Дослідження актуальної проблеми духовного виховання молодших підлітків засобами християнської етики. Уточнення змісту поняття "духовність". Психолого-педагогічні умови ефективності духовного виховання молодших підлітків засобами християнської етики.
Аннотация к работе
На духовне виховання підростаючого покоління орієнтують Рекомендації Парламентської Асамблеї Ради Європи №1202 „Щодо релігійної терпимості в демократичному суспільстві”(1993), Конституція України, Закони України „Про свободу совісті”, „Про освіту”, Державні програми „Освіта”(Україна ХХІ століття), „Діти України”. Основна увага сучасних дослідників зосередилась на вивченні духовних цінностей як мети виховання (А.Богуш, О.Вишневський, Н.Миропольська, О.Сухомлинська), духовних потреб (Ж.Петрочко), вікових особливостях морально-духовного розвитку особистості (В.Киричок, К.Чорна), формуванні духовного досвіду особистості у процесі виховання (В.Бриль, В.Оржеховська), впливу сімї на духовне становлення дитини (К.Журба, Л.Повалій) використанні народно-релігійних традицій у сучасному вихованні (Л.Геник), взаємодії сучасної педагогіки та релігії (Р.Анісімова, М.Євтух, Т.Тхоржевська), розробці християнської етичної парадигми виховання (Н.Бакланова, А.Васьків, Ю.Дзерович, В.Жуковський, В.Хайруліна), використанні християнської етики як ефективного засобу виховання (В.Зеньковський, І.Кущак, М.Мельничук). Нині у суспільних науках ще не склався єдиний підхід до розуміння понять „духовність”, „духовне виховання”, відсутня також і методична система духовного виховання дітей молодшого підліткового віку засобами християнської етики.. Актуальність і недостатня теоретико-педагогічна та методична розробленість проблеми обумовили вибір теми нашого дослідження „Духовне виховання молодших підлітків засобами християнської етики”. Гіпотезою дослідження є припущення, що використання християнської етики позитивно впливатиме на духовне виховання молодших підлітків, якщо воно матиме планомірний, систематичний і цілеспрямований характер; коли знання про морально-духовні цінності, які будуть актуалізовані на матеріалі Святого Письма, історії, літератури, трансформуються в особистісні переконання як детермінанти моральної поведінки та органічно поєднуватимуться з позакласною доброчинною діяльністю та самовихованням учнів.У першому розділі “Теоретичні основи духовного виховання молодших підлітків" розкриваються теоретичні основи досліджуваної проблеми, стан її розробленості у психологічній, педагогічній, соціологічній літературі; аналізуються різні підходи до визначення сутності понять „духовність”, „духовне виховання”, „духовна вихованість”; обґрунтовано психолого-педагогічні умови духовного виховання учнів 5-7-х класів; проаналізовано психологічні особливості духовного виховання молодших підлітків. У розділі досліджено і обґрунтовано психолого-педагогічні умови духовного виховання молодших підлітків засобами християнської етики: - відображення у змісті освіти християнських цінностей як соціально-культурного імперативу, що визначає моральне ставлення людини до навколишнього світу, інших людей і самої себе; У другому розділі “Практика духовного виховання молодших підлітків засобами християнської етики” аналізується досвід і стан духовного виховання учнів середньої ланки шкіл Європи, Російської Федерації та України, розроблено методику і завдання експериментального дослідження, критерії педагогічної діагностики, проведено констатувальний етап експерименту. Достатній рівень духовної вихованості (в експериментальній групі - 27,1%, в контрольній - 25,0%) виявлено у тих підлітків, які мають достатні знання про поняття “духовність” та “духовна особистість”, зацікавлені цією сферою; які виявляють моральні якості, але не постійно, захоплюються своїм ідеалом, але не наслідують його; підлітки, які недостатньо впевнені у необхідності завжди чинити морально у будь-якій ситуації, іноді вони йдуть на компроміс. У третьому розділі “Дослідно-експериментальна робота з духовного виховання молодших підлітків засобами християнської етики” розроблено зміст і завдання курсу з християнської етики, методику духовного виховання молодших підлітків засобами християнської етики, висвітлено хід формувального етапу експерименту та проаналізовано результати дослідження.Теоретичне вивчення проблеми дало змогу констатувати, що у розгляді наукових дефініцій „духовність”, „духовне виховання”, „духовна вихованість”, які знайшли висвітлення у філософських, соціологічних, психологічних та педагогічних джерелах, немає єдиного підходу відносно їх розуміння, що доводить актуальність і значущість цієї проблеми у житті як окремого індивіда, так і суспільства загалом. У дисертаційному досліджені уточнено зміст поняття “духовне виховання”, яке нами розглядається як процес розвитку і саморозвитку особистості через залучення та інтеріоризацію християнських цінностей, високих моральних ідеалів та втілення зразків високоморальної поведінки у досвіді індивіда. Дослідженням встановлено, що молодший підлітковий вік є сенситивним для духовного виховання, що пояснюється віковими та психологічними особливостями учнів цієї групи, їх здатністю до інтеріоризації духовного досвіду і духовних цінностей. Аналіз причин низького рівня духовної вихованості молодших підлітків вказує на недостатню уваг