Дослідження особливостей просодичного вираження негативних емоцій в англомовному діалогічному дискурсі - Курсовая работа

Визначення мови як інструмента впливу, засобу регуляції діяльності людини, а також розгляд дискурсу з урахуванням таких факторів, як точка зору, інтонація, емоційність, соціальний статус призвели до осмислення лінгвістичних явищ з точки зору комунікативно-функціонального підходу. В рамках розвитку сучасної лінгвістики стали інтенсивно розвиватися проблеми теорії дискурсу, які розглядають контексти здійснення комунікативних актів та принципи ефективного спілкування [10: 36]. Сучасний етап розвитку лінгвістики характеризується активним включенням просодії у сферу комплексного дискурсивного аналізу, в основі якого лежить урахування звязності дискурсу, взаємозумовленості й взаємодії одиниць усіх мовних рівнів. Проблематика вираження емоцій в дискурсі поєднує в собі комплекс лінгвістичних та екстралінгвістичних аспектів, що обумовлюють необхідність його аналізу [11: 507]. Вибір в якості обєкта дослідження вербального вираження емоцій тільки однієї з груп - негативних емоцій, обумовлений тим, що, з одного боку, згідно з даними психологів, вони переважають кількісно, а з іншого боку, діапазон їх мовного вираження більш широкий та різноманітний в порівнянні з позитивними емоціями, які сприймаються як норма.Дискурс (лат. aiscursus - міркування, фр. awcours - промова, виступ) - сукупність висловлень, які стосуються визначеної проблематики, розглядаються у взаємних звязках з даною проблематикою, а також у взаємних звязках між собою [5: 18]. Одиницями дискурсу є конкретні висловлення, які функціонують у реальних історичних, суспільних і культурних умовах, а у своєму змісті і структурі відображають часовий аспект, інтеракції між партнерами, які творять даний тип дискурсу, а також простір, у якому він відбувається, значення, які він створює, використовує, репродукує або перетворює. Дискурс у широкому сенсі являється складною єдністю мовленнєвої практики і екстралінгвальних факторів (значима поведінка, котра маніфестується у доступних почуттєвому сприйняттю формах), необхідних для розуміння тексту, тобто дає уявлення про учасників комунікації, їхні установки і цілі, умови вироблення та сприйняття повідомлення [13: 11]. Під словом “конфлікт” (від лат. conflictus - зіткнення) мається на увазі ситуація, в якій відбувається зіткнення двох сторін (учасників конфлікту) з приводу розбіжності інтересів, цілей, поглядів, які, перш за все, обумовлені психологічними особливостями комунікантів, а також особливостями їх стану в момент мовлення [7: 152]. Таким чином, конфліктний дискурс - це специфічна форма існування дискурсу, це складний вид мовленнєвої взаємодії двох комунікантів, які переслідують комунікативні цілі, процес та результат якого має знак “мінус” по відношенню до ефективності взаємодії та емоціонального стану.Зосереджуючи увагу на інтонації діалогічного мовлення, науковці визначають його складові одиниці та закономірності їх вживання при мовотворенні і мовосприйнятті. Такий підхід передбачає різнобічний аналіз мовленнєвих чинників комунікантів, результати якого сприяють більш чіткому уявленню про функціонування мови і мислення на основі взаємозвязку інтонації, логіко-синтаксичних та семантичних категорій. Негативна емоційність являє собою вираження психологічного стану мовця, його негативного емоційно-оцінювального відношення до слухача, третьої особи, а також до подій, які повязані з ними або ж із самим мовцем, також цей стан може поміняти психологічну поведінку мовця. Викликати негативні емоції в людини можуть дуже багато факторів, одним з них являється конфлікт.Друга фаза - комунікативна - характеризується розвитком, кульмінацією та спадом інтенсивності конфлікту. З якої б причини не розпалився конфлікт, він завжди буде проходити в такій послідовності [26: 23-25]: - поступове посилення емоційного стану учасників конфлікту за рахунок введення більш активних сил, а також за рахунок накопичення досвіду боротьби; наростання емоційної напруги, яка супроводжує конфліктні взаємодії, та яка може вплинути як мобілізуюче, так і дезорганізовуюче на поведінку учасників конфлікту; Конфлікт породжує різного типу негативні емоції. Кореляція між комунікативно мовленнєвим актом та вербальною агресією в значній мірі обумовленні розумінням останньої: при широкому розумінні вербальної агресії як комунікативної дії, яка обєднує мовні та мовленнєві признаки з позакомунікативними факторами, її треба признати належною комунікативно мовленнєвим актам.Основною ознакою вираження конфронтації та їх емоційності є створення просодичного контрасту шляхом протиставлення певних елементів їхньої інтонаційної моделі; низький тональний рівень початку інтоногрупи середньо-підвищений тональний рівень завершення термінального тону; висхідний різновид передтакту спадний термінальний тон; нульовий інтервал на стику передтакту й такту розширення позитивний інтервал на межі передтермінальної частини та ядра; спеціальний підйом, що виділяє слова-інтенсифікатори, займенники, заперечні частки, часткове наголошення іменників та дієслів.У першій половині ХХ століт

Творення дискурсу - це багатоаспектний процес. Зосереджуючи увагу на інтонації діалогічного мовлення, науковці визначають його складові одиниці та закономірності їх вживання при мовотворенні і мовосприйнятті. Такий підхід передбачає різнобічний аналіз мовленнєвих чинників комунікантів, результати якого сприяють більш чіткому уявленню про функціонування мови і мислення на основі взаємозвязку інтонації, логіко-синтаксичних та семантичних категорій. Діалог розглядається саме в плані його інтонаційної репрезентації, щільно повязаної з граматичною структурою та її лексичним наповненням.

За допомогою інтонації можна виразити різні емоції, включаючи й негативні. Негативна емоційність являє собою вираження психологічного стану мовця, його негативного емоційно-оцінювального відношення до слухача, третьої особи, а також до подій, які повязані з ними або ж із самим мовцем, також цей стан може поміняти психологічну поведінку мовця. Викликати негативні емоції в людини можуть дуже багато факторів, одним з них являється конфлікт.

Людина сучасного суспільства кожну хвилину зтикається з різноманітними конфліктними ситуаціями - побутовими, політичними, релігіозними тощо. Сьогодні в кризовому, нестабільному оточенні дуже складно досягти згоди та взаєморозуміння, яке б привело до мирного співіснування. Конфліктні відносини в процесі комунікації були, є, та будуть завжди. Конфлікт викликає напругу, активізує негативну енергію та породжує негативні емоції. Таким чином, можна зазначити, що конфліктне спілкування - це джерело накопичення негативної енергії та негативних емоцій.

Підбиваючи підсумки характеристики різних типів невербального подання інформації, слід відзначити, що вони, маючи різний потенціал у комбінаториці з вербальною складовою, у сукупності створюють ефективну систему спілкування, яка є дієвою за умови її конкретного використання, що зумовлює перспективність дослідження їх функціонування в різних комунікативних умовах.Таким чином, найвища варіантність інтонаційних засобів притаманна актуалізації емоційних сценаріїв, супроводжуваних ускладненням інтонаційних моделей за допомогою емфатичного подовження фонем у ключових емоційно маркованих словах; модифікації тонального рівня початку й завершення інтоногрупи; наявності внутрішньо синтагменних (із перервою звучання чи заповнених) пауз; специфічного тембрального забарвлення голосу мовця. Спільною характеристикою висловлень, у яких реалізується вираження конфронтації, є чергування сповільненого й помірного або помірного й прискореного темпу, що сигналізує про динамічну зміну емоцій мовця та їхню комплексну природу. Основною ознакою вираження конфронтації та їх емоційності є створення просодичного контрасту шляхом протиставлення певних елементів їхньої інтонаційної моделі; низький тональний рівень початку інтоногрупи середньо-підвищений тональний рівень завершення термінального тону; висхідний різновид передтакту спадний термінальний тон; нульовий інтервал на стику передтакту й такту розширення позитивний інтервал на межі передтермінальної частини та ядра; спеціальний підйом, що виділяє слова-інтенсифікатори, займенники, заперечні частки, часткове наголошення іменників та дієслів.