Інтернет як комунікаційний канал. Соціально-комунікаційні ознаки електронних соціальних ресурсів та методологія їх дослідження. Специфіка функціонування Facebook, Twitter, Вконтакте, LiveJournal та їхня трансформація у "замінники" традиційних медіа.
Аннотация к работе
Електронні соціальні ресурси є молодою галуззю діяльності, що активно розвивається. До того ж таке явище як соціальний електронний ресурс не має достатнього рівня вивченості в українській науці. За мету нами поставлено визначити, чи виконує електронний соціальний ресурс роль «замінника» традиційних медіа, проаналізувати отриманий результат, розглянути його причинно-наслідкові звязки та порівняти переваги і недоліки обох каналів поширення інформації. Окрема увага приділяється правовому регулюванню як електронних соціальних ресурсів, так і інтернет-ЗМІ. У ході дослідження було використано методи історизму (під час вивчення розвитку електронних соціальних ресурсів як таких), порівняння (для визначення переваг та недоліків одного каналу поширення інформації над іншим), загального звязку (для вивчення існуючих звязків між електронним соціальним ресурсом, та його аудиторією, ЗМІ, між різними видами ресурсів тощо), структурного аналізу (для визначення сутності електронного соціального ресурсу), опитування (з метою дізнатися громадську думку), статистики (для обробки результатів опитування).За електронною енциклопедією «Вікіпедія» електронним ресурсом є інформаційний ресурс, який керується компютером, у тому числі той, який потребує використання периферійного пристрою, підключеного до компютера (вочевидь йдеться про портативні носії інформації у випадку офлайн-ресурсу та інтернет-модем для доступу до ресурсів у мережі). До ресурсів, що діють поза мережею, ми відносимо електронні дані, збережені на певному носії інформації (компакт-диску, флеш-носії тощо), для користування якими не потрібне підключення до мережі інтернет. Різуном головною ознакою соціальних комунікацій є спілкування, дане в умовах штучно створеної технологічної системи духовного єднання людей, до яких належать телевізійна, радіо, бібліотечна, архівна, видавнича мережі, газетно-журнальна система поширення, мережі інформаційно-довідкових служб та Інтернет, система документації тощо [46]. Варто зазначити, що особливості комунікації в мережі інтернет загалом та на електронних соціальних ресурсах зокрема полягають у спілкуванні не всього суспільства, а скоріше у задоволенні комунікативних потреб окремих індивідів та соціальних груп. Завдяки тому, що вся суспільно важлива інформація в мережі Інтернет постійно знаходиться в активному користуванні споживачів, має місце процес інформаційного виробництва, в якому користувачі, аналізуючи реалії сьогодення, реагують на них, шукають причинно-наслідкових звязків, роблять прогнози, визначають тенденції, при чому, подекуди користувачами мережі це робиться несвідомо; проте, у будь-якому випадку, мережа Інтернет є одним з найкращих дзеркал дійсності, саме тому, що, відображуючи велику кількість думок одночасно, вона дає змогу відсортувати ту думку, якої дотримується більшість, виокремити певну норму.Ми будемо використовувати такі поняття, як метод, методологія, принцип, підхід тощо. На основі цих знань, ми спробуємо проаналізувати, які методи, принципи та підходи частіше за все використовуються у дослідженні електронних соціальних ресурсів як таких. 2) Сукупність прийомів дослідження, що їх застосовують у будь-якій науці відповідно до специфіки обєкту її пізнання [49]. «Можна стверджувати, що метод - це спосіб, шлях теоретичного або практичного пізнання дійсності, підпорядкований вирішенню конкретного завдання» - зазначає вона у своїй праці «Методологія наукових досліджень» і далі продовжує - «Основне функціональне призначення методу полягає у забезпеченні внутрішньої організації і регулюванні процесу пізнання або практичного перетворення того чи іншого обєкта. Разом із застосуванням окремих методів будь-яке дослідження спирається на загальний філософський метод пізнання, який реалізується через діалектичний підхід до наукової проблеми.Отже, у представленому розділі ми: · визначили сутність електронного соціального ресурсу;Кожен користувач може обирати власні налаштування приватності, згідно з якими інформація його сторінки буде доступною або всім бажаючим, або обмеженому переліку друзів, який затверджує сам користувач. Реєстрація на сайті та користування ним є безкоштовними, основні прибутки компанія Facebook отримує від реклами та таких окремих платних послуг, як просування своєї сторінки (ними, зазвичай, користуються компанії, що створюють на сайті сторінки, присвячені своїй діяльності). Якщо ж зображення пройшло модерацію, але не влаштовує котрогось з користувачів, він може оскаржити його, як і будь-яку інформацію, що є для нього обурливою або є спамом, натиснувши відповідну кнопку на самому сайті. Користувачі можуть реєструватися у системі під будь-якими іменами, при чому інформація про себе, яку вони розміщують на своїй сторінці є дуже стислою і її надання не є обовязковим. Хоча, звичайно, повноцінним ЗМІ Твіттер стати не може саме через стислість своїх повідомлень, втім, використання його журналістами може принести дуже ефективні результати.
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретичне обґрунтування дослідження електронних соціальних ресурсів
1.1 Соціальнокомунікаційні ознаки електронних соціальних ресурсів
1.2 Методологія дослідження електронних соціальних ресурсів
Розділ 2. Основні характеристики «замінників» традиційних медіа
2.1 Специфіка функціонування Facebook, Twitter та їхня трансформація у «замінники» традиційних медіа
2.2 Зміна первинної ролі Вконтакте, LIVEJOURNAL (ЖЖ) у контексті перетворення їх на «замінників» традиційних медіа
Розділ 3. Практичне дослідження електронних соціальних ресурсів як «замінників» традиційних медіа
3.1 Особливості реалізації інформаційної функції Facebook як замінника традиційних медіа
3.2 Специфіка ролі Twitter як інформаційного каналу
Висновки
Список використаних джерел
Вывод
Отже, у представленому розділі ми: · визначили сутність електронного соціального ресурсу;
· виокремили та пояснили його соціальнокомунікаційні ознаки;
· розглянули соціальнокомунікаційні ознаки блогів як специфічного виду електронного соціального ресурсу;
· побіжно оглянули найпоширеніші методи, що використовуються в ході наукових досліджень;
· зазначили методологію дослідження електронних соціальних ресурсів науковцями інших галузей науки.
Список литературы
Результати дослідження також були висвітлені нами у публікаціях журналу «Вісник Київського міжнародного університету. Сер.: соціальні комунікації, журналістика, медіалінгвістика, кінотелемистецтво» таких наукових статей у таких випусках: 1) «Соціальнокомунікаційні ознаки електронних соціальних ресурсів» (обсягом - 10 стор.; Вип. 14 - знаходиться у друці; довідка про прийняття до друку подана у Додатках);
2) «Специфіка функціонування Facebook та його трансформація у «замінник» традиційних медіа» (обсягом - 9 стор.; Вип. 15 - знаходиться у друці; довідка про прийняття до друку подана у Додатках).