Реалізація державної політики у сфері захисту авторських прав - завдання державної служби інтелектуальної власності України. Відсутність ефективних методів боротьби з порушенням копірайту в мережі Інтернет - одна з проблем українського законодавства.
Аннотация к работе
Зокрема, дослідження має такі цілі: визначити рівень порушення авторського права; дослідити правосвідомість студентів у сфері порушення авторського права; проаналізувати динаміку порушень авторського права на основі проведеного соціологічного анкетування серед студентів Навчально-наукового Юридичного інституту Національного авіаційного університету (далі НН ЮІ НАУ), а саме серед: 30 студентів 1-го курсу, 46 2-го курсу, 50 3-го курсу та 24 4го курсу; визначити проблеми та шляхи їх подолання у сфері порушення авторських прав, орієнтуючись на міжнародний досвід. Підтвердженням того, що Україну ще з 2015 року і до сьогодні визнано найбільш «піратською» країною, тобто країною особливої уваги у сфері порушень авторських прав, є результати проведеного вибіркового соціологічного опитування серед студентів-юристів, де було визначено, що найбільше порушуються авторські права в мережі Інтернет, а саме: 1 курс 56,7 %, 2 курс 50 %, 3 курс 64 %, 4 курс 54,2 %, це зумовлено тим, що штраф як покарання за піратство є недостатнім, з чим погоджується 56 % студентів НН ЮІ НАУ. Усе це свідчить про низьку правову культуру та правову свідомість у сфері авторського права, що, у свою чергу, веде до численних порушень чинного законодавства, а саме можна виділити наступні проблеми, які потребують нагального вирішення: правовий нігілізм серед населення; незаконне розповсюдження творів авторів, аудіовізуальних творів, відеоігор, компютерних програм, внаслідок чого порушуються авторські права; невиконання звіту 301 у сфері інтелектуальної власності; відсутність ефективних і системних засобів боротьби з порушенням авторського права в Інтернеті; неоновлюваність законодавства відповідно до потреб суспільства; незначні покарання за порушення авторських прав. Також законодавство про охорону авторського права базується на Цивільному кодексі України, у якому містяться положення про авторське право, описані в главі 36, яка закріплює, що відноситься до обєктів авторського права, хто є субєктами, їх особисті немайнові та майнові права, а також порядок використання та опублікування твору [12]. Даний закон визначає, що субєктами авторського права є автори творів, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.
Список литературы
1. Кемпе В. Сучасна наукова бібліотека та авторське право: як не порушити закон / Кемпе // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. 2016. Вип. 44. С. 141-150.
2. Борута М.В. Авторське право як обєкт адміністративно-правової охорони / М.В. Борута // Право і Безпека. 2011. № 2. - 147-151.
3. Конституція України.
4. Про авторське право і суміжні права: За кон України від 23 грудня 1993 р. № 3792-ХІІ.
5. Всесвітня конвенція про авторське право 1952 року.
6. Про затвердження Положення про Державну службу інтелектуальної власності України.
7. Денисюк О.П. Проблеми та перспективи розвитку охорони інтелектуальної власності в Україні / О.П. Денисюк // Адвокат. 2009. № 7. С. 38-41.
8. Олійник О.С. Права інтелектуальної власності в суспільстві знань / О.С. Олійник // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. 2008. № 4. С. 79-83.
9. Яркіна Н. Спільні права інтелектуальної власності: їх виникнення та здійснення / Н. Яркіна // Вісник Академії правових наук України. 2010. № 4. С. 145-155.
10. Брижко В. До питання охорони обєктів і захисту прав у сфері інтелектуальної власності / В. Брижко // Вісник Академії управління МВС. 2009. № 3. С. 35-48.
11. Грігорянц Г. І. Захист авторських і суміжних прав від піратства в мережі Інтернет за законодавством України та Російської Федерації / Г.І. Грігорянц // Актуальні проблеми держави і права. 2014. Вип. 72. С. 236-242.