Аналіз основних підходів до визначення ціннісної свідомості у сучасній психологічній науці. Дослідження особливостей ціннісної свідомості читаючих та нечитаючих студентів. Характеристика основних методів та методик дослідження ціннісної свідомості.
Аннотация к работе
Особливого значення сьогодні набуває вивчення змін, які відбуваються у свідомості сучасної молоді, яка відіграє особливу роль серед інших соціально-демографічних груп у «динамічному суспільстві». Зокрема важливим є дослідження ціннісної свідомості, яка є своєрідним психологічним центром, що регулює діяльність і розвиток особистості, концентрує в собі вибіркові, особистісно-значимі результати життєвого досвіду як у сфері соціальних стосунків і діяльності, так і у сфері особистісного саморозвитку. Сучасний стрімкий розвиток інформаційно-комунікативних технологій значною мірою детермінує соціокультурні перетворення в суспільстві, зокрема зміни в ціннісній свідомості студентської молоді. У звязку з цим виняткового значення набувають дослідження ціннісної свідомості сучасної молоді, а особливо вивчення ціннісної свідомості читаючих та нечитаючих студентів. Дослідженням ціннісно-смислової сфери особистості займалися М.Проблема людських цінностей виступає предметом вивчення низки наук про людину і суспільство - філософії, соціології, психології, педагогіки, антропології і в кожній з них трактується дещо по-різному. В аксіології, спеціальному розділі філософії про цінності, вони визначаються як вказівка на особистісну, соціально-культурну значимість певних обєктів і явищ. На думку соціолога П.Сорокіна, «цінність є основою і фундаментом будь-якої культури» [31, с. Маслоу практично не розділяє поняття «цінності», «потреби» і «мотиви», В. Франкла, надає їм обєктивний, універсальний характер: «як тільки я осягаю якусь цінність, я автоматично усвідомлюю, що ця цінність існує сама по собі, незалежно від того, приймаю я її чи ні »[35, с.170].Молодь як особлива соціальна група постійно знаходиться у фокусі уваги досліджень психологів, соціологів, оскільки саме вона є чутливим індикатором змін, що відбуваються у світі та в цілому є потенціалом розвитку суспільства. У віковій психології юнацький вік характеризують як період, в якому формується стійка система цінностей, відбувається становлення самосвідомості та формується соціальний статус особи. Бурхливий розвиток і становлення абстрактно-логічного мислення призводить до того, що в юнацькому віці починає домінувати потреба оперувати абстрактними категоріями, які в цьому віці легко засвоюються. В результаті у них формуються не тільки переконання і погляди, але й світогляд - погляд на світ в цілому, система переконань, що виражають відношення людини до світу і його головні ціннісні орієнтації. І від того як цей процес буде відбуватися, залежить те, наскільки світогляд буде правильно і глибоко відображати обєктивний світ, буде істинним або хибним, науковим чи релігійним, матеріалістичним чи ідеалістичним, прогресивним або реакційним, оптимістичним чи песимістичним, наскільки особистість зможе визначити свою соціальну орієнтацію.Аналіз літератури показав, що вивчення читаючих та нечитаючих проводиться в основному у соціологічних досліджень. Метою дослідження було виявлення факторів, що пливають на читання сучасних шестикласників (роль в цьому таких соціальних інститутів як бібліотека, сімя, школа); проведення порівняльного аналізу особистісних та читацьких особливостей активно читаючих та мало читаючих підлітків. Дослідження проводилося в шести регіонах РФ (не рахуючи Москви), а також в Республіці Казахстан. У кожному регіоні, що брав участь в експерименті, експертами попередньо відбиралися дві школи: сильна, де діти активно читають, і звичайна, де, за відгуками вчителів, більшість дітей не читала. В період з 27 лютого до 11 березня 2013 року компанією Research & Branding Group [1] було проведено дослідження громадської думки жителів України щодо їх читацьких уподобань.Це дає змогу обирати максимально валідні методи, а значить провести дослідження, результати якого, будуть відображати реальні взаємозвязки між явищами. Бурлачук розкриває особливість даного методу, який дозволяє вивчати певні явища, характеристики, має високу валідність та може бути складовою частиною експериментального методу дослідження, що дає вагомі підстави виділяти психодіагностичний метод, як окрему групу методів. Отже, вчені запропонували даний поділ на три підходи, проте їх не можна цілком розмежовувати, оскільки в рамках різних підходів є дуже схожі методики, а значить і межі між підходами є проникними - одне й те ж саме явище можна вивчати з допомогою різних методик. Звертаючись до виділених Олпортом [21] підходів до вивчення особистості на номотетичний та ідеографічний, ми керуємося в нашому дослідженні останнім, в основі якого - унікальність кожної людини. Такі методи мають мінімум обмежень, привнесених дослідником і будуються на основі особливостей особистості, що вивчається.У нашому дослідженні ми використали методику моделювання ціннісної свідомості - ММЦС [18, 19, 24]. Дослідження за ММЦС складається з кількох етапів: біографічно-рефлексивного, ціннісно-генеруючого, рефлексивно-оцінного, етапу факторно-семантичного моделювання та інтерпретаційного етапу. Біографічно-рефлексивний етап - у свід
План
Зміст
Вступ
Розділ І. Теоретичні основи дослідження ціннісної свідомості читаючих та нечитаючих студентів
1.1 Аналіз поняття ціннісної свідомості
1.2 Формування ціннісної свідомості в юнацькому віці
1.3 Ціннісна свідомість читаючих та нечитаючих
Розділ ІІ. Методи та методика дослідження
2.1 Характеристика методів та методик дослідження ціннісної свідомості
2.2 Методика та організація дослідження ціннісної свідомості читаючих та нечитаючих студентів
Розділ ІІІ. Особливості ціннісної свідомості читаючих та нечитаючих студентів
3.1 Вивчення особливостей ціннісної свідомості читаючих та нечитаючих студентів.
3.2 Порівняльний аналіз результатів дослідження особливостей ціннісної свідомості читаючих та нечитаючих студентів.