Соціальне значення і види лобізму. Умови і структури лобіювання. Основні типи представництва інтересів. Становлення лобістських структур в Україні. Аналіз системи впливу на членів законодавчих органів. Зміст вивчення корпоративного та регіонального лобі.
Аннотация к работе
Будь-яке державне рішення може як зачепити інтереси окремих громадян, різних прошарків населення, так і регулювати окремі види діяльності. У звязку з цим обєктивно виникає певна зацікавленість субєктів політичних відносин у прийнятті конкретних рішень, які відповідали б їх інтересам, і як наслідок - тиск на структури влади, посадових осіб, засоби масової інформації для досягнення бажаного результату. За таких умов політичні та економічні реформи у країні наштовхуються на формування політико-правового інституту лобізму. Лобіювання, закладене у самій природі інтерперсональних та міжінституційних відносин, у своїй цивілізованій, легалізованій формі є позитивним політичним інститутом, який здатний забезпечити певну відкритість політичного процесу, можливість законним чином впливати на прийняття державних рішень, контролювати владу. Ідея проведення громадських слухань "Сприяння легалізації лобістської діяльності на регіональному рівні" виникла як результат проведення серії регіональних слухань "Парламент і громадськість" протягом 2004-2005 рр. Громадські активісти Харкова, Львова, Миколаєва інших міст України неодноразово вказували на такий недолік вітчизняного законодавства як відсутність правового поля у процесі "тиску" на органи влади та підприємницькі структури з метою досягнення суспільної вигоди.Термін "лобізм" походить від англійського слова "lobby", що означає вестибуль, передпокій, кулуари. "Лобізм" - термін, що позначає розгалужену систему контор і агентств чи монополій, організованих груп при законодавчих органах, що здійснюють тиск (аж до підкупу) на законодавців і чиновників з метою прийняття рішень (певних законопроектів, отримання урядових замовлень, субсидій) у інтересах організацій, які ці групи представляють. Саме слово "лобізм" неоднозначно оцінюється у суспільстві, має як легальний, так і "тіньовий" зміст. Якщо говорити про другий зміст, то, як правило, термін "лобізм" тут набуває суто негативного значення, нерідко є синонімом поняттям "блат", "протекціонізм", "підкуп" або покупки голосів у корисливих чи вузькопартійних інтересах на шкоду інтересах іншим, насамперед суспільним [14]. У залежності від того, у якому управлінському рішенні досягаються цілі лобіювання, воно може поділятися на правотворче (лобізм у законодавчих органах через нормативні акти), правозастосовне (лобізм через акти застосування права) і правоінтерпретаційне (лобізм через акти тлумачення права).Лобізм має важливе значення для різних сфер життя суспільства. До "плюсів" лобізму відноситься таке: По-перше, впливаючи на управлінські рішення, лобізм змушує "триматися у формі" органи державної влади і управління, у певному значенні конкурує, змагається з ними, додає їм велику динаміку і гнучкість. По-друге, лобізм виступає інструментом самоорганізації громадянського суспільства, за допомогою якого мобілізується суспільна підтримка чи опозиція певному законопроекту, здійснюється вплив на політику. Ураховуючи також те, що держава за умов становлення ринкових відносин усе більше і більше поступається своїми позиціями у сфері захисту інтересів різних соціальних груп і шарів, цей вакуум повинний бути заповнено відповідними структурами громадянського суспільства. По-третє, лобізм створює можливості для забезпечення інтересів меншості, бо виступає як специфічна форма прояву політичного плюралізму.Інтерес може не вписуватись в діючі норми, правила або навіть закони; Групи повинні мати можливість надати свої прагнення державним структурам [14]. Інша ознака - можливість реалізувати свій інтерес або донести його до особи (структури), що приймає рішення. Вірогідність реалізації інтересу групи залежить від комплексу можливостей, якими ця група і члени групи володіють. Важливим для групи інтересу є існування інформаційно-аналітичного центру, що здатний сформулювати не лише сам інтерес, його відмінність від інших груп, але і комплекс вимог, програму дій, тощо.При цьому передбачається, що держава суверенно і контролює розподіл ресурсів, статусів, економічних і соціальних пільг. Групи інтересів прагнуть впливати на державу, але в кінцевому випадку прийняття рішень багато в чому знаходиться в руках держави. Інший спосіб полягає в тому, що держава домовляється з якоюсь з груп тиску або груп інтересів (явна або неявна угода). Взамін держава за певні привілеї отримує її лояльність і гарантію допомоги у державних інтересах. Саме вона визнає за цією групою монопольне право на представництво певного інтересу в обмін на право визначеним чином впливати на визначення цього інтересу, відбір лідерів, тощо.В "Акті про відкрите лобіювання" терміном "лобіст" визначається особа, яку найнято клієнтами за фінансову або іншу винагороду задля надання послуг, що включають більше ніж один лобістський контакт. Тут недвозначно вказані умови, за яких організація чи окрема особа вважаються лобістом із фінансової
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретичні засади дослідження лобізму та лобістських груп
1.1 Поняття і види лобізму. Політичний сенс лобізму