Історія утворення інформаційного простору та тенденції його розвитку. Поняття інформаційного середовища, його складові та їх характеристика. Огляд друкованого та телерадіоінформаційного простору Сумщини, та засобів масової інформації у м. Шостка.
Аннотация к работе
Сьогодні, як відомо, в земній цивілізації в цілому й кожній країні зокрема домінують процеси, які спонукають до прискорення формування інформаційного суспільства. Останнє зумовлює необхідність формування “інформаційного простору”. Якщо виходити з латинського слова «Інформувати», що означає зображати, складати уявлення про що-небудь, то легко додуматися, що «інформаційний простір», або «поле» якраз і означає те середовище, в якому виробляється, існує, циркулює, обертається інформація. Як зазначає дослідник українського медіа поля, Віталій Карпенко, національний інформаційний простір - надзвичайно важливе політичне поняття, яке у вартісній шкалі соціальних цінностей потрібно ставити на друге місце після державної незалежності. До розпаду Радянського Союзу на всій його території, з Україною включно, був єдиний комуністично-радянський інформаційний простір, який суворо охоронявся і куди не допускалася жодна інформація, що не вкладалася в рамки панівної ідеології.Але от уже майже два століття тому почав складатися світовий інформаційний простір, а масово-інформаційна діяльність пережила перший розподіл праці: між джерелами інформації та її розповсюджувачами, зявилися посередники - ними стали інформаційні агентства. Кожній газеті було невигідно тримати власного кореспондента в зарубіжних країнах, дешевше було купити інформацію в спеціалізованому на її постачанні агентстві. Вони тоді називалися агентствами преси і, на відміну від тодішніх газет і журналів, що мали лише національне поширення, здобули статус світових центрів по збиранню інформації, постачаючи нею передплатників у різних державах світу. Перше інформаційне агентство було засноване в 1835 році у Франції й називалося «Гавас» Восени 1940 року після захоплення Франції німецькими військами агентство «Гавас» опинилося в руках окупантів. У той же час лондонський відділ агентства «Гавас» було перетворене представниками Опору в Незалежне Французьке Агентство.Прийнято вважати що це сукупність технічних і програмних засобів зберігання, обробки і передачі інформації, а також політичні, економічні і культурні умови реалізації процесів інформатизації або це світ інформації навколо людини і світ його інформаційної діяльності. Більш докладно інформаційний простір характеризують: 1) матеріальні (технологічні) способи підготовки й поширення інформації по горизонталі, включаючи її передачу, ретрансляцію й отримання; 2) соціально-економічні можливості доступу до інформації населення, включаючи усі його верстви в даній країні; забезпечення поширення інформації по вертикалі; 3) існування національної системи інформації та звязку з її конкретними компонентами, що визначають територію поширення інформації; Таким чином, інформація відіграє все більшу роль в життєвому циклі людини.Серед друкованих ЗМІ присутній наступний перелік газет: «Білопільщина» Білопільська районна газета; «Рідний край» Буринська районна газета; «Ворскла» Великописарівська районна газета; «Глухівщина» Глухівська районна газета; «Сільські горизонти» Конотопська районна газета; «Перемога» Краснопільська районна газета; «Кролевецький вісник» Кролевецька районна газета; «Життя Лебединщини» Лебединська міськрайонна газета; «Наш край» Липоводолинська районна газета; «Голос Посулля» Недригайлівська районна газета; «Прапор перемоги» Охтирська міськрайонна газета; «Путивльські відомості» районна громадсько-політична газета; «Вісті Роменщини» Міськрайонна газета; «Знамя труда» Серединобудська районна газета; «Вперед» Сумська районна газета; «Новини Тростянеччини» Тростянецька районна газета; «Полісся» Шосткинська міськрайонна газета; «Голос часу» Ямпільська районна газета; Представлено воно такими радіо-хвилями як: «Слобода-FM», Радіо «Говорять Суми», «Діва-радіо», «Радіо-Кон», Радіо «A-FM». Перші номери газети виходили невеликим форматом, двічі на тиждень, але газета користувалася великою популярністю в населення, бо ж висловлювала інтереси своїх читачів, була єдиним джерелом постачання інформації - що робиться в краї, в країні. Також великим попитом серед читачів користуються громадсько-діловий щотижневик «Ваш шанс» (тираж 96 000 екз.); щотижневик «Данкор» (тираж 45 000 екз.); Сумський щотижневик «Всі Суми Панорама» він має тираж 22 000 екз. Газета «Глухівщина» - районна громадсько-політична, виходить двічі на тиждень у середу й суботу українською мовою в місті Глухов (див.До комунальних засобів масової інформації належать міськрайонна газетою «Полісся» та ТРК «Акцент». Періодичність виходу друкованого ЗМІ 1 раз на тиждень (четвер), її обсяги складають 16 стор формату А3, а реальний тираж 3000 екземплярів, з них 100 за підпискою. Гість в студії представляє собою діалог ведучого і гостя в прямому ефірі, дзвінки в студію, експерти в студії, тематичні сюжети в програмі. До приватних ЗМІ Шостки належать: телекомпанія «Телеком-сервіс», газети «Перекресток» та «Шанс». Газета друкується російською мовою, територія її розповсюдження - Шостка і р-н, Н-Сіверський, Ямпіль, С-Буда, Глухів, Дружба.Внаслідок потреби отримуват
План
Зміст
Вступ
Розділ 1
1.1 Історія утворення інформаційного простору
1.2 Поняття інформаційного середовища та його характеристика