Дослідження придатності закритих водойм півдня України для вирощування білого амура (на прикладі рибогосподарського ставка в с. Кам’яна Балка Миколаївського району Миколаївської області) - Курсовая работа
Дослідження екологічних умов обстежуваної водойми, вмісту біогенних елементів в донних відкладах. Оцінка видового складу риб обстежуваного ставка та можливої конкуренції між видами. Результати біометричних та анатомічних спостережень білого амура.
Аннотация к работе
Великі зміни в гідрологічному і біологічному режимах, що відбулися в водоймах півдня України, у звязку з надмірно посушливим кліматом та зниження рівня вод що відбулося внаслідок цього негативно впливають на популяцію та умови існування риб, що мешкають в цих водоймах. Цей вид не розпочинає гостру конкуренцію із «аборигенами» водойми та може вільно зайняти вільні екологічні ниші, використавши зарослі мякою рослинністю водойми півдня України, в тому числі Миколаївської області. Для інтенсивно ростучого теплолюбного білого амура існують також сприятливі умови для життя і росту, а саме висока температура води в літній період, що є надійною основою до заселення водойм білим амуром. Але для успішного заселення водойми цим видом потрібна оцінка екологічних умов (стану кормової бази та можливого рівня конкуренції із «аборигенними» видами риб) кожної конкретної водоймі. Запропонований комплексний підхід оцінки умов водойми для придатності вирощування промислових риб, який включає оцінку екологічних умов, оцінку кормової бази, рівня конкуренції з іншими видами риб, оцінку кормової бази (продуктивності та поживної цінності природних кормів) та режиму харчування на основі біометричних показників.Акліматизацію рослиноїдних риб у водоймах Європейської частини СРСР, в тому числі України, почали після досліджень Амурської іхтіологічної експедиції 1944 - 1949рр. та розроблення науковими організаціями та Центральною виробничо-акліматизаційною станцією Головрибводу (ЦПАС) методики перевезення рослиноїдних риб у живорибних вагонах і на літаках у поліетиленових пакетах. Після цього був проведений ряд досліджень, що підтвердили можливість розвитку та інтенсивного зростання рослиноїдних риб у багатьох районах СРСР. Успіху акліматизації та розведення цієї риби сприяла методика гормональної стимуляції розмноження, що дозволила отримати від риб життєздатні статеві продукти [1-4]. У 1955 - 1956рр. Головдержрибвод висадив у водойми низин дельти Волги 857 екз. білих амурів в 2 - 3 річному віці. За 5 років (з 1956 по 1960 рр.) в різних районах дельти і Нижній Волзі було спіймано 10 екземплярів білого амура; їх довжина і маса коливалися в межах 65-74 см, і 5,26 - 7,2 кг.Амур білий (Ctenopharyngodon Idella (Валансьєн, 1844) - велика швидкозростаюча риба, що досягає довжини до 1,2 м, маси до 50 кг. Зовнішній вигляд типового представника білого амура зображено на рисунку 3.1. Трохи згодом білий амур повністю не задовольняється вже цим кормом і переходить на харчування рослинністю, хоча тваринна їжа, як і раніше має ще деяке значення, особливо листоногі рачки - Zeptestheria і комахи. Після проходження певного часу, крім рослинності, деяке значення в харчуванні білого амура мають також комахи, переважно личинки і дорослі особини клопів (Corixa). водойма донний риба видовий амур Білий амур знаходиться тільки в місцях, що заросли вищими водними рослинами, котрі є головною їжею цієї риби.Аналіз профілів глибин показує, що глибина водойми є недостатньою для повноцінного існування білого амура в зимовий період. При температурі нижче оптимальної інтенсивність харчування зменшується, а при 10°С і нижче білий амур припиняє харчуватися. З цієї причини недостатній рівень глибин обстежуваної водойми може спричиняти несприятливий режим харчування білого амура у осінній та весняний періоди року, а також призводити до загибелі риб у зимовий період. Таким чином, вивчення рівнів вмісту біогенних елементів в екосистемі досліджуваного ставка показало, що рівні забезпеченості його екосистеми біогенними елементами є неоптимальними і можуть бути причиною недостатньої продуктивності водних та прибережних рослин - основного джерела живлення білого амура. Низька та нерівномірна по площі водойми продуктивності фітомаси основної кормової рослини білого амура у обстежуваному ставку можуть призводити до гальмування росту, розвитку риби, і як наслідок - до зменшення рибопродуктивності цього виду у водоймі.Недостатній рівень глибин обстежуваної водойми може спричиняти несприятливий режим харчування білого амура у осінній та весняний періоди року, а також призводити до загибелі риб у зимовий період. Рівні забезпеченості екосистеми ставка біогенними елементами є неоптимальними і можуть бути причиною недостатньої продуктивності водних та прибережних рослин - основного джерела живлення білого амура.
Вывод
Недостатній рівень глибин обстежуваної водойми може спричиняти несприятливий режим харчування білого амура у осінній та весняний періоди року, а також призводити до загибелі риб у зимовий період.
Рівні забезпеченості екосистеми ставка біогенними елементами є неоптимальними і можуть бути причиною недостатньої продуктивності водних та прибережних рослин - основного джерела живлення білого амура.
В екосистеми ставка спостерігається незбалансованість видів риб - наявність у водоймі популяції хижої риби - судака (Sander lucioperca ), який, знищуючи молодь білого амура, створює несприятливі умови для біологічного відтворення виду.
Низька поживна цінність природних кормів призводить до необхідності переходу білого амура на харчування комбікормом для коропа, що призводить до патологічних змін в організмі риби, зменшення її вгодованості та загодованості, а в кінцевому підсумку - до зменшення рибопродуктивності.
РЕКОМЕНДАЦІЇ
Забезпечити штучну підгодівлю білого амура рослинними кормами. Найбільш придатними для цього є біомаса природних злаково-різнотравних сумішей, що ростуть на прилягаючій до ставка території.
Список литературы
Анищенко И.А. К вопросу об акклиматизации амурских рыб в европейской части СССР.//Рыбное хозяйство, 1939. - №5.
Боруцкий Г.В. Материалы по питанию белого амура и мелкочешуйчатого желтопера./ Тр. Амурской ихтиологич. Экспедиции 1945 - 1949гг.. М.: 1952 -т.3. - 224 с.
Васнецов В.В. Об акклиматизации рыб р.Амура в водоемах Европейской части СССР. Тр. Института морфологии животных АН СССР, вып.5, 1951г.
Абросов В.И./ О разведении белого амура в СССР/. В.И. Абросов, О.Н.Бауэр.// Вопросы ихтиологии, 1955. - № 3.
Державин А.П. Об акклиматизации рыб в бассейне Каспия «Рыбное хозяйство» № 7 1938г.
Никольский Г.В. Рыбы бассейна Амура. Изд-во АН СССР, 1956г.
Соин С.Г. Морфо-экологические особенности развития белого амура и толстолобика. Изд-во АН Туркменской ССР 1963г.
Пекай В. Толстолобик и амур в Молдавии. Журнал «Рыбоводство и рыболовство», №6 1963.
Виноградов В., Ерохина Л., Кондрадт А. Савин Г. О биотехнике разведения растительноядных рыб тр. ВНИИПРХА, т XIII, 1965г.
Береговий П.М.. Геоботаніка. Підручник. К.:- Радянська школа, 1966 -174с.
Методика суцільного ґрунтово-агрохімічного моніторингу сільськогосподарських угідь України/ За редакцією академіків О.О.Созінова, Б.С.Прістера. Керівний нормативний документ. - К., - 1994, - 162 с.
Строганов Н.С. Рост и половое созревание амурских рыб в прудах Московской области. //Вопросы ихтиологии,1964. -, т. 4, вып.33/
Шмидт В.М. Математические методы в ботанике. Учебное пособие. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1984. - 1984. - 288 с.
Писаренкова А.С. Выживание и рост белого амура в прудах //Рыбное хазяйство, 1953. - №4.
Веригин Б.В., Нгуен Вьет, Нгуен Донг. Материалы по избирательности в пище и суточным рационам белого амура. Изд-во АН Туркмнской ССР 1963.
Тараріко О.Г. Основні фактори сталого розвитку агроекологічних систем і сільськогосподарських ландшафтів // Вісник аграрної науки. -1998. -№ 12. - С 8-44.
Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шаброва С. І. Дари лісів. - К.: «Урожай», 1979.
Губанов И. А. и др. 273. Carex riparia Curt. - Осока береговая // Иллюстрированный определитель растений Средней России. В 3 т . - М.: Т-во науч. изд. КМК, Ин-т технолог. иссл., 2002. - Т. 1. Папоротники, хвощи, плауны, голосеменные, покрытосеменные (однодольные). - С. 377.
Жмуд О. Плавнева рослинність дельти Дунаю та її зміни під впливом антропогенних та кліматичних факторів.[ електронний ресурс. Доступ: zhmud_elena.pdf].
Тюрин П.В. Биологические обоснования регулирования состава рыб во внутренних водоемах. Материалы совещания по проблеме повышения рыбной продуктивности внутренних водоемов Карело-Финской ССР, 1954.