Дослідження сучасних тенденцій та динаміки розвитку економіки Китаю в умовах глобального лідерства країни та тлі поточних світових економічних процесів - Магистерская работа
Світове господарство як сукупність міжнародних економічних відносин у взаємозв’язку з продуктивними силами та відповідним механізмом регулювання. Дослідження феномену конкурентоспроможності китайської економіки в умовах доступності ведення бізнесу.
Аннотация к работе
Проте Китай продовжує бути важливим торговельним партнером для багатьох країн, і його швидкий економічний підйом може різними шляхами впливати на зростання в інших країнах. У свою чергу, Китай поступово зміщає Японію з позицій економічного лідера Азійсько-Тихоокеанського регіону, направляючи розвиток і торгівлю в ньому. Масштабні досягнення Китайської Народної Республіки (КНР) протягом останніх років шляхом здійснення економічних реформ, перетворення її за сукупним ВВП у другу світову державу після США випередивши Японію, та вихід на лідируючі позиції за обсягами зовнішньої торгівлі, золотовалютними запасами, за обсягами виробництва зробили Китай центром уваги всього світу. Проте, як свідчить проведений аналіз, Китай є однією з перших країн, які швидко реабілітувались після кризи та вже у 2010 р. у порівнянні з попереднім, 2009 р., експорт Китаю зріс до 1577754 млн. дол. Основними торговими партнерами Китаю як за експортом так і за імпортом, впродовж 2010-2012 рр. залишаються країни ЄС, США та Гонконг, країни АСЕАН, Японія, Республіка Корея, Індія, Росія та Тайвань.
Вывод
міжнародний економічний китайський
Протягом останніх десятиліть у глобальній світовій економіці відбуваються певні структурні зрушення, що призвели до появи нового світового економічного осередку - Китаю. Китай поступово перетворюється на одного із глобальних гравців у світових економічних процесах поряд із розвиненими країнами ЄС, США та Японією. Хоча роль Китаю у світовій економіці підвищилася, вона залишається незначною у порівнянні з роллю економіки США. Проте Китай продовжує бути важливим торговельним партнером для багатьох країн, і його швидкий економічний підйом може різними шляхами впливати на зростання в інших країнах.
Отож, економічне зростання провідних країн Азійсько-Тихоокеанського регіону робить його одним із основних світових економічних центрів, який безперечно в значній мірі впливає на глобальну економіку. У свою чергу, Китай поступово зміщає Японію з позицій економічного лідера Азійсько-Тихоокеанського регіону, направляючи розвиток і торгівлю в ньому. Центр промислової мережі поступово перемістився з Японії в Китай.
За результатами проведеного дослідження в коротко-, середньо- та довготерміновій перспективі економічний підйом Китаю впливає на зростання в інших країнах. Найголовніше, що цей вплив носить як позитивні так і негативні риси.
Масштабні досягнення Китайської Народної Республіки (КНР) протягом останніх років шляхом здійснення економічних реформ, перетворення її за сукупним ВВП у другу світову державу після США випередивши Японію, та вихід на лідируючі позиції за обсягами зовнішньої торгівлі, золотовалютними запасами, за обсягами виробництва зробили Китай центром уваги всього світу.
За даними спеціалістів Світової організації торгівлі за 2012 р. Китай став найбільшим експортером світу після країн ЄС із сумою експорту 2048814,0 млн. дол. США, обігнавши США, чий експорт у 2012 р. становив - 1547283,0 млн. дол. США.
Кризові 2008-2009 рр. стали переломними в китайській економіці. Проте, як свідчить проведений аналіз, Китай є однією з перших країн, які швидко реабілітувались після кризи та вже у 2010 р. у порівнянні з попереднім, 2009 р., експорт Китаю зріс до 1577754 млн. дол. США, що на 31,3% більше, а імпорт збільшився до 1396247 млн. дол. США, що на 38,8% більше попереднього року.
У 2010 р. частка Китаю у світовому експорті становила 10,32%, тоді як частка китайського імпорту становила 9% від всього імпорту світу. Вже у 2012 р. китайський експорт зріс, та зайняв 11,2% від світового експорту, в той час як частка імпорту склала близько 10%% від світового.
ЗТО квота, яка є комплексним показником відкритості національної економіки, у 2011 р. становила 58,68%. З 2005 р. по 2009 р. спостерігається зниження як експортної так і імпортної та ЗТО квоти. З 2009 р. відбувається позитивна тенденція росту експортної, імпортної та ЗТО квот. Це свідчить про зростаючий показник відкритості китайської економіки світовому господарству.
Основними торговими партнерами Китаю як за експортом так і за імпортом, впродовж 2010-2012 рр. залишаються країни ЄС, США та Гонконг, країни АСЕАН, Японія, Республіка Корея, Індія, Росія та Тайвань. Протягом 2010-2012 рр. частка країн ЄС та США в сукупному експорті Китаю зменшилась. Так, якщо у 2010 р. експорт з Китаю в ЄС займав 19,72% від всього експорту країни, то у 2012 р. така частка зменшилась до 16,3%. Якщо говорити про США, то частка експорту у США з Китаю зменшилась з 17,95% у 2010 р. до 17,17% у 2012 р.
Якщо говорити про основних імпортерів Китаю впродовж 2010-2012 рр., то, знову ж таки, домінують у цьому списку країни ЄС, США, країни АСЕАН та Японія.
Основними статтями експорту Китаю є електричні машини, включаючи компютери, вязаний одяг а також меблі та постіль. Електричним машинам належить 24% всього експорту товарів з Китаю, 18% експорту належить машинам, в тому числі компютерам. Менша частка експорту припадає на одяг, меблі, пластикові вироби, взуття та різні інструменти - від 2% до 4%.
До основних статей імпорту включені електричні машини, мінеральне паливо, машини і руди. Значну частину імпорту Китаю складають частини і компоненти, які збираються в країні в готові продукти, такі як споживчі електронні продукти та компютери, що згодом експортуються.
У 2011 р. головними торговими партнерами Китаю стали 27 країн-членів ЄС із сумою обороту у 407,734 млн. євро та 8% від всієї суми торгівельного обороту країни, а також США (6,2%), Японія (4,8%), Гонконг (3,9%), Корея (3,4%), Австралія (1,6%), Малайзія (1,3%) та країни БРІК (Бразилія - 1,2%, Росія - 1,1%, Індія - 1,0%). Торгівля Китаю з усіма країнами світу у 2011 р. склала 5 121 323 млн. євро.
Протягом 2010-2012 рр. у торгівлі товарами країн ЄС з Китаєм спостерігається перевищення імпорту над експортом, тобто негативний торгівельний баланс. Проте, якщо порівняти торгівельний баланс 2010 р. з 2012 р. то слід відмітити, що частка експорту країн ЄС в Китай зросла на 27%, а імпорту - лише на 2,6%.
Сукупний рівень прямих іноземних інвестицій в Китаї в кінці 2012 р. оцінюється в 1,3 трлн. дол. США, що робить його одним з найбільших місць у світі за прямими іноземними інвестиціями. Найбільшими джерелами корисних ПІІ в Китай за 1979-2012 були: Гонконг (45,4%), Британські Віргінські острови (9,1%), Японія (6,5%), Сполучені Штати Америки (5,3%) і Тайвань (4,9%).
Впродовж 2012 р. Китай втратив свою частку у глобальній конкурентоспроможності. Після пяти років стійкого прогресу, Китай зараз повертається до свого рівня у 2009 р. Проте, найкращий стан своєї конкурентоспроможності показав такий субіндекс як розмір ринку з індексом 6,82 з 7. Високий показник конкурентоспроможності - 6,22 - належить макроекономічному середовищу Китаю. На досить високому рівні знаходиться і стан здоровя в країні та середня освіта - 6,11.
Китай володіє абсолютною конкурентною перевагою у вартості робочої сили та матеріалів з максимальною оцінкою - 10 балів, в той час як бали розвинених країн коливаються від 2,59 (Японія) до 3,97 (США).
Якщо говорити про взаємовідносини України з країнами Азії, то у 2012 р. зовнішня торгівля України з країнами азійського регіону показала позитивне сальдо торговельного балансу, що склало 544162,0 тис. дол. США. Головним торговим партнером в цьому регіоні є Китай.
Щодо Китаю, то імпорт з КНР в Україну зріс на 26% у 2012 р., а експорт в Китай зменшився на 18,5%. В торгівлі з Китаєм у 2012 р. спостерігається відємне сальдо торговельного балансу - -6122462,0 тис. дол. США.
За даними Держмитслужби України, у 2012 р. питома вага імпорту з Китаю серед усієї суми імпорту України становила 9,48%. У 2011 р. така частка була на рівні 7,74%, що зменшилась у порівнянні з 2010 р. (у 2010 р. 8,14% від всього імпорту). Щодо питомої ваги експорту в Китай з України, то найбільша така частка спостерігалась у 2009 р. - 3,62% та у 2011 р. - 3,19%.
Найменша питома вага експорту в Китай була у 2008 р. та становила лише 0,76% від всього українського експорту. В 2012 р., у порівнянні з попередніми роками, частка експорту в Китай скоротилась та становила 2,59%.
За прогнозами спеціалістів ОЕСР, внутрішнє споживання, після 2012 р. зростатиме на 8,5% і 8,7% у 2013-2014 рр. відповідно. Імпорт зросте до 11,5%, а експорт - до10,9% до 2014 р.
Після відновлення китайської економіки після кризи у 2011 р. відбулось зростання реального ВВП на 7,8% в 2012 р. і встановлений імпульс на майбутнє його зростання у 2013-2014 рр. Так, ріст реального ВВП Китаю на 2013-2014 рр. спеціалісти ОЕСР прогнозують на рівні 8,5% у 2013 р. та 8,9% - у 2014 р.
До 2017 р. валовий внутрішній продукт Китаю, що розраховується на основі паритету купівельної спроможності (ПКС), займатиме найбільшу частку, як вважають спеціалісти МВФ, - 18,82% від світового ВВП, перегнавши при цьому США, які займатимуть у 2017 р. 18,4% від світового ВВП. Варто відмітити, що у 2012 р. Китай був другою країною світу за величиною ВВП із часткою 16,82%, в той час як США, із часткою 21,35%, займали лідируючу позицію за участю у світовому ВВП.
Економічна вага Китаю у світовій економіці не може залишитись непоміченою. Враховуючи такий факт, слід відмітити, що китайський ринок є перспективним для України, в той час як і вітчизняний ринок є цікавим для КНР. Тому в найближчі роки підвищення рівня відносин між двома країнами актуалізується з огляду на широкі перспективи розширення співробітництва в торговельно-економічній, інвестиційній, транспортно- інфраструктурній, агропромисловій та інших сферах.
Зважаючи на позитивну динаміку росту прямих іноземних інвестицій протягом минулих 2006-2012 рр., варто сказати, що це свідчить про майбутнє нарощення прямих іноземних інвестицій як з України в Китай, так і з Китаю в Україну. Так, до 2017 р., на нашу думку, прогнозується ріст прямих іноземних інвестицій з Китаю в Україну до 25,73 млн. дол. США, проте інвестиції з України в Китай досягнуть рівня - 1,47 млн. дол. США.
Отож, проаналізувавши стан, динаміку та майбутні перспективи економіки Китаю можна зробити висновок, що країна з кожним роком набуває могутності та значного потенціалу до поширення свого впливу на світові ринки. Зважаючи на таку ситуацію, в самій країні існує ряд недоліків, які можна подолати внаслідок виконання певних рекомендаційних заходів.
Таким чином, Китаю необхідно здійснити перехід від виробництва з низькою вартістю та кінцевою якістю до високої якості виробництва. Хоча основною перевагою Китаю залишається низька вартість робочої сили, проте така ситуація може змінитись. Тому Китаю потрібно знайти інші альтернативи, наприклад, вдосконалення технологій та інновацій. Важливим напрямком покращення ситуації в Китаї є боротьба із забрудненням навколишнього середовища, стан якого відлякує потенційних інвесторів, а також значно погіршує стан здоровя населення.
Список литературы
1. Антонюк Л.Л. Міжнародна конкурентоспроможність країн: теорія та механізм реалізації / Л.Л. Антонюк // Економіка України. - К.: КНЕУ, 2004. - 275с.
2. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці / В.Ц. Жидецький, В.С. Джигирей, О.В. Мельников. - Львів: Афіша, 2009. - 350с.