Теоретико-методологічні основи дослідження взаємозв’язку макроекономічних показників з податками. Аналіз робіт та напрямків економіко-математичного моделювання у сфері оподаткування. Моделювання впливу податкової політики на обсяг тіньової економіки.
Аннотация к работе
Розвиток і зміна форм державного устрою завжди супроводжуються вдосконаленням системи податків, адже вони є платою суспільства за виконання державою її функцій. Питання вдосконалення оподаткування знаходяться в центрі уваги наукової і громадської думки з часів отримання Україною незалежності. Сьогодні на державному рівні визнано гостроту проблеми оподаткування, повязаної з надмірністю податкового тягаря. Спроби ж покращити і довести до оптимального стану національну податкову систему носили скоріш експериментальний характер, не маючи під собою серйозних наукових обґрунтувань, а тому не тільки не зменшили, а навіть загострили повязані з її функціонуванням проблеми. Українські вчені мають певні здобутки в дослідженні теоретичних і практичних аспектів оподаткування.Водночас із погляду платників податків будь-які платежі на користь держави, що ведуть до зменшення їхніх доходів, розглядаються як податки, у звязку із чим подібне розширене трактування податкової системи цілком виправдане. Вимога системності полягає в тому, що всі податки мають бути взаємоповязаними між собою, органічно доповнювати один одного, не вступати в суперечність із системою загалом та окремими її елементами. Принципи формування податкової системи визначають фундаментальні домінанти відносно встановлення кожного податку окремо та їх сукупності. Принцип цілеспрямованого використання податків як фінансових інструментів означає, що, формуючи податкову систему, слід ураховувати її вплив на діяльність платників податків і на характер, темпи і пропорції соціально-економічного розвитку суспільства загалом. До прямих податків належать всі прибуткові та майнові податки (наприклад податок з доходів фізичних осіб, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, плата (податок) за землю, податок на промисел, податок на прибуток підприємств).Державні витрати і податки активно використовуються владою для впливу на економічну ситуацію. У періоди підйомів та спадів в економіці зміни в держвитратах і податках, здійснювані владою, впливають на сукупний попит і ВВП. В протилежність маневрам з держвитратами, в період підйому економіки держава зазвичай підвищує податки, тим самим скорочуючи прибутки населення і бізнесу, а з ними - й витрати. Другим головним компонентом держбюджету, який використовується державою для дії на сукупний попит і ВВП, виступають податки. Податок знижує добробут споживача двома шляхами: 1) прямо - через передачу частини фінансових коштів від споживача органам державного управління, 2) опосередковано - через підвищення споживчих цін (з урахуванням продуктового податку) на товари, що обкладаються податками.Але більшість вчених досліджувала проблеми взаємозвязку макроекономічних показників та податків на теоретичному рівні, а також на рівні аналізу статистичної інформації. Ідея, покладена в основу кривій Лаффера, проста: вважається, що при нульовій () і стовідсоткової () податковому навантаженню податкові надходження в державний бюджет дорівнюють нулю, а в деякій крапці (саме ця крапка, як було відзначено має імя Лаффера) , що перебуває між нулем і 100%, ці надходження досягають свого максимального значення . Оптимізаційні моделей аналізу лафферових ефектів спираються на модель виробництва на базі чистого прибутку , що залишається в розпорядженні підприємства після виплати всіх податків (у нашій моделі їх усього чотири): (1.3) де - обєм продукції, що випускається підприємством, у натуральному вираженні; - середня ціна одиниці випускається продукції; - оборотні фонди підприємства (сировина й матеріали); - середня ціна одиниці оборотних коштів; - чисельність зайнятих на фірмі; - середня заробітна плата персоналу; - обєм виробничих потужностей у натуральному вираженні; - середня ціна виробничих потужностей; - норма амортизації; - обєм витрат на рекламу в натуральних величинах; - ціна рекламних послуг; - податок на прибуток; - податок на додану вартість; - соціальні нарахування на заробітну плату; - податок на рекламу. Запишемо умову, що визначає оптимальну ціну виробника: , попередньо ввівши наступні позначення: - еластичність попиту за ціною; - еластичність матеріальних витрат (оборотних фондів) по випуску; - еластичність витрат праці по випуску; - еластичність виробничих потужностей (основного капіталу) по випуску; - еластичність витрат на рекламу по випуску; - частка матеріальних витрат (проміжного споживання) у ціні продукції; - частка витрат праці у валовій вартості; - частка амортизації (зношування основного капіталу) у ціні продукції; - частка витрат на рекламу в ціні продукції. Чистий прибуток підприємства представимо: (1.7) де - валовий загальний продукт; - матеріальні витрати (проміжне споживання); - витрати на заробітну плату в поточних цінах (не включаючи податки й соціальні нарахування); - амортизаційні відрахування в поточних цінах; - ставки податків на прибуток, додану вартість і заробітну плату, відповідно.Аналіз літературних джерел дав змогу виявити напрями актуальних досліджень у сфері модел
План
ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Теоретико-методологічні основи дослідження взаємозвязку макроекономічних показників з податками
1.1 Податки та їх роль в економіці
1.2 Взаємозвязок податків та макроекономічних показників
1.3 Аналіз робіт та напрямків стосовно економіко-математичного моделювання у сфері оподаткування
Розділ 2. Економіко - математичні методи та моделі взаємозвязку податків та макроекономічних показників
2.1 Концептуальна схема моделювання макроекономічних показників з урахуванням податків
2.2 Моделі взаємозвязку податків та макроекономічних показників
2.3 Оптимізаційна модель оцінки рівня податкового тиску в трансформаційній економіці.
2.4 Використання факторного аналізу при моделюванні фіскальних взаємовідносин
Розділ 3. Моделювання макроекономічних показників з урахуванням податків
3.1 Реалізація моделі оптимізації податкового тиску на економіку на довгостроковому проміжку часу
3.2 Прогнозування макроекономічних показників з урахуванням податків на базі використання факторного аналізу
3.3 Моделювання впливу податкової політики на обсяг тіньової економіки
Розділ 4. Охорона праці
4.1 Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці у приміщенні відділу оподаткування юридичних осіб
4.2 Техніка безпеки
4.3 Пожежна безпека
4.4 Висновки та пропозиції щодо поліпшення санітарних норм