Розгляд саморозвитку особистості в юнацькому віці як дискурсивної конструкції, що створюється у спілкуванні людей у культурно-історичних умовах їх існування. Аналіз розповідей студентів про себе і своє життя та дії вибору між суперечливими позиціями.
Аннотация к работе
Дослідження саморозвитку особистості в юнацькому віці у дискурсивно-психологічному підході О.І. Зімовін Анотація Саморозвиток особистості в юнацькому віці розглядається як дискурсивна конструкція, що створюється у спілкуванні людей у культурно-історичних умовах їхнього існування. У межах дискурсивної психології Дж. Поттера і Д. Евардса дискурс - розмови і тексти, що вивчаються як соціальні практики [9, 104]. Розуміння саморозвитку особистості як дискурсивної конструкції, тексту, який створюється та інтерпретується у культурно-історичних умовах у спілкуванні людей є близьким до тієї позиції, яку займає Г.А. Цукерман, уводячи герменевтичну метафору саморозвитку як створення поведінкового тексту, який підлягає прочитанню і тлумаченню, тобто виявленню позиції автора [4, 24]. Вводить метафору «людина і світ як текст» і В.П. Зінченко [2, 282], вказуючи на те, що людина постійно потребує «прочитання» самої себе і світу, здійснюючи яке вона створює, конструює смисли. Е. Лакло і Ш. Муфф [6, 114] відкидають концепцію автономного, цілісного суб’єкта. Схожу точку зору висловлює і Р. Харре у своїй концепції позиціонування: «Позиціонування ... Корпус проаналізованих текстів склали 52 розповіді про себе і своє життя, написані студентами Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.