У статті розкрито проблему наукового визначення поняття "досудова доповідь". Установлено, що досудова доповідь є складовим елементом соціально-правового дослідження правопорушника. Оцінка допомоги суду у вирішенні питання обрання запобіжного заходу.
Аннотация к работе
Установлено, що досудова доповідь є складовим елементом соціально-правового дослідження правопорушника. Вивчення зарубіжного досвіду осіб, засуджених за вчинений злочин, показує, що у більшості країн інформація про особу (обвинуваченого, підсудного), як правило, називається досудовою доповіддю і готується вона працівником органу пробації за запитом суду чи прокурора. Досудова доповідь зосереджує увагу на особистості правопорушника, його проблемах і потребах, відображуючи відомості про: детальну біографію правопорушника; медичні дані; інформацію про сімю, друзів та оточення; вчинений злочин; ставлення до вчиненого злочину та потерпілого; судимість; фактори, що обумовили вчинення ним злочину, та його поведінку в цілому, а також варіанти його виправлення завдяки відповідним пробаційним програмам. Досудова доповідь це письмова інформація для суду, яка характеризує особу, щодо якої до суду направлено обвинувальний акт, та містить обґрунтований висновок про ризик вчинення цією особою повторного злочину і можливість виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі. Під час підготовчого судового засідання обвинувачений повинен бути поінформованим про рішення суду щодо складення досудової доповіді, отримати роз’яснення щодо порядку підготовки та використання досудової доповіді, а також про право обвинуваченого брати участь у складенні досудової доповіді.Узагальнюючи вищевикладене, можна зробити висновок, що досудова доповідь зосереджує увагу на особистості правопорушника, його проблемах і потребах, відображуючи відомості про фактори, що обумовили вчинення ним злочину, та його поведінку в цілому, а також варіанти його виправлення завдяки відповідним пробаційним програмам.
Вывод
Узагальнюючи вищевикладене, можна зробити висновок, що досудова доповідь зосереджує увагу на особистості правопорушника, його проблемах і потребах, відображуючи відомості про фактори, що обумовили вчинення ним злочину, та його поведінку в цілому, а також варіанти його виправлення завдяки відповідним пробаційним програмам.
Список литературы
1. Богатирьова О. І. Дослідження особистості (досудова доповідь) як одна із функцій служби пробації /
2. О.І. Богатирьова // Право та управління. 2012. № 2. С. 141-152. [Електронний ресурс] Режим доступу : http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgibin/irbis_nbuv/ cgiirbis_64.exe? 221ГО=&І2ЮВ^и.^&Р2ТВ№и JRN&S21STN=1&S21REF=m&S21FMT=juu_АИ&С21 COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03 =PREF=&S21COLORTERMS=0&S21STR=prtup.
3. Впровадження альтернативних видів кримінальних покарань в Україні : [посібник] / за ред. О. В. Беци. К. : МП ЛЕСЯ, 2003 С. 97-114.
4. Богатирьова О. І. Сутність інституту пробації у сучасному зарубіжному праві / О. І. Богатирьова // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України [текст] : збірник наукових статей. Випуск 31. Івано-Франківськ : Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника. 2013. № 25. -С.254-261.
5. Закон України «Про пробацію» [Електронний ресурс]. Режим доступу: zakon.rada.gov.ua.