Оцінка економічної сутності кредитного механізму та умов його здійснення. Порядок надання кредиту комерційним банком та контроль за його поверненням. Лімітування – спосіб встановлення сум граничної заборгованості по позикам конкретному позичальнику.
Аннотация к работе
Кредиту також властива контрольна функція, вступивши в кредитні відносини, позичальник і кредитор повинні здійснювати контроль за своєю діяльністю. Але банк здійснює нагляд за виконанням умов кредитної угоди, цільовим використанням, своєчасним і повним погашенням кредиту, підтримуючи тісний звязок з позичальником на протязі всього періоду користуванням кредитом. Якщо позичка надається в межах встановленого банком для позичальника ліміту кредитування, то така форма надання кредиту називається відкриттям кредитної лінії. Воно здійснюється шляхом встановлення лімітів кредитування, які являють собою заздалегідь встановлену граничну суму кредиту, яку позичальник має право отримати від банку. Процес кредитування включає контроль з банку за виконанням умов кредитної угоди, цільовим використанням, своєчасним і повним погашенням кредиту, підтримуючи тісний звязок з позичальниками та гарантом повернення кредиту на протязі всього періоду користування кредитом.В курсовій роботі були проведені дослідження, які показали важливість застосування банками різноманітних форм кредиту, їх впливу на діяльність комерційних банків. Дослідження наявних теоретичних джерел показали розробленість теми вітчизняними вченими, що дало змогу порівняти теоретичні наробки з фактичними даними на практиці щодо застосування банком форм гарантованості повернення позички, їх відповідність реальним умовам сьогоднішньої системи банківського кредитування. Практична частина роботи показала, що розроблені форми і застосовувані на практиці: методи оцінки забезпечення в цілому дають можливість визначити їх відповідності ринковим вимогам та вжити заходів щодо попередження проблемних позичок та мінімізації збитків банку при кредитуванні позичальника. Ознайомлення із законодавчою базою України та практичними формами забезпечення дозволило проаналізувати стан справ в даній сфері і зробити певні застереження щодо законодавчої нормативної нерозробленості гарантування повернення позик, у звязку з чим значно підвищується ризикованість кредитування малих та середніх підприємств. Принципу забезпеченості надається дуже велике значення, тому що найкращим показником оцінки ризикованості надання кредиту є розмір забезпечення кредиту, оскільки при виникненні негативних явищ, єдиним джерелом повернення кредиту для банку є реалізація заставного майна.
Вывод
економічний кредитний заборгованість
В курсовій роботі були проведені дослідження, які показали важливість застосування банками різноманітних форм кредиту, їх впливу на діяльність комерційних банків.
Аналіз теоретичних аспектів розробленої теми довів провідне значення обґрунтування банківських ризиків, в т.ч. кредитного ризику. Дослідження наявних теоретичних джерел показали розробленість теми вітчизняними вченими, що дало змогу порівняти теоретичні наробки з фактичними даними на практиці щодо застосування банком форм гарантованості повернення позички, їх відповідність реальним умовам сьогоднішньої системи банківського кредитування.
Практична частина роботи показала, що розроблені форми і застосовувані на практиці: методи оцінки забезпечення в цілому дають можливість визначити їх відповідності ринковим вимогам та вжити заходів щодо попередження проблемних позичок та мінімізації збитків банку при кредитуванні позичальника. Використання зазначених методик оцінки забезпечення недостатньо, підтвердженням чого може бути банкрутство кількох провідних українських банків.
З огляду на вище перераховані труднощі визначення ризиків неповернення кредитів для комерційних банків, набувають першочерговості гарантії забезпечення повернення наданих кредитів. Ознайомлення із законодавчою базою України та практичними формами забезпечення дозволило проаналізувати стан справ в даній сфері і зробити певні застереження щодо законодавчої нормативної нерозробленості гарантування повернення позик, у звязку з чим значно підвищується ризикованість кредитування малих та середніх підприємств. Основними напрямками забезпечення серед вітчизняних банків залишається застава чи її різновид - заклад та страхування. Але кожен з цих видів має свої субєктивні недоліки, які в сукупності можуть повністю порушити роботу комерційних банків..
Наприклад, нерозвиненість страхового бізнесу в Україні, недостатній капітал страховиків, стримує використання страхування кредитних ризиків. Аналіз методів захисту від кредитних ризиків показує їх спрямованість на попередження імовірності настання випадку неповернення кредиту до його фактичного надання. Принципу забезпеченості надається дуже велике значення, тому що найкращим показником оцінки ризикованості надання кредиту є розмір забезпечення кредиту, оскільки при виникненні негативних явищ, єдиним джерелом повернення кредиту для банку є реалізація заставного майна.
Недостатньо кваліфікована оцінка реальної вартості заставного майна, як в теперішньому так і в майбутньому, теж негативно впливає на діяльність банків. Тому банк не може реалізувати заставлене майно, якщо стався випадок неповернення кредиту, або в кращому випадку реалізувати його за ціною, меншою наданого кредиту. Це змушує банки застосовувати крім застави паралельно і додаткові гарантії, які при інших умовах дають можливість зменшити кредитний ризик.
До таких форм належать - гарантія і поручительство. Але і вони мають свої недоліки, тому що потрібно постійно перевіряти використання кредиту, а також фінансовий стан гарантів та поручителів. Банківську гарантію приймають в якості забезпечення кредиту значно охотніше, ніж страхові поліси першокласних страхових компаній.
Поручительство створює для кредитора велику ймовірність реального задоволення його вимоги до боржника по заданому поручительством зобовязанню у випадку невиконання цього зобовязання.
Використання комерційними банками системи резервування втрат від наданих позик сприяє стабілізації фінансового стану банків та попереджає настання загальної банківської кризи в результаті банкрутства одного чи кількох банків повязаних між собою.
Рекомендовані, шляхом вдосконалення кредитування та практичних основ забезпечення повернення кредитів стосується удосконалення ефективних форм забезпечення та внутрішньобанківського контролю за позичальниками, реальної оцінки забезпечення та страхування кредитних ризиків, що дозволить значно підвищити ефективність кредитної діяльності банку та принести необхідні результати.
Запропоновані зміни можна запровадити лише при відповідному їх нормативному забезпеченні, тобто шляхом удосконалення діючого законодавства, що стосується деталізації пріоритетів форм забезпечення повернення наданих позичок через гарантії, надані самими позичальниками; резервування частини коштів комерційних банків в Національному банку при звільненні їх від оподаткування . Інші наведені пропозиції стосуються удосконалення механізму реалізації закону "Про заставу", що може значно вплинути на зменшення імовірності несення збитків по наданим кредитам, гарантування прибутковості та збереження фінансової стабільності в майбутньому періоді.
Список литературы
1. Алексєєв І.В. Банківський маркетинг: Навчальний посбник для студентів економічних спеціальностей. - Львів: Львівський банківський коледж. - 2009. - 96 с.
2. Банківська енциклопедія / Під ред. Мороза А.М.- К.: Ельтон. - 2003.- 328 с.
3. Банківська справа: Навчальний посібник / За ред. В.І. Тиркала. - Тернопіль: Карт-бланш, 2001. - 314 с.
4. Банківський менеджмент: Навчальний посібник для вузів / Кириченко О., Гіленко І., Ятченко А. - К.: Основи, 2000. - 671 с.
5. Банківські операції: Підручник / За ред. А.М. Мороза. - 2-ге вид., випр. і доп. - К.: КНЕУ, 2002. - 476 с.
6. Банковское дело: Учебное пособие / Под ред. Колесникова В.И., Кроливецкой Л.П. - СПБ: Издательство СПБ университета, 1993. - 173 с.
7. Банковское дело: Учебное пособие / Под ред. Лаврушина О.И. - М: Издательство Финансы и статистика, 2000. - 576 с.
8. Васюренко О.В. Банківські операції: Навчальний посібник. - 3-є вид., стереотип. - К.: Знання, 2002. - 255 с.
9. Копилюк О.І. Шляхи реорганізації комерційних банків // Фінанси України. - 2003. - № 10. - с.142-149.
10. Костіна Н.І. Гроші та грошова політика: Навчальний посібник. - К.: НІОС, 2001. - 224 с.
11. Кочетков В.Н. Анализ банковской деятельности: теоретико-прикладной апект. - К.: МАУП, 2000. - 192 с.