Співвідношення законодавчого регламентування сеймикового доведення шляхетства і його практичної реалізації в Руському воєводстві. Використання матеріалів його генерального сеймика XVII-XVIII ст. через їх докладну інформативність щодо "виводів шляхетства".
Аннотация к работе
Поміж іншими, в 1601 р. було прийнято спеціальну сеймову конституцію «О nowey szlachcie»: згідно з нею, справи про шляхетство й надалі розглядалися судовими інстанціями (у земських судах і Коронному трибуналі), але сама процедура «виведення» мусила відбуватися на депутатському сеймику того воєводства (землі), звідки походив оскаржений. Використовуємо матеріали генерального сеймика цього воєводства XVII - середини XVIII ст. через їх докладну інформативність щодо «виводів шляхетства»: за цей період збереглося близько двох десятків актів про deductiones nobilitatis, здійснених на сеймиках у Вишні в цей період. шляхетство воєводство сеймик Зокрема, в ній встановлювалось, що особа, оскаржена у неблагородному походженні, до остаточного розгляду справи в суді мусила представити позов на депутатському сеймику «свого» воєводства і перед його (воєводства) «обивателями» (тобто учасниками сеймикового зібрання) «вивести шляхетство» та отримати свідоцтво, яке згодом представляла в земському суді або Трибуналі. Описуючи типові способи, якими плебеї намагалися набути шляхетський статус, він згадує - як четвертий спосіб - фіктивний судовий процес за домовленістю (ex condictamine) з якимось шляхтичем: плебей домовлявся зі шляхтичем, той позивав його до суду, звинувачуючи в узурпації шляхетського титулу, а під час розгляду справи або визнавав позваного шляхтичем, або взагалі не зявлявся на суд - тож позивач сплачував штраф за нібито неслушний позов, натомість вдячний плебей компенсовував «зі свого мішка» шляхтичеві штраф і виплачував винагороду. Доводячи своє шляхетство на вишенському сеймику 11 вересня 1651 р., брати Андрій і Стефан Винницькі Зубковичі змогли допровадити лише трьох свідків - двох Винницьких (двоюрідних братів їх батька) і одного Кропивницького (невідомого ступеня спорідненості з матірю їх батька).