігійної свідомості, а саме релігійного глобалізму, поширення неорелігій, формування нетрадиційної релігійності тощо розкриваються в наукових працях російських дослідників В.Гараджи, П.Гуревича, Ю.Рижова, Є.Торчинова, Д. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні ролі духовно-культурних детермінант (наука, мистецтво, освіта) у процесі зміни релігійної свідомості українського соціуму в контексті сучасних соціокультурних реалій. розкрити особливості трансформації релігійної свідомості під впливом духовно-культурних детермінант - наукове знання, освіта, мистецтво; довести теоретичне і практичне значення дослідження трансформації релігійної свідомості під впливом духовно-культурних детермінант в аспекті подальшого конструювання моделей розвитку релігійного життя сучасного українського соціуму.Всі ці теорії обєднує прагнення пояснити релігію та релігійну свідомість як складову людського буття, яка має свої суттєві риси і вказує на те, що поняття «релігійна свідомість» можна розкрити через комплекс релігієзнавчого, феноменологічного, філософського та культурологічного знання. В межах означених детермінант здійснюється як відображення сформованих традиційних релігійних уявлень, так і формування передумов для появи нових змістів релігійної свідомості, подальшого розвитку релігійних вірувань, що надає змогу прогнозувати релігійні процеси та упереджувати негативні наслідки. Проте специфічну десакралізацію релігії в суспільній свідомості українського соціуму спричиняють чітко виражені тенденції проникнення релігії в політичне життя суспільства, що призводить до політизації релігії та релігієзації політики. Сучасні глобалізаційні, політичні, економічні процеси українського соціуму обумовлюють «масову індивідуалізацію» релігійної свідомості, що свідчить про формування позаконфесійних віруючих («християн узагалі»). В масовій релігійній свідомості українського соціуму ці процеси відображені в еклектичному поєднанні наукового, релігійного та містичного знання, оскільки сучасна людина, окрім наукового знання і традиційного віровчення, стає прихильником синтетичних релігій, окультно-містичних концепцій, які спричиняють формування нетрадиційної релігійності.
У висновках узагальнюються основні результати дослідження, які відповідають проблематиці та структурі роботи.
1. Комплексний аналіз наукових праць показав, що дослідження релігії та релігійної свідомості здійснені в межах натуралістичної, міфологічної, анімістичної, культурно-історичної, ірраціональної, соціологічної, феноменологічної, матеріалістичної теорій тощо. Всі ці теорії обєднує прагнення пояснити релігію та релігійну свідомість як складову людського буття, яка має свої суттєві риси і вказує на те, що поняття «релігійна свідомість» можна розкрити через комплекс релігієзнавчого, феноменологічного, філософського та культурологічного знання.
Доведено, що наука, мистецтво, освіта є духовно-культурними детермінантами трансформації релігійної свідомості. В межах означених детермінант здійснюється як відображення сформованих традиційних релігійних уявлень, так і формування передумов для появи нових змістів релігійної свідомості, подальшого розвитку релігійних вірувань, що надає змогу прогнозувати релігійні процеси та упереджувати негативні наслідки.
2. Виявлено, що глобалізаційні процеси зумовили появу на теренах України великої кількості нових, не традиційних для українського соціуму культурно-освітніх організацій, релігійних рухів, окультно-містичних течій тощо. Це вплинуло на стан традиційних церков у суспільстві і зумовило трансформацію релігійної свідомості українського соціуму від вузькоконфесійного, традиційного змісту до плюралістичного. Комерційний характер масової культури та становлення ринкових відносин в Україні породив ринок «релігійних послуг», на якому «теологія процвітання» користується все більшим попитом, а матеріальні блага не заважають розвитку духовності. Проте специфічну десакралізацію релігії в суспільній свідомості українського соціуму спричиняють чітко виражені тенденції проникнення релігії в політичне життя суспільства, що призводить до політизації релігії та релігієзації політики. Сучасні глобалізаційні, політичні, економічні процеси українського соціуму обумовлюють «масову індивідуалізацію» релігійної свідомості, що свідчить про формування позаконфесійних віруючих («християн узагалі»).
3. Обгрунтовано, що вагомим чинником трансформації релігійної свідомості є наукове знання. Досягнення в галузі квантової фізики, інформатики тощо зумовили підвищений інтерес науковців до онтологічних та гносеологічних основ східних релігій, а також до використання наукових здобутків релігійними лідерами в якості доказів трансцендентних істин. Наука стає засобом формування нових міфологем глобалізованого суспільства. В масовій релігійній свідомості українського соціуму ці процеси відображені в еклектичному поєднанні наукового, релігійного та містичного знання, оскільки сучасна людина, окрім наукового знання і традиційного віровчення, стає прихильником синтетичних релігій, окультно-містичних концепцій, які спричиняють формування нетрадиційної релігійності.
4. Показано, що сучасна система освіти України переживає етап реформування, породжений змінами життєвих цінностей, переглядом оцінок місця і ролі освіти. В контексті сучасних глобалізаційних процесів освітній процес сприяє розширенню меж релігійної свідомості особистості та наповненню фундаментальними знаннями щодо навколишнього світу, різноманітних релігійних вчень тощо. Це спричиняє суспільну трансформацію релігійної свідомості у бік поліконфесійності і толерантності та розмивання культурно-історичних традицій.
5. Обгрунтовано роль мистецтва у трансформації релігійної свідомості українського соціуму. Сучасному мистецтву притаманна надмірна комерціалізація, що обумовлює появу нових напрямків, здатних впливати на свідомість людини. Масова культура, використовуючи в мистецтві релігійний компонент, пропонує для наслідування штучно створених «кумирів» (обєкти поклоніння) та поведінкові стереотипи (систему орієнтацій) і є своєрідною альтернативою традиційним релігіям. На противагу масовій культурі, вагомим чинником збереження національної ідентичності та духовності українського народу постає релігійне мистецтво, яке спрямовує людину до традиційних форм релігійності через архітектуру храмів, іконопис, релігійну музику, співи тощо. Зазначені тенденції існують паралельно, а сучасне мистецтво обумовлює трансформацію релігійної свідомості українського соціуму від усталених традиційних уявлень християнства до еклектичного, поверхневого світовідчуття, яке за своїм характером близьке магічній містичній свідомості.
6. Розкрито, що наука, мистецтво, освіта взаємоповязано функціонують у загальному просторі аксіологічних настанов суспільної свідомості українського суспільства. Відзначено, що у переважної більшості населення країни спостерігається хаос цінностей, що викликано, по-перше, зміною базових орієнтирів у науці, мистецтві, освіті і породило синкретичний елемент у суспільній свідомості, по-друге, зменшенням авторитету традиційних для України релігійних конфесій та підвищенням ролі матеріального чинника в житті суспільства. Перевага прагматичних настанов призводить до нівелювання аксіологічного фактора в релігійній свідомості, тому в релігійній вірі переважає обрядовий характер, а не сутнісно-аксіологічний.
В той самий час, коли наука, освіта і мистецтво більшою мірою відображують в собі цінності, сформовані в суспільстві, релігія виконує регулятивну функцію і формує в людині позачасові цінності - любов до Бога, ближнього, духовне становлення особи. Тому гармонійний розвиток та взаємозвязок означених духовно-культурних детермінант з релігією здатні підвищити процес саморозвитку людської духовності, розкрити творчий потенціал особистості, долучити до культурних традицій та духовних цінностей українського народу.
Список литературы
1. Головач Н.М. Історичний шлях трансформаційних процесів релігійної свідомості / Н.М. Головач // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: зб. наук. праць. Вип. ХХ. - К.: Міленіум, 2008. - С. 226 - 231.
2. Головач Н.М. Особливості трансформації релігійної свідомості в сучасному українському суспільстві / Н.М. Головач // Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв: Наук. журнал. - К.: Міленіум, 2008. - № 2. - С. 45 - 49.
3. Головач Н.М. Ціннісні орієнтації сучасної людини: сутність, трансформація / Н.М. Головач // Культура і сучасність: альманах. - К.: Міленіум, 2009.- № 2. - С. 15-20.
4. Головач Н.М. Вплив освіти на динаміку релігійної свідомості сучасної людини / Н.М. Головач // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури: зб. наук. праць. - К.: Міленіум, 2009. - Вип. ХХІІІ. - С. 61 - 69.
5. Головач Н.М. Трансформація релігійної свідомості в умовах сучасних соціально-економічних процесів українського суспільства / Н.М. Головач // Релігія та Соціум: часопис. - Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2010. - № 2(4). - С. 214-218.
6. Головач Н.М. Культура як чинник розвитку національної ідеї / Н.М. Головач // V культурологічні читання памяті Володимира Подкопаєва «Культурологічний дискурс сучасного світу: від національної ідеї до глобалізаційної цивілізації»: зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф., Київ, 1-2 червня 2007 р. - К.: Міленіум, 2007. - С. 148-150.