Особливості досвіду євроінтеграції Польщі, інституційного механізму забезпечення євроінтеграції Польщі, нормативного забезпечення даного процесу, зовнішньополітичної стратегії країни. Аналіз стану та перспектив інтеграції України в Європейський союз.
Аннотация к работе
Уже з 1 травня 2004 року новими членами стануть 10 країн, а претендують на цей статус ще і, наприклад, Румунія, Болгарія, Туреччина, Україна, балканські країни. Для одних цей процес проходить достатньо успішно, як от Польща, для інших, як от Україна, він надто затягнувся. Це дасть змогу зрозуміти, членом якого утворення може стати Україна, а, отже, які отримає переваги, якою мірою змушена буде поступитися своїм суверенітетом і, чи є це в інтересах національної безпеки держави. Скажімо, Л.Токар розглядає стратегії національної безпеки країн Центрально-Східної Європи, а О.Шнирков, О.Кузнецов та С.Кульпінський, окрім власне питань валютного союзу ЄС, намагаються також проаналізувати його вплив на країни-кандидати на вступ до ЄС. М.Микієвич, поряд із правовими аспектами співпраці ЄС - Україна, розглядає співпрацю ЄС - асоційовані члени. Що стосується досвіду євроінтеграції Польщі та його використання Україною, то тут існують ще значні прогалини.У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, стан її наукової розробки, визначаються обєкт і предмет, цілі та завдання роботи, наукова новизна та практичне значення, визначено методологічну основу, сформульовано положення, що виносяться на захист, представлено відомості про звязок дисертації з науковими програмами й апробацію результатів. Не меншу вагу у цьому процесі мають також прагнення самих країн Центрально-Східної Європи стати складовою частиною зони стабільності та економічного процвітання. Рамковим документом, який регулює процес інтеграції Польщі до ЄС, є Угода про асоційоване членство (Європейська угода), де зазначається можливість повноправного членства за умови виконання поставлених вимог. Особлива цінність Угоди полягає у: 1) проведенні політичного діалогу, насамперед через інституційний механізм, рішення в межах якого є обовязковими для виконання; 2) у створенні асиметричної зони вільної торгівлі із чіткими часовими рамками відкриття ринків та адаптації їх функціонування до умов ЄС; 3) у необхідності адаптації польського законодавства до норм acquis communautaire. Результатом діяльності цих органів стало вироблення найважливіших внутрішньо-національних документів по забезпеченню євроінтеграції: Програми дій по адаптації економіки та правової системи до вимог Європейської угоди (1993), Національної стратегії інтеграції (1997), Національної програми приготування Польщі до членства в ЄС (1998).