З’ясування будови платформної частини України. Розробка схеми обробки даних дистанційного зондування Землі. Виявлення закономірностей структурно-тектонічної локалізації нафтогазоперспективних пасток. Рекомендації щодо проведення геолого-пошукових робіт.
Аннотация к работе
Таким чином, постає потреба удосконалення відповідних методичних прийомів дешифрування і геологічної інтерпретації матеріалів аерокосмічних зйомок, системно-аналітичного узагальнення теоретичних засад і розроблення методологічних основ вивчення характерних особливостей розривних деформацій земної кори за даними ДЗЗ, які логічно б ґрунтувалися на останніх досягненнях у різних галузях природознавства (математика, фізика, хімія, біологія, геологія в широкому їх розумінні), а також новітніх геоінформаційних технологій. Таким чином, з невпинним зростанням вимог до результатів у галузі аерокосмогеології розробка теорії та методології встановлення морфокінематичних особливостей, системної організації та новітньої геодинаміки дизюнктивних дислокацій земної кори різних таксономічних рангів засобами передових дистанційних технологій являє собою актуальну наукову проблему. Для досягнення мети дослідження вирішувалися такі завдання: Розробити узагальнену технологічну схему оброблення, дешифрування і тематичної інтерпретації даних ДЗЗ на підставі застосування географічних інформаційних систем (ГІС) для вивчення розривних деформацій земної кори. Вперше розроблено концептуальну технологічну схему оброблення, дешифрування і геологічної інтерпретації даних ДЗЗ на основі застосування геоінформаційних технологій з метою виявлення і визначення характеристик дизюнктивних дислокацій земної кори. На підставі використання розробленого підходу геологічного дешифрування/інтерпретації даних ДЗЗ у процесі вирішення конкретних завдань на типових територіях (ділянках) отримано такі результати: Уперше, застосовуючи компютеризовані технології, створено дистанційну основу (ДО) робіт з геологічного довивчення площ масштабу 1:200 000 (ГДП-200) для топоаркуша номенклатурою M-36-XXVI (Сміла) в електронному вигляді.Готиняна та ін., системно узагальнюючи і з феноменологічних позицій аналітично розглядаючи теоретичні засади виявлення особливостей будови земної кори і процесів, що в ній відбуваються, за даними ДЗЗ, охарактеризовано три взаємоповязаних варіанти (фактори) передачі інформації з глибин Землі на її поверхню і формування відповідних ландшафтів: 1) шляхом механічних (тектонічних) деформацій, 2) через геофлюїдодинамічні потоки, 3) завдяки геофізичним полям. Отже, внутрішні компоненти сучасного ландшафту (власне геологічний субстрат) разом з ендогенними процесами, будучи в умовах притаманних більшій частині України геологічно закритих територій відносно прихованими, значною мірою визначають характер просторового розподілу і специфіку розвитку зовнішніх компонентів (рельєф, гідрографічна мережа, літологічний склад поверхневих відкладів і ґрунтів, рослинний покрив, атмосфера тощо), екзогенних процесів і гідрометеорологічних явищ, теперішнього лику Землі загалом, який таким чином являє собою складну інтерференційну динамічну систему. У розділі “Методологія розрізнення дизюнктивних дислокацій за матеріалами дистанційних зйомок” характерні риси структур дизюнктивного походження різних морфокінематичних типів розглянуто з позицій системного підходу: на різних глибинних рівнях їх прояву (земна кора, сучасний ландшафт поверхні Землі, дані ДЗЗ) і в залежності від рангової приналежності. Вони ґрунтуються на: 1) усвідомленні процесу одночасної органічної взаємодії (параґенезу) різних за природою фізичних сил протилежного спрямування (притягання, відштовхування), завдяки і під впливом яких відбувається еволюція, рух геологічної речовини в будь-якому природному обєкті; 2) визначенні різних за природою двох груп геологічних рушійних сил (внутрішніх і зовнішніх) у виникненні та розвитку структур літосфери (зокрема розривних деформацій) як складових елементів єдиної матеріальної системи Земля, різноманітні різнорангові структури якої, а також їхні рухи перебувають в закономірній підпорядкованості та взаємозумовленості; 3) визнанні існування в літосфері поряд з пластичними (квазіпластичними) крихких (квазікрихких) деформацій гірських порід, що передусім зумовлено диференціацією реологічних властивостей і барично-температурних умов геологічного середовища; 4) ствердженні існування активних процесів перманентно-перервного (пульсаційного) енергомасообміну у природних геосистемах планети, як проявів особливостей існування і форм руху матерії; 5) констатації, що специфічні сучасні ландшафти земної поверхні та притаманні їм аномалії, будучи геоіндикаторами внутрішньої структури геологічного субстрату і повязаних з ним енергомасообмінних процесів, диференціюються за спектральними характеристиками відбитого електромагнітного випромінювання в різних діапазонах хвиль. Кожна з них характеризується не лише специфічними рисами будови, але й часом виникнення та азимутальним орієнтуванням (у градусах): 310-315 (D-C1, підкиди, насуви; N, сколи, зсуви), 40-45 (D-C1, відриви, скиди; N, сколи, зсуви), 0 і 90 (D, сколи, зсуви), 15-20 (PR3, O, S, сколи, зсуви; P, відриви, скиди), 285-290 (PR3, O, S, сколи, зсуви; P, підкиди, насуви), 70-75 (PR3 (R), підкиди, насуви; Є1-2, C2-3