Дослідження фольклору і фольклористики болгар в українській науці - Автореферат

Тому неабияке значення має діяльність українських учених на ниві дослідження фольклорної культури не тільки українського, а й інших словянських народів. Звідси - потреба систематизувати надбання попередників, по-новому підійти до оцінок зібраного фольклорного матеріалу та питань, порушених у працях українських дослідників, присвячених проблемам народної творчості словян; виокремити продуктивні положення, які потребують поглибленого аналізу, що й стало підставою нашого звернення до історіографічного аспекту викладу. На підході до створення корпусу історії української фольклористики виникла потреба зясувати роль наших дослідників у становленні та розвитку науки про народну творчість загалом і болгарської фольклористики зокрема. У ній автор неупереджено, без ідеологічних стереотипів проаналізувала науковий доробок українських учених, які займалися проблемами болгарської народнопоетичної творчості, й оцінила значення їхніх праць для становлення та розвитку болгарської фольклористики від її зародження як окремої галузі знань і до сучасності. розглянути основні етапи її вивчення в Україні, починаючи з фрагментарних відомостей про поетичні твори болгар і закінчуючи ґрунтовними працями з окремих питань болгарської фольклористики;Інтерес інтелігенції України до поетичної творчості болгарського народу виник ще на початку ХІХ ст. Романської містяться відомості про вивчення українськими фольклористами окремих жанрів болгарської народнопоетичної творчості, однак їхня спадщина розглядається тут у загальнословянському контексті і не є обєктом спеціального аналізу. Діяльність українських учених щодо збереження фольклорної культури болгарської діаспори в Україні досить детально розглянуто у працях О. У другому розділі “Народнопоетична творчість болгар у колі наукових інтересів українських учених” розглянуто діяльність українських учених, які взяли активну участь у становленні і розвитку болгарської фольклористики, та їхні праці, присвячені проблемам народної словесності болгар. Шевченка НАН України, а також статтях з українських, болгарських та російських періодичних видань ХІХ - початку ХХ століття, частина з яких вперше вводиться у науковий обіг.У сучасному взаємозалежному світі знання специфічних особливостей культури спорідненого етносу дає новий імпульс для розширення горизонтів діалогу між різними культурами. Велике значення в цьому плані має діяльність українських учених на терені болгарської фольклористики. Григоровича, що відіграли важливу роль як в ознайомленні з болгарською проблематикою європейських учених, так і в засвоєнні болгарськими авторами досвіду світового словянознавства. Перша половина ХІХ ст. знаменувалася загалом публікаціями, перекладами та оглядовими працями, які згодом переросли у серйозні теоретичні узагальнення і дослідження. У другій половині ХІХ ст. розширюється коло тем і проблем, що підлягають спеціальному вивченню, створюються наукові центри, у яких значна увага приділяється дослідженню народної словесності болгар.

Основний зміст дисертації

У сучасному взаємозалежному світі знання специфічних особливостей культури спорідненого етносу дає новий імпульс для розширення горизонтів діалогу між різними культурами. Велике значення в цьому плані має діяльність українських учених на терені болгарської фольклористики. Її становлення нерозривно повязане з діяльністю Ю. Венеліна, О. Бодянського, І. Срезневського та В. Григоровича, що відіграли важливу роль як в ознайомленні з болгарською проблематикою європейських учених, так і в засвоєнні болгарськими авторами досвіду світового словянознавства. Перша половина ХІХ ст. знаменувалася загалом публікаціями, перекладами та оглядовими працями, які згодом переросли у серйозні теоретичні узагальнення і дослідження.

У другій половині ХІХ ст. розширюється коло тем і проблем, що підлягають спеціальному вивченню, створюються наукові центри, у яких значна увага приділяється дослідженню народної словесності болгар. У цей час розпочинається і новий етап у становленні болгарської науки про народну творчість, тісно повязаний з діяльністю М. Драгоманова, праці якого сприяли зміцненню авторитету молодої болгарської фольклористики.

Наприкінці ХІХ - початку ХХ століття було зроблено і перші кроки до збирання та систематизації поетичної творчості болгарських мешканців України. Ця робота значно активізувалася у 1920-х роках, коли вивчення національних меншостей розгорнулося на державному рівні. Цей період характеризується нагромадженням цінних спостережень та цікавих даних для майбутніх синтетичних праць.

Діяльність у галузі дослідження болгарського фольклору в Україні. Розгорнулася на новому рівні в 1950-х роках і розвивалася в кількох напрямах - поглиблене вивчення болгарського фольклору, переважно у порівняльному плані; популяризація поетичної творчості болгарського народу та підготовка молодих спеціалістів для ведення дослідницької роботи в майбутньому. Надзвичайно широко у цей час розгортається і робота зі збирання фольклору в болгарських селах України. Численні експедиції, серед них і спільні з болгарськими науковцями, сприяли нагромадженню цінних матеріалів, частина з яких була опублікована, або увійшла до наукових праць, а решта була передана на зберігання в наукові архіви України й Болгарії.

В останнє десятиріччя болгарська проблематика зявляється у працях українських учених найчастіше у звязку із дослідженням загальних і спеціальних питань словянської народнопоетичної творчості та особливостей її функціонування у сучасних умовах, зокрема, в діаспорі.

Як бачимо, дослідження українськими науковцями народної словесності болгар посіло належне місце в українській фольклористиці і привертає увагу багатьох спеціалістів. Результати спостережень, викладених у дисертації, дають підстави зробити висновок, що діяльність українських учених у галузі болгарської народнопоетичної творчості була присвячена збирацькій і видавничій роботі, науковим дослідженням та популяризації народної словесності й залишила помітний слід в історії болгарської науки про народну творчість. Водночас глибоке вивчення провідних напрямів болгарської фольклористики не тільки сприяло виходові української науки на міжсловянський рівень, а й збагатило саму науку про фольклор, оскільки розширило межі її обсервації, включивши її в культурологічний рівень досліджень.

1. Сергій Цветко (1884 - ?) // Народознавчі зошити. - 1996. - № 4. - С. 266-268.

2. Діяльність Й. М. Бодянського в аспекті болгарської науки про народну творчість // Матеріали Міжнародної славістичної конференції памяті професора Констянтина Трофимовича (1923-1993). 1-3 квітня 1998 р.: В 2 т. - Львів: Літопис, 1998. - Т. 2. - С. 264-270.

3. Героїчний та історичний епос болгар в колі наукових інтересів українських вчених // Народознавчі зошити. - 1998. - № 5. - С. 475-482.

4. Народнопоетична творчість болгарської діаспори в Україні: за матеріалами відділу рукописних фондів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАН України // Славістичний збірник. - 1999. - Вип. 6. - С. 153-159.

5. Дослідження українськими вченими болгарської народної прози (пареміологічні та інші жанри) // Народознавчі зошити. - 1999. - № 4. - С. 550-554.