Аналіз попередніх досліджень систем очищення димових газів. Вивчення приладів очистки димових газів теплоелектростанції. Схема рукавного фільтру з системою імпульсної регенерації. Конструкції труб-розпилювачів та скруберів. Розрахунок скрубера Вентурі.
Аннотация к работе
Швидкісні газопромивачі (скрубери Вентурі).2 Конструкції труб-розпилювачів та скруберівПри прогнозованому зростанні виробництва електроенергії з орієнтацією на переважне спалювання на ТЕС вугілля незабаром Україна встане перед проблемою невиконання своїх міжнародних зобовязань, що може призвести до непередбачених санкцій, тому мають бути досягнуті суттєві зрушення в скороченні вмісту твердих частинок в димових газах ТЕС. В даному курсовому проекті буде розглянуто процес очищення димових газів, за допомогою різних систем очистки димових газів, досліджено сучасні приклади очищення димових газів ТЕС в Україні. Більш детально буде розглянуто процес очищення газів за допомогою скрубера Вентурі. На одній із ТЕС України перехід на спалювання вугілля, яке надходило на ТЕС після попереднього збагачення, забезпечило зниження питомих викидів SO2 на 32-37% (в перерахунку на 1 КВТ·год. електроенергії, що виробляється). Відомо, що якби українські ТЕС були оснащені такими турбінами, то споживання газу в країні було б значно нижче і газ використовувався б більш ефективно, що сьогодні при зростанні цін на газ є дуже актуальним.Димові гази на виході з котла являють собою суміш різного роду газів (вуглекислий, чадний, оксиди сірки, оксидів азоту та горючих газів типу сірководень та гомологи водню (метан, етан та ін.) які можуть утворюватися в результаті хімічного недопалу) та твердих частинок (золи - яка утворюється з суміші мінеральних частинок, які були в паливі або попали в нього при транспортуванні, або за інших обставин; вкраплень важких металів (гафній, свинець), які потрапили в паливо при його утворенні або під час перемелювання (відноситься лише до вугілля). На початку димові гази попадають в так звану трубку Вентурі, де під дією сил, які утворюються в соплі та дифузорі, тверді частки коагулюють між собою та водою яка подається разом з газами, що дозволяє легше осаджувати тверді частки газу. Потім коагульовані частки падають на дно установки звідки видаляються, а інша частина яка не видалилась, подається в циклон, де під дією сил інерції ці частинки викидаються на стінки циклону, падають на його дно і видаляються. Цей метод також дозволяю видаляти з газів оксиди сірки та азоту. Промислова переробка золи з метою отримання германію не знайшла подальшого розвитку, а оскільки задач теплопостачання міста не зняли, то для підвищення надійності енергозабезпечення на котлах К-9 були демонтовані старі золовловлювачі, які вже не забезпечували ККД на рівні 93-97%, і змонтовані золовловлювачі мокрого типу - труби Вентурі, скрубера з верхнім підводом газів і з виходом очищених газів через центральну подовжену трубу.Система пилогазоочистки димових газів від котлів не дозволяє уловлювати дрібнодисперсну фракцію леткої золи, що утворюється при спалюванні вугілля. При розробці планів реконструкції ТЕС необхідно враховувати можливість впровадження технологічних схем очищення пилогазової суміші багатоступеневої очистки із застосуванням комбінованих методів.
План
Зміст
Вступ
1. Очищення димових газів теплоелектростанції
1.1 Аналіз попередніх досліджень систем очищення димових газів
Вывод
Обладнання теплоелектростанції є досить старим за віком, і за весь час роботи практично не модернізувалось. Неефективним є використання енергії, яку отримують на котлах, що повязано з конструкцією енергетичного обладнання та його призначенням. Система пилогазоочистки димових газів від котлів не дозволяє уловлювати дрібнодисперсну фракцію леткої золи, що утворюється при спалюванні вугілля. При розробці планів реконструкції ТЕС необхідно враховувати можливість впровадження технологічних схем очищення пилогазової суміші багатоступеневої очистки із застосуванням комбінованих методів.
Серед систем очищення димових газів неможливо назвати універсальну систему, як повністю б забезпечувала потреби станції, найкраще використовувати комплексні рішення з декількох видів очисних приладів. Наприклад недоцільно застосовувати лише сухий золовловлювач на котельнях з будь - яким видом палива, оскільки він практично не буде впливати на газові забруднювачі, а мокрий золовловлювач в свою чергу повинен мати корозійностійкі матеріали, які б могли стабільно працювати при умовах підвищеного утворення кислоти, від реакції води та SOX або NOX, які практично завжди присутні у димових газах.
Список литературы
Вступ
В останні роки в Україні як і у всьому світі спостерігається стійка тенденція збільшення використання в теплоенергетиці частки вугілля. Так, наприклад, в 2001р. на Україні доля вугілля в паливному балансі крупних ТЕС складала більше 60%, а в 1990р. - тільки 33%. В прогнозованому паливному балансі приросту енергетичних потужностей країн світу (665 ГВТ) вугілля буде забезпечувати 35%, газ - 21%, мазут - 5%. Вже сьогодні частка вугілля в паливному балансі Польщі складає 97%, Австралії - 85%, США - 57%. На теплоелектростанціях України, загальна потужність яких складає 36,4 млн. КВТ (68,8% сумарної встановленої потужності електростанцій), із 104 енергоблоків 96 працюють на вугільному паливі. Прогнозовані запаси вугілля в Україні (117,3 млрд. т) і зростаючі ціни на природний газ, що експортується з Росії, дають привід розглядати сучасну теплоенергетику як пріоритетну галузь, а вугілля - як основний первинний енергетичний ресурс. При цьому має місце погіршення якості вугілля. За останні 15-20 років зольність твердого палива зросла від 26 до 38%. Використання такого вугілля для потреб енергетики, в умовах коли 62% пиловугільних потужностей ТЕС оснащено електрофільтрами, ефективність золоуловлювання (?) яких складає 92-99%, 35% - мокрими золоуловлювачами (?=92- 96%) і 3% - циклонами (??90%), призводить до того, що викиди золи в атмосферу складають більше 500 тис. т на рік.
Продовжують зростати і питомі викиди на 1 КВТ/рік виробленої енергії, що обумовлено старінням обладнання (96% обладнання ТЕС вже відпрацювало свій ресурс, 73% - перевищили граничний термін експлуатації) та порушенням технологічних процесів. Часто з метою економії палива теплові енергоблоки переводять у нерозрахований за проектом маневрений режим - тобто зупиняють під час нічного зниження споживання - «провалу» навантаження, а вдосвіта енергоблок запускають знову. Такі часті цикли «пуск-стоп» прискорюють зношеність обладнання, а також ведуть до збільшення питомих витрат палива на виробництво електроенергії і, як наслідок, до збільшення викидів в атмосферу.
Таким чином, збільшення частки вугільних ТЕС у системі енергозабезпечення України з одночасним погіршенням якості викопного органічного палива, яке використовується в енергетичній галузі, використання застарілого неефективного обладнання і технологій, збільшує кількість забруднювачів, що надходять в усі геосфери, і дестабілізує стан навколишнього природного середовища.1. Орхузьська конвенція. //Бібліотека Всеукраїнської екологічної ліги. Серія: Охорона навколишнього середовища. - № 9. -2006. - 33 с.
2. The limitation of emissions of certainin to the air from large combustion plants /DURECTIVE 2001/80/EC OF THE EUROPEAN PARLIAMENT AND OF THE COUNCIL of 23 October 2001 //Official Journal of the European Communities, L 309/4, 2001.
3. Осипенко В.Д., Осипенко В.В. и др. О применении рукавных фильтров в теплоэнергетике. //Энергетика и Элекрофикация, 2004, №1. - С. 41-44.
4. Корчевой Ю.П., Майстренко А.Ю. Современное состояние угольных электростанций Украины и перспективыих развития // Экотехнологии и ресурсосбережение, 1996, №3. - С. 3-8.
5. Корчевой Ю.П., Кузьменко Б.В., Майстренко А.Ю. Современные угольные энерготехнологии. - К.: УДЭНТЗ, 1998. - 62 с.
6. Борисенко С.В., Малый Л.П., Быковченко Г.И., Миненков Н.Л. Золоуловитель для сухой очистки дымовыхгазов ТЕС //Энергетика и Электрофикация, 1999, № 5. - С. 41-43.
7. Н.А.Гусар, С.Г.Доманский, Л.П Яриш, Ф.Е.Гут. Некоторые мероприятия по уменьшению выбросов золы и окислов серы //Материалы первой Американо-украинской конференции. - К., 1996. - С. 188-189.
8. Энергетика и охрана окружающей среды /Под ред. Н.Г. Залогина. - М.: Энергия, 1999.- 352 с.
9. Журавльов Є.П. Екологічний вектор розвитку енергетики. //Экология и промышленность. - 2005. - № 32(3). - С. 26-31.
10. Підвисоцький Р. Енергетична безпека і небезпека. //Надзвичайна ситуація. - 2000. - № 1. - С. 14-17.
11. Корчевой Ю.П., Вольчин І.А., Потапов А.А., Ращепкін В.А. Про адміністративні та економічні важелі зменшення викидів у атмосферу від теплових електростанцій //Новини енергетики. - 2004. - № 3. - С. 45-52.
12. Корчевой Ю.П., Вольчин И.А., Горбунов В.С и др. Экологические аспекты развития теплоэнергетики Украины //Энергетика и электрификация. - 2003. - № 2. - С. 45-50.
13. Мечты о ПГУ//Энергетическая политика Украины. - 2002. - № 4. - С. 50-57.
14. Варламов Г.Б., Любчик Г.М., Маляренко В.А. Теплоенергетичні установки та екологічні аспекти виробництва енергії. - К.: ІВЦ Видавництво «Політехніка», 2003. - 232 с.
15. Ковалко М.П., Денисюк С. П. Енергозбереження пріоритетний напрямок державної політики України. - К.: Українські енциклопедичні знання, 1998. - 511 с.
16. Сигал И.Я. Защита воздушного бассейна при сжигании топлива. - Л.: Недра, 1977. - 295 с.