Будівлі, матеріальні пам’ятки, витвори архітектури і містобудування Трускавця. Характеристика природних об’єктів міста, експозиції його музеїв, картинних галерей, постійних і тимчасових виставок. Особливості основних пам’яток археології Трускавця.
Аннотация к работе
На сучасному гербі міста Трускавця зображено білу гуску з піднятими догори крилами і галузкою у дзьобі. Теплих днів у Трускавці більше, ніж холодних, хоча взимку бувають заметілі і температура знижується до-30 С, але таке буває кілька днів. Історичні згадки про Трускавець сягають у глибоку давнину Галичини - західної частини колись великої і могутньої, на той час, високо культурної Київської Русі. Є документальні підстави вважати, що Трускавець був власністю Галицько-Волинського князівства. Після захоплення його Польщею князівські маєтки потрапили до рук королів, і Трускавець став "королівщиною", яку здають в оренду різним феодалам.В історичному місті Трускавець знаходяться такі меморіальні памятки, будівлі та споруди: - музей народного художника України Михайла Біласа За станом на 1939 р. у Трускавці налічувалося близько 300 обєктів, які сьогодні за своїми архітектурно-художніми якостями могли б претендувати на статус памятки архітектури [5]. Харчук у 2002 р. обстеженнями таких будівель налічується 126, з них 20 % становлять капітальні споруди, 80 % - деревяні вілли. Тоді ж було встановлено, що протягом 1960-1990 рр. було знесено біля 100 будівель ХІХ - початку ХХ ст. Харчук натурні обстеження 2001 р. дозволили встановити, що первісне (тобто з першої половини ХІХ ст.) розпланування території Трускавця найбільш повно збереглося у нинішній центральній частині міста у кварталах вулиць С.Бандери, Т.Шевченка, Ю.Дрогобича, Суховолі, Бориславської, Стебницької, І. Франка.Завдяки наявності мяких осадових порід височини мають округлі або плоскі вершини і пологі схили. Пагорби, які оточують Трускавець, покриті хвойними та листяними лісами. Джерела мінеральних вод знаходяться в балці, розташованій між долинами гірських річок Вишниця і Воротище, що перетинають Трускавець. У безпосередній близькості від Трускавця немає промислових підприємств, які б забруднювали повітря і природні води. У цей час відбувається інтенсивне танення снігу в горах, можливі паводки на струмках і річках Влітку температура іноді піднімається до 30-32 ° С.Від часу заснування в музейному закладі здійснено 3 реекспозиції, і у теперішній час (2-а половина 2000-х років ) у 7 залах музею експонується чимало цікавих документів, оригінальних експонатів з історії та побуту населення Підгіря від найдавніших часів до сьогодення. Музей також має 2 виставкові зали, в яких організовуються різноманітні виставки. Експозиція музею «Історія Трускавця», що розмістилася у 7 залах, висвітлює важливі періоди розвитку Трускавця та характеризує культурно-побутовий уклад місцевого населення - бойків . Зокрема, у 4-му залі виставлено старожитності кінця XIX - початку ХХ століть, а саме - побутові речі, одяг, вишивки, деревяний, скляний, глиняний посуд , господарський реманент, що відтворюють побут бойків того часу - жорна, прядки, скрині, тощо. Розмістився музей в одному з найгарніших будинків Трускавця, збудованому в кінці ХІХ ст.Відкриття глибоких підземних мінеральних (лікувальних) вод у районі Трускавця відноситься до 1820 р., а в 1827 р. в Трускавці була побудована перша невелика водолікарня (на вісім кабін), і з цього часу він офіційно вважається курортом. Ним були досліджені джерела "Нафтусі ", ""Едуард" (джерело № 6), "Фердинанд" (джерело № 7), "Марія" (джерело № 1), а в 1849 році "Софія" (джерело № 2). У 1861 р. була побудована грязелікарня і вперше було застосоване лікування торфяним брудом, розведеним мінеральною водою. Під час будівництва одної з курортних вілл, коли вже функціонував курорт, було знайдено римський бойовий чекан. Судячи із решток городища, які можна було бачити ще у 40-50-х роках, це було городище типу притулку з потужним валом і сухим ровом.Активізації туристичного бізнесу сприяє створення спеціальних економічних зон туристсько-рекреаційного типу, однією з яких є СЕЗ “Курортополіс Трускавець”. Разом з тим, ґрунтовного аналізу потребують фактори та чинники, які впливають на розвиток окремих спеціальних туристично-рекреаційних зон, зокрема, СЕЗ "Курортополіс Трускавець". Метою даної статті є аналіз факторів, які впливають на формування туристично-рекреаційного комплексу спеціальної економічної зони "Курортополіс Трускавець" та розвиток туристичного бізнесу в межах цієї зони. Спеціальну економічну зону "Курортополіс Трускавець" можна вважати унікальним експериментальним явищем, оскільки в Україні на сьогоднішній день не існує аналогічної системи. При оцінці рівня привабливості інвестиційного клімату СЕЗ “Курортополіс Трускавець” доцільно проаналізувати основні фактори, що впливають на нього, а саме: географічне положення зони, її природнокліматичні умови, наявність природних та трудових ресурсів, розвиток санаторно-курортної бази, соціально-економічної інфраструктури туризму тощо.
План
Зміст
1. Будівлі, споруди, матеріальні памятки, повязані з видатними особистостями, твори архітектури і містобудування, громадські будинки, установи та підприємства
2. Природні обєкти - ліси, гори, парки, ріки, озера, заповідники, окремі, дерева, рослини
3. Експозиції музеїв, картинних галерей, постійних і тимчасових виставок
4. Памятка археології - городища, древні стоянки, поселення, могили з захороненнями, земляні вали, дороги, святилища і т.д
Висновок
Список використаної літератури трускавець містобудування архітектура археологія
Вывод
Динамічний розвиток світового туристичного ринку в значній мірі посилює вимоги до туристично-рекреаційної галузі в Україні, підходів до організації туристичної діяльності, якості й асортименту туристичних послуг. Активізації туристичного бізнесу сприяє створення спеціальних економічних зон туристсько-рекреаційного типу, однією з яких є СЕЗ “Курортополіс Трускавець”.
Проблеми створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон розглядаються в роботах Чмир О.С., Палажія А.М., Лиховида О.Е., Пили В.І. та інших [4; 6; 8; 11]. Питання діяльності спеціальних туристично-рекреаційних зон аналізуються у працях Мілашовської О.І. [5] Крім того, специфіка СЕЗ "Курортополіс Трускавець" досліджена такими науковцями, як Петровський Б.Д., Гавран В.Я. [3; 7].
У працях згаданих дослідників узагальнено теоретичні та практичні сторони створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон. Разом з тим, ґрунтовного аналізу потребують фактори та чинники, які впливають на розвиток окремих спеціальних туристично-рекреаційних зон, зокрема, СЕЗ "Курортополіс Трускавець".
Метою даної статті є аналіз факторів, які впливають на формування туристично-рекреаційного комплексу спеціальної економічної зони "Курортополіс Трускавець" та розвиток туристичного бізнесу в межах цієї зони.
Спеціальна економічна зона туристсько-рекреаційного типу “Курортополіс Трускавець” функціонує з 1 січня 2000 року. Вона створена на період 20 років в адміністративно-територіальних межах міста Трускавця Львівської області.
Спеціальну економічну зону "Курортополіс Трускавець" можна вважати унікальним експериментальним явищем, оскільки в Україні на сьогоднішній день не існує аналогічної системи. Більшість спеціальних економічних зон в Україні є зовнішньоторговельного, виробничого чи комплексного типу. В інших туристично-рекреаційних районах України, які мають багатий природний потенціал, спеціальний режим господарської діяльності не запроваджено. Крім того, СЕЗ “Курортополіс Трускавець” можна вважати вузькоспеціалізованою вільною економічною зоною, пріоритетною метою якої є сприяння розвитку санаторно-курортного господарства, медицини та охорони здоровя. В інших СЕЗ перелік пріоритетних для інвесторів видів діяльності є досить широким, а статті типу “охорона здоровя” чи санаторно-курортні послуги” зустрічаються лише в декотрих.
У відповідності до Закону України “Про спеціальну економічну зону туристсько-рекреаційного типу “Курортополіс Трускавець” [1] завданнями цієї економічної зони є: - забезпечення росту інвестиційної та інноваційної діяльності;
- підвищення якості та обсягів санаторно-курортного лікування;
- розвиток туризму і прискорення реформування курорту;
- концентрація матеріальних та фінансових ресурсів;
- вирішення екологічних проблем.
На наш погляд, вирішення цих завдань можливе завдяки потужному туристичному потенціалу регіону, який визначає високу інвестиційну привабливість Курортополісу Трускавець. При оцінці рівня привабливості інвестиційного клімату СЕЗ “Курортополіс Трускавець” доцільно проаналізувати основні фактори, що впливають на нього, а саме: географічне положення зони, її природнокліматичні умови, наявність природних та трудових ресурсів, розвиток санаторно-курортної бази, соціально-економічної інфраструктури туризму тощо.
Такі лікувально-оздоровчі можливості Курортополісу Трускавець є дуже вагомим фактором розвитку туристичного бізнесу. Проте в даний час усі його потенційні можливості не використовуються. Так, у 80-х роках минулого століття Трускавець приймав і оздоровлював щорічно близько 450 тисяч людей, переважно з різних куточків Радянського Союзу [7, С.12]. Зараз число відпочиваючих скоротилося до 170 тисяч чоловік на рік. Курорт став неконкурентоспроможним на європейському ринку рекреаційно-туристичних послуг.
Санаторно-курортна база, яка збереглась ще з часів СРСР, на даний час потребує модернізації та реконструкції. Гострим і невирішеним є питання власності санаторіїв і пансіонатів. Відомчі і профспілкові санаторії вже не є конкурентоспроможними на ринку туристично-рекреаційних послуг. Більшість з них потребують капітального ремонту та переоснащення. Тому залучення інвестицій на реконструкцію і модернізацію обєктів санаторно-курортної сфери є необхідним для успішності туристичного бізнесу.
На наш погляд, туристична інфраструктура курорту потребує удосконалення та розвитку, оскільки не цілком відповідає вимогам часу та зростаючим потребам туристів.
Особливо важливим для нормального розвитку туристичного бізнесу є наявність якісної транспортної мережі, мереж стаціонарного та мобільного телефонного звязку. Ще декілька років назад стан транспортної інфраструктури не відповідав запитам споживачів: міжміські маршрути, найважливіші з яких - “Трускавець-Львів” та “Львів-Трускавець”, здійснювались переважно залізничним транспортом, перевезення автобусами були нерегулярними. На даний час налагоджені пасажирські перевезення в місті та міжміськими маршрутами головним чином силами приватних підприємців, а саме, маршрутними таксі. Покращилась якість перевезень залізничним транспортом - до послуг пасажирів електропотяги з трьома рівнями комфортності.
Що стосується телефонного звязку, то в 2000 році була здійснена реконструкція центрального переговорного пункту "Укртелеком", який було забезпечено сучасним обладнанням, а також відкрито сервісний центр з доступом до глобальної компютерної мережі Інтернет. Крім того, у місті забезпечено покриття мережами мобільного звязку "Київстар", "UMC" та "Джинс".
Вагомим чинником формування інвестиційної привабливості СЕЗ “Курортополіс Трускавець” є встановлення і дія на території зони спеціального правового режиму підприємницької діяльності та надання пільг субєктам СЕЗ. Серед пільг, що надаються інвесторам, наступні
- перші три роки діяльності субєкта СЕЗ ставка податку на прибуток - 0%, з четвертого по шостий рік - 50% від діючої;
- звільняється від оподаткування сума інвестицій, одержана згідно з інвестиційним проектом;
- мито та ПДВ не сплачуються у випадку ввезення з-за меж митної території України лікарських засобів, обладнання та комплектуючих деталей до нього, програмного забезпечення для реалізації інвестиційних проектів;
- звільняються від обовязкового продажу надходження в іноземній валюті;
- не справляється земельний податок на період освоєння земельної ділянки, в наступні 10 років рік він справляється за ставкою 50% від діючої.
Враховуючи стан розглянутих вище чинників, які впливають на формування інвестиційного клімату, його привабливість, на наш погляд, можна оцінити як задовільну. З метою активізації формування сприятливого інвестиційного клімату слід приділяти більшу увагу розвитку комунального господарства, санаторно-курортної бази та соціально-економічної інфраструктури курорту. Не менш важливе значення має забезпечення висококваліфікованого кадрового потенціалу. Значну увагу слід приділити розробці програми охорони природних ресурсів регіону для забезпечення їх раціонального використання.
Таким чином, потужний рекреаційно-туристичний потенціал міста-курорту, велика санаторно-курортна база, наявність висококваліфікованих лікарів сприяють формуванню привабливого інвестиційного середовища в регіоні та динамічному розвитку туристичного бізнесу. Створення вільної економічної зони в межах міста-курорту Трускавця із впровадженням спеціального режиму господарської діяльності для субєктів зони є додатковим фактором успішного розвитку ринку рекреаційно-туристичних послуг.
Список литературы
1. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)
2. Оф.сайт Верховної Ради України. Облікова картка м Трускавець Львівська область
3. Лазаренко Є. К. Надрові багатства західних областей України. Львів, 1946
4. Бабинець А. Джерела мінеральних вод Радянської України. К., 1958, с. 9, 38-41
5. Нариси з історії техніки, вип. 7. К., 1961, с. 99-101; «Літопис Бойківщини», 1936, № 7, с. 5.
6. Янко М. Т. Топонімічний словник-довідник Української РСР. К., 1973, с. 151
7. Курорти Львівщини. Львів, 1961, с. 3; «Літопис Бойківщини», 1938, № 10, с. 33.
8. Бойко I. Д. Селянство України в другій половині XVI-першій половині XVII ст., с. 123, 124
9. Lustracja wojewodztwa Ruskiego 1661-1665, cz. 1, c. 158
10. Библиотека Института им. Оссолинских во Вроцлаве, рук. № 1553.
11. Про місто на -truskavets-city.gov.ua («Трускавець Все про місто-курорт»), Офіційний сайт Трускавецької міської ради