Унікальні описи вишуканих напоїв і страв часів Гетьманської України, спосіб сервірування столів, спеціальний посуд та столові прибори того часу. Організація прийомів та бенкетів вельмож. Окреслення вимог щодо оформлення парадної їдальні гетьманів.
Аннотация к работе
Аліна Волкова у статті «Науково-етнографічне дослідження особливостей технології страв української національної кухні» дослідила особливості технології продукції української національної кухні, обумовлених історичними та етнографічними детермінантами. Присутні на бенкеті (шведський посол Велінг, шотландський купець, генеральний писар Іван Виговський, козацька старшина, дружина гетьмана) розміщувалися за вузьким столом, в кінці якого, на чільному місці, сидів гетьман Хмельницький. Частували гостей стравами з мяса, а серед напоїв згадується питний мед, пиво та горілка (останню гетьман пив з невеликої срібної чарочки). Наприклад, Петро Парчевич у своєму звіті цісарю Фердинанду про посольство до Богдана Хмельницького на початку 1657 р. зазначає, що після офіційного привітання гетьмана той запросив посла на обід, під час якого підніс тост на честь цісаря: «Всі гарно випили до дна, приємно з нами говорили, а після обіду досить величаво супроводжували нас аж до нашої гостинниці [6, с. Так, після офіційної аудієнції у Івана Мазепи посольства Федора Шакловитого, гетьман з послом побували на службі в церкві, а потім повернулися на обід, на якому гетьман пив за здоровя великих государів, а на вулиці стріляли з 26 гармат.
Список литературы
їдальня гетьман напій страва
1. Акты ЮЗР. - СПБ., 1861. - Т. 3: 1638-1657. - С. 499.
2. Лепкий Б. Мазепа. - Т. І. Мотря, Чикаго. - С. 19, 21-22.
3. Захарова О. Власть церемониалов и церемониалы власти в Российской империи XVIII-начала ХХ века. Коронации, дипломатические приемы, высочайшие выходы, военные парады, рыцарские карусели, церемониальные застолья, балы. - М.: АИФ-Принт, 2003. - С. 110-112.
4. Кордуба М. Венецьке посольство до Хмельницького (1650 р.) // Записки НТШ. - Львів, 1907. - Т. 78. - С. 61.
5. Материалы по истории Малороссии / Под ред. В. Л. Модзалевского. - Чернигов, 1912. - Вып. 1: Письма к Ивану Петровичу Забеле и его вдове (1687-1713). - С. 15.
6. Мацьків Т. Хмельниччина в тогочасних західноєвропейських джерелах. - Острог; Нью-Йорк, 2007. - С. 124.
7. Мірза-Авакянц Н. З побуту української старшини кінця XVII віку / / Записки Українського наукового товариства досліджування й охорони памяток старовини та мистецтва на Полтавщині. Полтава, 1919. - Вип. 1. - С. 55.
10. Олексій Сокирко, Як козаки новий рік святкували, Український тиждень № 52 (113) від 25 грудня, 2009.
11. Олянчин Д. Опис подорожі шведського посла на Україну (1656-1657 рр.) // Записки НТШ. Львів, 1937. - Т. 154. - С. 55-56.
12. Опись движимого имущества, принадлежавшаго малороссійскому гетману Ивану Самойловичу и его сыновьям Григорію и Якову. 1690 г. // Русская историческая библиотека. - 1884. - Т. 8. - С. 966-967.
13. Приватні листи XVIII ст. - К., 1987. - С. 82.
14. Разновидности марципан и ганнусковой горелки // КС. 1883. - № 7. - С. 240-253.
15. РГАДА. Ф. 229, оп. 2, д. 60, л. 10-11.
16. РГАДА. Ф. 248, оп. 29, д. 1737, л. 1.
17. РГАДА. Ф. 248, оп. 29, д. 1803, л. 41; д. 1751, л. 59, 61.
18. Свербигуз В. До генези українського самодержавства. - К., 2008, с. 67.
19. Юлія Цапко «Парадна їдальня палацу», Слово «Гетьманської столиці», № 2 (25), 2011 р.