Переваги дисперсно-зміцнених композиційних матеріалів над традиційними сплавами. Розрахунок розміру часток по електронно-мікроскопічним знімкам. Структура бінарних дисперсно-зміцнених композитів на основі міді вакуумного походження у вихідному стані.
Аннотация к работе
За умови, що частки зміцнюючої фази не перерізаються дислокаціями, характеристики міцності визначає не розмір самих часток, а відстань між ними, також важливі рівномірність розподілення та характер звязку частка-матриця. Зазначені геометричні чинники визначають необхідний обємний вміст часток, що зміцнюють в сплаві адже для рівномірного розподілення в обємі сферичних включень виконується співвідношення: де L - відстань між центрами часток; При визначенні параметрів просторової структури по електронно-мікроскопічним знімкам виникає ряд труднощів, які обумовлені наступними причинами: електронно-мікроскопічний знімок є пласким відображенням обєму, тому в випадку однакової швидкості розчину матриці та частки на знімку присутні зображення як часток, так і їх розрізів верхньою та нижньою поверхнею зразка. При цьому може відбуватися накладення рефлексів матриці і другої фази, що найбільш вірогідно при когерентному звязку часток та матриці та (чи) високій дисперсності другої фази. Найбільшою структурною стабільністю володіють композити на основі системи Cu-Ta. а б в а - світле поле, відпал (600 о С, 1 час); б - світле поле, відпал (800 о С, 1 час); в - дифракція, відпал (800 о С, 1 час) Рисунок 4.6 - Структура композиту Cu-Fe після відпалу а б в а - світле поле, відпал (500 о С); б - світле поле, відпал (600 о С); в - світле поле, відпал (800 о С)Виявлено, що у вихідному конденсованому стані структура фольг Cu-Mo, Cu-W, Cu-Та, Cu-Co, Cu-Fe є двофазною. Метод спільного осадження у вакуумі нерозчинних компонентів, що випарені з різних джерел, дозволяє отримати гетерофазну нанодисперсну структуру. Застосування у якості другого компоненту Ta, Mo, W, які не розчиняються у міді, дозволяє збільшити дисперсність виділень. Встановлено, що деградація структури у вивчених системах відбувається у певній послідовності, але швидкість процесу залежить від розчинності другого компоненту в матриці та від його атомного радіусу. Зміни у зернистій структурі матриці корелюють із зміною морфології часток, хоча значно запізнюються у відношенні до них.
Вывод
1. Виявлено, що у вихідному конденсованому стані структура фольг Cu-Mo, Cu-W, Cu-Та, Cu-Co, Cu-Fe є двофазною.
2. Метод спільного осадження у вакуумі нерозчинних компонентів, що випарені з різних джерел, дозволяє отримати гетерофазну нанодисперсну структуру. Застосування у якості другого компоненту Ta, Mo, W, які не розчиняються у міді, дозволяє збільшити дисперсність виділень.
3. Встановлено, що деградація структури у вивчених системах відбувається у певній послідовності, але швидкість процесу залежить від розчинності другого компоненту в матриці та від його атомного радіусу.
4. Зміни у зернистій структурі матриці корелюють із зміною морфології часток, хоча значно запізнюються у відношенні до них. Найбільшою структурною стабільністю володіють композити на основі системи Cu-Ta.
Список джерел інформації
1. Бочвар А.А. Металловедение. Изд. 5-е М., Металлургиздат, 1956 г.
2. Бернштейн М.Л. Термомеханическая обработка металлов и сплавов. М., «Металлургия», 1968. Т. I.
3. Электронно-микроскопические исследования структуры жаропрочных сплавов и сталей. Сб. сталей под ред. С.Т. Кишкина. М., «Металлургия», 1969
4. Захаров М.В., Захаров А.М. Жаропрочные сплавы. М., «Металлургия», 1972.
5. Котрелл А.Х. Дислокации и пластическое течение в кристаллах. Пер. с англ. М.: Металлургиздат, 1958.
6. Мартин Дж., Доэрти Р. Стабильность микроструктуры металлических систем. Англия, 1976. Пер. с англ. ? М.: Атомиздат, 1978.
7. Микромеханизмы дисперсионного твердения сплавов. Дж. Мартин: Пер. с англ. - М.: Металлургия, 1983.
8. Дисперсноупрочненные материалы. Портной К.И., Бабич Б.Н. Серия «Успехи современного металловедения». М., Металлургия, 1974
9. Горелик С.С. Рекристаллизация металлов и сплавов, М.: Металлургия, 1978
10. Уманский Я.С., Скаков Ю.А., Иванов А.Н., Расторгуев Л.Н. Кристаллография, рентгенография и электронная микроскопия. - М: Металлургия, 1982.
11. Пилянкевич А.Н. Практика электронной микроскопии.-М.: Машгиз, 1961.
12. Фрактография и атлас фрактограмм. Справочник/ Под ред. Дж. Феллоуза.-М.: Металлургия, 1982.
13. Практические методы в электронной микроскопии/ Под ред. Одри М. Глоэра. - Л.: Машиностроение, 1980.
14. Томас Г., Гориндж М.Дж. Просвечивающая электронная микроскопия.-М.: Наука, 1983.
15. Металловедение и термическая обработка стали. В 3-х т./ Под ред. Бернштейна М.Л., Рахштадта А.Г. - Т.1. Методы испытаний и исследования. - В 2-х кн. Кн. 1. - М.: Металлургия, 1991.
16. Экономика предприятия II, под ред. Горфинкеля В., Купринова Е.М. - Юнити, 1996.
17. Организация и планирование производственных предприятий. Под ред. Войталовского В.М. и др. СПБ ХЭФ, 1996.
18. Яковлев А.И. Социально - экономическая эффективность нововведений в условиях рынка, Киев, Украина.1995.
19. Покропивний С.Ф. и др. Экономика предприятия, учебник в двух томах, Киев, «Хвиле - Прес», 1995.
20. Збірник законів «Охорона праці». Київ: 2003. -120 с.
21. Никитин Д.П., Новиков Ю.В. Окружающая среда и человек: учеб. пособие для студентов вузов. - М.: Высш.шк., 1980. -424 с.
23. ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Общие санитарно - гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введ. 01.01.89.
24. СНИП 2.04.05-91. Строительные нормы и правила. Отопление. Вентиляция и кондиционирование воздуха. - М.:Стройиздат, 1987. - 110 с.
25. СНИП II-4-79. Строительные нормы и правила. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования. - М.: Стройиздат, 1980. - 48 с
26. ПУЭ-87. Правила устройства электроустановок. - М.: Энергоатомиздат, 1988. - 648 с.
27. ГОСТ 12.2.007-75*. ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности. - Введ. 01.01.78. Изменен в 1988 г.
28. ГОСТ 12.1.030-81*. ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление. Зануление. - Введ. 01.07.82. Изменен в 1987 г.
29. ГОСТ 12.1.019-79*. ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты. - Введ. 01.07.80. Изменен в 1986.
30. НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП 24-86). Нормативний акт пожежної небезпеки. Визначення категорій будівель і споруд по вибухопожежної і пожежній безпеці. - М.: 1991.
31. ДНБ В.1.1-7-2002. Державні будівельні норми. Захист від пожежі. Пожежна безпека обєктів будівництва. - К.: 2003. - 41 с.