Вивчення можливостей включення методу контент-аналізу до теоретико-методологічної структури політичної науки. Визначення придатності і сумісності методу контент-аналізу з теоретичними підходами, формалізмами і методами політології міжнародних відносин.
Аннотация к работе
The candidate dissertation Political relations as the object of content-analysis (Theoretical and methodological aspects) is devoted to the integration of this method into the theoretical and methodological structures of a politics of international relations, and further translation into the field of ideological and cultural studies. Thereby, from the point of view of content-analysis, the theoretical field of political science is structured in three leveled way: the level of gathering and classifying of social facts; the level of giving meanings (cognification) to this facts, where the content-analysis is situated, has been the mostly precisely presented by Webers interpretation sociology as well as by sociology of knowledge; the theory-building level, where different theories arise around different paradigms. The third stage is dedicated to the research the ways of the method of content-analysis to be integrated into analytical potential of foreign policymaking. This method should be thought and used by foreign-policy apparatus and beforehand accomodated to the needs and conditions of foreign-policy making. запропоновано авторський підхід до процесу інтегрування або перенесення методу контент-аналізу до політичної науки (зокрема політології міжнародних відносин), придатний і для методів інших наук, які довели свою ефективність;В першому розділі - “Контент-аналіз в теоретико-методологічних структурах політичної науки і політології міжнародних відносин” - визначається структурна ніша досліджуваного методу в теоретико-методологічній архітектоніці політичної науки; здійснюється перевірка його на сумісність та придатність з існуючими в цій науці основними теоретичними підходами і вже використовуваними методами; вказуються шляхи включення методу контент-аналізу до теоретико-методологічної бази політології міжнародних відносин; визначаються пріоритетні сфери його застосування (зокрема, політичної культури та ідеології); здійснюється попередня оцінка ефективності та продуктивності його використання в зовнішній політиці. Першим кроком до вирішення проблеми “адаптації методу” є розроблення трирівневої моделі теоретико-методологічної структури політичної науки (факторно-проблемний аналіз, контент-аналіз, теоретико-побудовчий рівень), а сам механізм політологічного аналізу (пізнання) розглядається як послідовність встановлення фактів політичного життя, пошуку їх смислового навантаження, конструювання політологічних теорій за базовими теорієпобудовчими парадигмами (системною, структурно-функціональною). Кононенком положеннями про теоретико-методологічний плюралізм політології міжнародних відносин та існування в ній чотирьох пізнавальних формацій, дисертант зіставляє систему контент-аналізу з кожною з цих формацій. Дослідження перспектив контент-аналізу в політичній науці провадиться у три стадії: це, по-перше, визначення місця контент-аналізу в структурній будові суспільної і політичної наук, зясування його ролі в суспільному й політичному пізнанні і характеру політико-культурної та ідеологічної детермінованості; по-друге, - перевірка контент-аналізу на сумісність з основними традиціями та ідейними течіями (ідеалізм, реалізм, позитивізм, теорії “світового суспільства” і “взаємозалежності”), формалізмами (макроформалізм, мікроформалізм, мезоформалізм), парадигмальними методами (системний, структурно-функціональний, компаративний) та образами-моделями політології міжнародних відносин і специфікаційне визначення його структурного місця та функціональної ролі уже у рамках політології міжнародних відносин; по-третє, окреслення перспективи застосування методу контент-аналізу в політичній науці загалом та її спеціалізованих напрямах зокрема. У другому розділі - “Конститутивні категорії контент-аналізу політичних, зовнішньо - і міжнародно-політичних відносин” - за допомогою розроблення і запровадження системи конститутивних категорій здійснюється адаптація методу контент-аналізу для дослідження зовнішньо-і міжнародно-політичних відносин (з метою подальшого застосування цього методу для дослідження політико-культурних та ідеологічних детермінант).Розроблення та включення контент-аналізу до теоретико-методологічної структури політології загалом і політології міжнародних відносин зокрема, безперечно, сприятиме нарощенню інтерпретаційно-аналітичного потенціалу політичної науки. Структура і форма контент-аналізу в політології визначаються (особливо форма) політичною культурою та ідеологічними впливами. Така ціннісна детермінованість прямо випливає зі статусу науки в політичній культурі, її пріоритетності як однієї з форм цієї культури. Звернення до контент-аналізу (методу, розробленого й апробованого в рамках інших наук - соціології, лінгвістики, теорії обчислювальних систем) знаменує прихід міждисциплінарної парадигми в політичну науку, що властиво технократичним політичним культурам з високим статусом наукового знання. За критеріями сумісності і придатності встановлено характер взаємодії контент-аналізу з основними пізнавальними
План
2. Основний зміст дисертації
Вывод
Галузеві гносеології як невідємна частина кожної суспільної науки, в тому числі й політичної, існують поряд із загальною теорією пізнання, що є частиною філософії. Розвиток теоретико-методологічної структури політичної науки - завдання суто політичної галузевої гносеології. В ширшому, політико-культурному сенсі теоретико-методологічний розвиток є ознакою і складовою загального процесу ускладнення і диференціації політичної культури - появи нових стилів політичного мислення як продовжень нових політико-культурних стилів та відповідників нових політичних інститутів.
Перспектива розвитку і становлення політичної науки в Україні значною мірою залежить від попереднього зясування і вирішення низки теоретико-методологічних завдань. Одним із них є нарощення інтерпретаційно-аналітичного потенціалу власне науки. Розширення спектру методів, які використовує політологія безпосередньо впливає на цей процес. Розроблення та включення контент-аналізу до теоретико-методологічної структури політології загалом і політології міжнародних відносин зокрема, безперечно, сприятиме нарощенню інтерпретаційно-аналітичного потенціалу політичної науки.
Структура і форма контент-аналізу в політології визначаються (особливо форма) політичною культурою та ідеологічними впливами. Така ціннісна детермінованість прямо випливає зі статусу науки в політичній культурі, її пріоритетності як однієї з форм цієї культури. Технократичні політичні культури постіндустріальних суспільств мають вочевидь більшу схильність звертатися до методів на взірець контент-аналітичного.
Звернення до контент-аналізу (методу, розробленого й апробованого в рамках інших наук - соціології, лінгвістики, теорії обчислювальних систем) знаменує прихід міждисциплінарної парадигми в політичну науку, що властиво технократичним політичним культурам з високим статусом наукового знання. Слід також підкреслити і міжфаховий характер дисертації, коли метод, структурно розвинений і функціонально апробований в рамках політології міжнародних відносин, переноситься в галузь політико-культурних та ідеологічних досліджень.
Запропоновано загальну трирівневу модель структури соціального і політичного аналізу та визначено місце і роль у ній контент-аналізу. Виокремлено кантіанську (веберіанську) парадигму контент-аналізу, максимально аксіологічно, політико-культурно детерміновану, альтернативну кількісно-біхевіористській та якісно історико-діалектичній.
Звернення до веберіанського варіанту контент-аналізу відбувається в контексті повернення в сучасну суспільну науку “парадигми осмисленості”, що передбачає зростаючий дослідницький наголос на мотиваційно-смисловому аспекті досліджень суспільних і, зокрема, політичних відносин.
За критеріями сумісності і придатності встановлено характер взаємодії контент-аналізу з основними пізнавальними конструкціями теоретико-методологічної площини політології міжнародних відносин - базовими теоретичними підходами (реалізм, ідеалізм, модернізм, теорії “світового суспільства” і взаємозалежності), базовими формалізмами (макро-, мезо- та мікроформалізм), парадигмальними методами (системний, структурно-функціональний, компаративний).
Визначено і розроблено систему конститутивних категорій, які когнітивно структурують предмет контент-аналітичного дослідження. Запропоновано, апробовану на дослідженні окремих політичних і міжнародно-політичних проблем (глобалізація, регіональна інтеграція, соціальна трансформація, безпека, функціональні аспекти зовнішньої політики) пятискладову систему категорій, які розташовані на чотирьох структурних рівнях і чергуються як послідовність відкритих і закритих смислових сфер: контекст - часова комунікативна сфера та просторова комунікативна сфера - діалог-конфлікт - оперативний код. Окреслюється шлях подібного структурування предмету політико-культурних та ідеологічних досліджень, коли кожній із уже вичленованих і систематизованих у рамках політології міжнародних відносин категорій відповідатиме інший аспект іншого предмету політологічного дослідження - політико-культурних та ідеологічних відносин. Формулюється така категоріально-фактична кореляція: “контекст” - політико-культурний (ціннісний) контекст політичних відносин; “просторова комунікативна сфера” - геополітична сфера (ареал поширення) певної ідеології, географічно локалізована цивілізація чи історико-культурний тип; “часова комунікативна сфера” - цикли громадської думки, етапи політико-культурної еволюції; “діалог-конфлікт” - політико-культурний консенсус, політико-культурний конфлікт, ідеологічний мир/ворожнеча; “оперативний код” - ціннісні структури впорядкування мотиваційних комплексів політичної поведінки.
Зясовано, що за умов інтеграційної сучасності особливого значення набуває аналітична складова національної могутності - аналітичний ресурс зовнішньої політики. Використання аналітичного ресурсу відбувається у формі вироблення і здійснення зовнішньополітичних стратегій та аналізу наслідків їх здійснення. Серед факторів успішності цього використання одним з вирішальних є розмаїття аналітичних методів, залучених до зовнішньополітичної сфери. Контент-аналіз є одним з таких аналітичних методів сучасної зовнішньої політики і призначений переважно, для аналізу субєктивно-мотиваційних умов зовнішньополітичної діяльності та міжнародно-політичної взаємодії. Така субєктивно-мотиваційна спрямованість цього методу робить його незамінним в аналізі політико-культурної детермінованості та ідеологічних впливів на систему зовнішньої політики, тобто пріоритетним методом аналізу зовнішньополітичної культури.
Вказано необхідні умови для застосування контент-аналізу в системі зовнішньої політики: його розробленість, поширеність і “популярність”, професійне володіння ним, що передбачає не лише знання про існування такого методу, а й знання його формально-теоретичної структури та вміння застосовувати контент-аналіз.
Визначено основні передумови запровадження контент-аналізу до арсеналу аналітичної служби зовнішньополітичного відомства України (нормативно-методичні та організаційно-технологічні).
Контент-аналіз - один із найефективніших інтелектуальних засобів прискорення і успішного завершення трансформаційних процесів в Україні; розвитку її зовнішньої політики. Це інструмент удосконалення політичної культури і водночас - функція її диференційованості. Україна потребує дієвішої політичної науки, яка, щоб стати насправді продуктивною силою українського суспільства, сама потребує теоретико-методологічного вдосконалення.
Мистецтво політики є високим гуманістичним мистецтвом, насправді далеким від макіавеллізму (принаймні в його вульгарних інтерпретаціях). Знати політику - це розуміти мотивації і поважати прагнення. Знати політику - це знати людей. З-поміж усіх суспільних наук політична найближче до антропології, що робить контент-аналіз незамінним, а його використання - конче потрібним. Це надзвичайно перспективна аналітична система, водночас технічно досконала і глибоко гуманістична.
Список литературы
1. Політологічні аспекти контент-аналізу // Дослідження світової політики: Зб. наук. пр. - Київ: ІСЕМВ НАНУ. - 1999. - Вип. 7. - С. 14-19.
2. Комунікативний вимір дослідження європейської стратегії України // Дослідження світової політики: Зб. наук. пр. - Київ: ІСЕМВ НАНУ. - 1999. - Вип. 8. - С. 55-61.
3. Криза ідентичності і посткомуністична трансформація. Категорія часової комунікативної сфери // Дослідження світової політики: Зб. наук. пр. - Київ: ІСЕМВ НАНУ. - 2000. - Вип. 9. - С. 38-46.
4. Соціальна детермінованість контент-аналізу політичних і міжнародно-політичних відносин // Дослідження світової політики: Зб. наук. пр. - Київ: ІСЕМВ НАНУ. - 2000. - Вип. 10. - С. 89-96.
5. Діалогічно-конфліктна динаміка в контент-аналізові сучасних міжнародно-політичних відносин. // Дослідження світової політики: Зб. наук. пр. - Київ: ІСЕМВ НАНУ. - 2000. - Вип. 11. - С. 47-54.
6. Форми концептуалізації оперативного коду як обєкту контент-аналізу // Дослідження світової політики: Зб. наук. пр. - Київ: ІСЕМВ НАНУ. - 2000. - Вип. 12. - С. 111-117.
7. “Розуміюча” політика. Аналітичний потенціал зовнішньополітичної діяльності // Дослідження світової політики: Зб. наук. праць. - Київ: ІСЕМВ НАНУ. - 2000. - Вип. 13. - С. 97-112.
8. Контент-аналіз і теорії міжнародно-політичних досліджень // Дослідження світової політики: Зб. наук. праць. - Київ: ІСЕМВ НАНУ. - 2001. - Вип. 16. - С 125-139.
9. Контент-аналіз в системі зовнішньої політики: метод і організація; проблеми і перспективи. // Проблемы программирования. - 2002. - № 1-2 (Специальный выпуск). - С. 404-408. (Матеріали конференції “УКРПРОГ’ 2002”). Размещено на .ru