Дослідження ґрунтів Лісостепу - Отчет по практике

бесплатно 0
4.5 56
Відомості про учбово-дослідне господарство "Комуніст" ХНАУ ім. В. Докучаєва Харківської області. Ландшафтні особливості території, на якій вивчались ґрунти Лісостепу. Основи польової діагностики ґрунтів, типи ґрунтоутворення. Підвищення родючості ґрунтів.


Аннотация к работе
Ґрунтом називають особливе природно-історичне тіло, яке являє собою пухкий поверхневий шар суші земної кори, що складається з окремих взаємоповязаних та взаємообумовлених генетичних горизонтів і характеризується родючістю. 23,60 a I pr алювій (приазовський), супісок, цегельно-червоний, знизу світло-сірий, ущільнений, різнозернястий, до крупнозернистого, з домішкою гравелистих часток, озалізнений, Fe-Mn бобовини, примазки, зерна кварцу вуглуваті та обкатані Значна активність ґрунтотворних процесів на терасах сприяла переробці лесових відкладів ґрунтовими процесами настільки інтенсивно, що деякі лесові горизонти майже не простежуються, або простежуються слабо (як ud i sl - в нашому випадку). В.І.Сидоренко пояснює це таким чином: наявність дуже глибокого (не менш 24 м), більш ніж в 4 рази перевищуючого нормальний, врізу bd-sv тераси, яка розпочинається одразу ж за iv-sg, свідчить про те, що час утворення цих терас співпав з початком активізації неотектонічних рухів альпійського циклу тектогенезу. Раніше траплялося так, що декілька терас по неуважності обєднували в одну - там, де у Веклича в Карпатах виділено III, IV i V тераси, раніше картографували лише одну ІІІ надзаплавну терасу (15-25 м.) В тих районах, де тектонічний режим був відносно стабільним впродовж всього пізнього кайнозою або крупних його періодів різновікові алювіальні горизонти є гіпсомертично зближеними - такими є Українське Полісся та регіон Середньої Наддніпрянщини, в яких при різносторонній горизонтальній міграції річок багато з цих алювіальних горизонтів були знищені більш пізнім розмивом.В умовах тайговій зони їх ширина орієнтовно,дорівнює 60-80см, а довжина 1,2-2,0 м, а глибина коливається від 0,5-до 2,0 м іобмежується материнською породою або грунтовими водами. Загальна грубизна профілю ґрунту вимірюється від поверхні до материнської породи і залежить від напрямку ґрунтотворного процесу і стадії розвитку ґрунту. На дотик виділяють такі ступені вологості: сухий - від дотику не відчувається свіжість, ґрунт утворює пил; свіжий - від дотику відчувається свіжість, але рука не забруднюється; вологий - волога на дотик не відчувається, але при стисненні в долоні утворює грудку; сирий - ґрунт липне і забруднює руки; мокрий - при стисненні у долоні виділяється вода, зі стінки розрізу точиться вода. За щільністю ґрунти поділяються на пухкі (ніж заглиблюється в масу ґрунту без зусиль, яма копається легко); ущільнені (ніж входить на всю довжину леза (15 - 20 см) з помітним зусиллям); щільні (у ґрунт лезо ножа входить тільки на 5 - 6 см); дуже щільні, або злиті (копати яму лопатою майже неможливо, доводиться використовувати лом; лезо ножа заглиблюється в масу ґрунту на 1 - 2 см); розсипчасті (при скиданні з лопати маса ґрунту легко розпадається на структурні елементи; така будова характерна для піщаних і супіщаних ґрунтів). Цей процес призводить до утворення таких грунтів: солончаків, солонців, солодей.В сучасних умовах, коли реформуються земельні відносини в Україні та інших країнах СНД, основні прийоми підвищення родючості грунтів слід конкретизувати з огляду на поліваріантні моделі господарювання при різних формах власності на землю. До таких заходів відносяться правильні прийоми обробітку, направлені на максимальне накопичення та збереження вологи в грунті: введення чистих парів, рання глибока оранка, коткування та своєчасне боронування грунтів, обробіток впоперек схилів. Для окультурювання опідзолених грунтів, збільшення їх родючості та отримання високих урожаїв сільськогосподарських культур необхідно провести комплекс агротехнічних та інших заходів, найбільш важливим з яких є: правильний обробіток грунту, застосування органічних та мінеральних добрив, вапнування грунтів, посів багаторічних трав, створення потужного окультуреного орного шару грунту, боротьба з перезволоженням грунтів, очистка грунтів від каміння. Для збагачення грунтів необхідними мікроорганізмами і поліпшення умов живлення сільськогосподарських культур необхідно використовувати бактеріальні добрива (нітрагін, азотобактерин, фосфоробактерин та інші). найкращий результат їх використання можливий на грунтах, багатих органічними речовинами при слабокислій та нейтральній реакції. Т - ємність поглинання, в мг-екв на 100 г грунту (0,05Т - при розрахунку норм гіспу допускають, що 5% натрію від ємності поглинання може залишатися у грунті, так як така його кількість не викликає негативного впливу на рослини);На території господарства спостерігаються грунти чорнозем типовий глибокий важкосуглинковий на лесовидному суглинку, чорнозем слабозмитий важкосуглинковий на лесовидному суглинку, чорнозем намитий вододільний важкосуглинковий на балковому делювії, болотний карбонатно-хлоридносульфатний солончаковий мулувато легкосуглинковий, дерновий розвинений супіщаний на піску, що підстилається стародавнім псевдофібровим алювієм, темно-сірий опідзолений слабозмитий середньосуглинковий опіщанений на супіску. На чорнозем середньо змитий важко суглинковий на лесовидному суглинку який утворився за раху

План
Зміст

Вступ

1. Відомості про господарства, де проводилася практика

2. Ландшафтні особливості території, на якій вивчались ґрунти Лісостепу

3. Основи польової діагностики ґрунтів

4. Номенклатурний список вивчених ґрунтів

5. Основні типи ґрунтоутворення

6. Шляхи підвищення родючості ґрунтів

Висновки

Список використаної літератури

Додатки (польові журнали, зошити, списки відібраних зразків, аплікації, фотографії тощо).
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?