Дослідження політики та практики управління капіталом туристичного підприємства - Дипломная работа

Фінансова діяльність будь-якого підприємства, починаючи від його заснування, формування статутного фонду, а також наступні взаємовідносини з контрагентами, державою, банками та усередині підприємства з приводу організації внутрішньогосподарського комерційного розрахунку базуються на формуванні й рухові його капіталу, на ефективному його використанні. Глибоке розуміння механізму функціонування капіталу передбачає аналітичний підхід до показників структури капіталу підприємства з точки зору ціни, яку повинно платити підприємство за його залучення та використання. Управління капіталом підприємства має значний макроекономічний вплив, адже функціонування ринкової економічної системи в Україні можливе за умови зростання ефективності використання капіталу. Саме тому економічно обґрунтована політика формування та використання капіталу сприятиме як надходженню коштів до бюджету, так і збільшенню дохідності туристичних підприємств. Вплив структури капіталу на результати діяльності підприємства досліджувалися ученими Дж.Термін "капітал" зявився ще у XII-XIII століттях і означав засоби, склади товарів, суми грошей, гроші, позичені під процент. Зокрема одні науковці вважають, що капітал - це авансовані підприємцями у засоби виробництва грошові ресурси і кошти на оплату найманої праці, які у процесі своєї продуктивної взаємодії забезпечують зростання вартості та збагачення підприємців [47, c. В інших джерелах стверджується, що капітал - це сукупні ресурси, що використовуються у підприємництві: сума накопичених матеріальних благ, результат минулої і засіб для подальшої виробничої чи комерційної діяльності. Власність відображає певний тип відносин, а капітал може відображати наявність певних активів на відповідну дату (основний капітал, оборотний капітал) або джерел їх формування (власний, позичений, залучений капітал), які є породженням відносин власності. Сума власного капіталу, відображена у фінансовій звітності, показує лише облікову, а не ринкову вартість прав власників підприємства, оскільки цілком залежить від застосованих методів оцінки активів та зобовязань підприємства Крім того, що власний капітал є основним, початковим та умовно безстроковим джерелом фінансування господарської діяльності підприємств, а також джерелом погашення збитків підприємства, він є одним із найвагоміших показників, котрі використовуються при оцінці фінансового стану підприємства, оскільки показує, з одного боку, ступінь фінансової самостійності підприємства (його незалежності від зовнішніх джерел фінансування), а з іншого - ступінь кредитоспроможності підприємства (забезпеченості вимог кредиторів фактично наявним у підприємства капіталом засновників).Послідовники традиційного підходу вважають, що а) вартість капіталу фірми залежить від його структури; б) існує оптимальна структура капіталу, що мінімізує значення середньозваженої вартості капіталу (СВК) і відповідно максимізує ринкову вартість фірми. Ринкова вартість компанії не залежить від структури капіталу і визначається шляхом капіталізації її операційного прибутку за ставкою, що відповідає класу ризику даної компанії: (1.1) Вартість власного капіталу фінансово залежної компанії являє собою суму вартості власного капіталу аналогічної (за доходом та рівнем ризику) фінансово незалежної компанії та премії за ризик, рівної добутку різниці в значеннях вартості власного та позикового капіталу на величину фінансового левериджу: (1.2) Ринкова вартість фінансово залежної компанії дорівнює сумі ринкової вартості фінансово незалежної компанії тієї ж групи ризику та ефекту фінансового левериджу, що дорівнює добутку ставки податку на прибуток і величини позикового капіталу в ринковій оцінці: (1.3) при цьому очевидно, що значення РВН при відсутності позикового фінансування, що чисельно дорівнює РВК, знаходиться за формулою: (1.4) Не дивлячись на привабливість та логічність з позиції математичного обґрунтування залежностей між вартістю компанії та структурою її капіталу, теорія Модільяні-Міллєра постійно підлягає суворій критиці з боку опонентів, так як вона не враховує реальних умов фінансового ринку (наявності діапазону процентних ставок, зростаючий ризик внаслідок залучення позикових коштів, необхідність сплати податкових платежів), що перетворюють фінансову структуру підприємства у важливий фактор впливу на його фінансове положення.В процесі управління формуванням власних фінансових ресурсів вони класифікуються за джерелами цього формування: У складі внутрішніх джерел формування власних фінансових ресурсів основне місце належить прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства. Він формує переважну частину власних фінансових ресурсів підприємства, забезпечує приріст власного капіталу, а відповідно і зростання ринкової вартості підприємства. У складі зовнішніх джерел формування власних фінансових ресурсів основне місце належить залученню підприємством додаткового пайового (шляхом додаткових внесків до статутного капіталу) або акціонерного (шляхом додаткової емісії і реалізації акці

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретико-організаційні засади управління капіталом туристичного підприємства

1.1 Теоретична інтерпретація капіталу підприємства

1.2 Основи управління капіталом туристичного підприємства

1.3 Організаційно-правові засади управління капіталом туристичного підприємства

Розділ 2. Дослідження політики та практики управління капіталом туристичного підприємства

2.1 Характеристика діяльності ПАТ "Готельний комплекс "Братислава"

2.2 Аналіз структури основного та оборотного капіталу готельного комплексу

2.3 Оцінка ефективності формування та використання капіталу ПАТ "Готельний комплекс "Братислава"

Розділ 3. Удосконалення управління капіталом туристичного підприємства

3.1 Оптимізація фінансової структури капіталу ПАТ "Готельний комплекс "Братислава"

3.2 Резерви підвищення ефективності формування та використання капіталу

3.3 Напрями удосконалення управління капіталом ПАТ "Готельний комплекс "Братислава"

Висновки