Характеристика витоків наративного підходу в історії, соціології, лінгвістиці, психології. Обґрунтування та визначення можливостей використання наративної психології в дослідженні соціальної реальності через вивчення текстів, історій, наративів.
Аннотация к работе
До таких відноситься й галузь родинної самосвідомості, родинної ідентичності і роль історії родини в процесі їх формування. психологія соціологія наративний Основна ідея наративної психології в тому, що людина конструює свою самість коли оповідає про своє життя і придає їй смисл в процесі і за допомогою своєї особистої історії. Родинна память як важливий фактор соціалізації особистості долучає молоде покоління, яке вступає у життя, до соціального досвіду минулих поколінь. Зміна поколінь подібна потоку, який рухається в історії, забезпечуючи передачу накопиченого досвіду, соціально значущої інформації, матеріальних та духовних цінностей від одного покоління до іншого. Тому, необхідність дослідження ролі родинної історії, родинної памяті як методу наративної психології і засобу досягнення взаєморозуміння між поколіннями в родині дійсно постає актуальним та важливим завданням сучасної психології.Наративна психологія схожа з постмодернізмом, дискурс-аналізом і риторичним аналізом в тому, що в неї мова розглядається як інструмент конструювання реальності, особливо сприйняття самості, а також інструмент, за допомогою якого формується нерозривний звязок між самістю, мовою, наративом, іншими людьми, часом і моральністю. Мета наративної психології - дослідити мову, історії і наративу, які формують основу самості, а також наслідки та зміни, які ці наративи мають місце для окремих людей та для суспільства в цілому. Для соціокультурної спадкоємності поколінь велике значення мають традиції, які включають в себе народні й релігійні вірування та звичаї, мову, розуміння історії, уявлення від загальних предків, міста народження.
Вывод
Наративна психологія схожа з постмодернізмом, дискурс-аналізом і риторичним аналізом в тому, що в неї мова розглядається як інструмент конструювання реальності, особливо сприйняття самості, а також інструмент, за допомогою якого формується нерозривний звязок між самістю, мовою, наративом, іншими людьми, часом і моральністю. Сприйняття самості набуває значення тільки через специфічні лінгвістичні, історичні і соціальні структури. Мета наративної психології - дослідити мову, історії і наративу, які формують основу самості, а також наслідки та зміни, які ці наративи мають місце для окремих людей та для суспільства в цілому. Базова ідея наративний теорій в тому, що головний спосіб передачі культурного, історичного, особистого досвіду минулих поколінь відбувається через нашу вбудованість, починаючи з моменту нашої появи на світ, в родинні і культурні історії.
Для соціокультурної спадкоємності поколінь велике значення мають традиції, які включають в себе народні й релігійні вірування та звичаї, мову, розуміння історії, уявлення від загальних предків, міста народження. Важливу роль в соціокультурній спадкоємності поколінь українського соціуму відіграв патріотизм. Ключові цінності вітчизняної культури виступають регулятором людських вчинків і дій окремих індивідів, різних поколінь, суспільства в цілому. Підтримані силою суспільної думки, вихованням, традиції українського народу сприяють розвитку духовно-моральних відносин, взаєморозумінням між поколіннями, виступають важливими особливостями соціокультурної спадкоємності поколінь в українському соціумі.
Через родинну історію, родинні традиції є можливість доторкнутися до таланту й мудрості, патріотизму й життєстійкості предків, стати духовно збагаченим, щоб краще зрозуміти день теперішній, заглянути в майбутнє і передати наступним поколінням те, що створив досвід попередників. Проникнення в культурні сховища своєї родини, дбайливе звернення до спадщини минулих поколінь дають змогу виявити вічні цінності, знайти конкретні життєві орієнтири, а можливо вчитися на помилках своїх предків, робити висновки і будувати свій особистий шлях. Родинна історія виступає, з одного боку стабілізатором (кожне нове покоління засновано на перевіреному досвіді предків), а з іншого боку, каталізатором (досвід минулого завжди наповнюється новими елементами та смислами).
Список литературы
1. Барт Р. Избранные работы. Семиотика. Поэтика / Р. Барт. - М. : Прогресс-Универс, 1994. - 616 с.
2. Богданов К. А. Повседневность и мифология : Исследования по семиотике фольклорной действительности : диссертация ... доктора филологических наук : 10.01.09 / К. А. Богданов. - Москва, 2002. - 344 с.
3. Борухов Б. Л. Речь как инструмент интерпретации действительности (теоретические аспекты). Автореф. дисс....канд. филол. Наук / Б. Л. Борухов. - Саратов : 1989. - 17 с.
4. Караулов Ю. Н. Роль прецедентных текстов в структуре и функционировании языковой личности / Ю. Н. Караулов // Научные традиции и новые направления в преподавании русского языка и литературы. Доклады советской делегации на VI конгрессе МАПРЯЛ. - М. : Русский язык, 1986. - С. 105-126.
5. Кроссли М. Л. Нарративная психология. Самость, психолоическая травма и конструирование смыслов / М. Л. Кроссли. - Х. : «Гуманитарный Центр», 2013. - 284 с.
6. Лотман Ю. М. Несколько мыслей о типологии культур / Ю. М. Лотман // Языки культуры и проблемы переводимости. - М. : Гнозис, 1987. - 287 с.
7. Наративні психотехнології / Н. В. Чепелєва, М. Л. Смульсон, О. М. Шиловська, С. Ю. Гуцол; за заг. ред.. Н. В. Чепелєвої. - К. : Главник, 2007. - 144 с.
8. Разумова И. А. Потаенное знание современной русской семьи. Быт. Фольклор. История / И. А. Разумова. - М. : Индрик, 2001. - 376 с.
9. Сапогова Е. Е. Микросоциум семьи и семейный нарратив как психологическая основа культурного социогенеза // Индивидуальные и стилевые особенности личности / Отв. ред. Т. Ю. Синченко, В. Г. Ромек. - Ростов-на-Дону : ЮРГИ, 2002. - С. 177-190.
10. Сапогова Е. Е. Социокультурная герменевтика: проблемы и перспективы. Материалы Международной научно-практической конференции «Социокультурная герменевтика: теоретико-методологическое обоснование в контексте развития толерантности» / Е. Е. Сапогова. - Кемерово : Графика, 2002. - С. 97-101.
11. Слышкин Г. Г. От текста к символу. Лингвокультурные концепты прецедентных текстов в сознании и дискурсе / Г. Г. Слышкин. - М. : Academia, 2000. - 128 с.
12. Троцук И. В. Теория и практика нарративного анализа в социологии : Монография / И. В. Троцук. - М. : Издательство «Уникум-центр», 2006. - 207 с.
References
1. Bart R. Izbrannye raboty. Semiotika. Pojetika / R. Bart. - M. : Progress-Univers, 1994. - 616 s.
2. Bogdanov K. A. Povsednevnost" i mifologija : Issledovanija po semiotike folklornoj dejstvitelnosti : dissertacija ... doktora filologicheskih nauk : 10.01.09 / K. A. Bogdanov. - Moskva, 2002. - 344 s.
3. Boruhov B. L. Rech" kak instrument interpretacii dejstviternosti (teoreticheskie aspekty). Avtoref. diss....kand. filol. Nauk / B. L. Boruhov. - Saratov : 1989. - 17 s.
4. Karaulov Ju. N. Rol" precedentnyh tekstov v strukture i funkcionirovanii jazykovoj lichnosti / Ju. N. Karaulov // Nauchnye tradicii i novye napravlenija v prepodavanii russkogo jazyka i literatury. Doklady sovetskoj delegacii na VI kongresse MAPRJAL. - M. : Russkij jazyk, 1986. - S. 105-126.
5. Krossli M. L. Narrativnaja psihologija. Samost", psiholoicheskaja travma i konstruirovanie smyslov / M. L. Krossli. - H. : «Gumanitamyj Centr», 2013. - 284 s.
6. Lotman Ju. M. Neskolko myslej o tipologii kultur / Ju. M. Lotman // Jazyki kultury i problemy perevodimosti. - M. : Gnozis, 1987. - 287 s.
7. Narativni psihotehnologn / N. V. Chepekva, M. L. Smulson, O. M. Shilovska, S. Ju. Gucol; za zag. red.. N. V. Chepekvol - K. : Glavnik, 2007. - 144 s.
8. Razumova I. A. Potajonnoe znanie sovremennoj russkoj semi. Byt. Folklor. Istorija / I. A. Razumova. - M. : Indrik, 2001. - 376 s.
9. Sapogova E. E. Mikrosocium semi i semejnyj narrativ kak psihologicheskaja osnova kulturnogo sociogeneza // Individualnye i stilevye osobennosti lichnosti / Otv. red. T. Ju. Sinchenko, V. G. Romek. - Rostov-na-Donu : JURGI, 2002. - S. 177-190.
10. Sapogova E. E. Sociokulturnaja germenevtika: problemy i perspektivy. Materialy Mezhdunarodnoj nauchno-prakticheskoj konferencii «Sociokultumaja germenevtika: teoretiko-metodologicheskoe obosnovanie v kontekste razvitija tolerantnosti» / E. E. Sapogova. - Kemerovo : Grafika, 2002. - S. 97-101.
11. Slyshkin G. G. Ot teksta k simvolu. Lingvokulturnye koncepty precedentnyh tekstov v soznanii i diskurse / G. G. Slyshkin. - M. : Academia, 2000. - 128 s.
12. Trocuk I. V. Teorija i praktika narrativnogo analiza v sociologii : Monografija / I. V. Trocuk. - M. : Izdatelstvo «Unikum-centr», 2006. - 207 s.