Загальна характеристика та видовий склад комах родини короїдів. Характеристика хвойних дерев Плужнянського лісництва. Дослідження видового складу стовбурових та польових комах-шкідників родини Ipidae у лісництві. Заходи боротьби зі шкідниками.
Аннотация к работе
2.3 Методики дослідження видового складу стовбурових комах-шкідників3.1 Морфологічні і біологічні особливості представників комах-шкідників родини короїдів (Ipidae)Більшість видів короїдів поселяються під корою, рідше - у корі або деревині. Родина короїдів, відповідно до морфологічних особливостей її представників, розділяється на три підродини: короїди, лубоїди і заболонники [26]. У хвойних лісах значні пошкодження наносять комахи-шкідники з підродин короїди і лубоїди. Однією з цікавих особливостей біології представників родини короїдів (Ipidae) є те, що їх розвиток переважно відбувається у певній частині дерева: вершині або нижній частині стовбура, гілках. У моногамних видів самка знаходить дерево, прогризає у корі вхідний канал, від якого починає проточувати під корою поздовжній або поперечний маточний хід.Насадження хвойних порід дерев (сосна, ялина, модрина) в лісництві становлять 78 % від покритих лісом земель, із яких насадження сосни звичайної складають 77,3 % [25]. Порівняно з іншими хвойними породами сосна звичайна характеризується цінними лісогосподарсько-економічними властивостями: довговічна (300-400 років), стовбури її швидко очищаються від сучків, холодо-і засухостійка, здатна споживати вологу в умовах ґрунтової засухи за допомогою потужної кореневої системи, невимоглива до ґрунту, має позитивний ріст навіть на самих бідних піщаних ґрунтах [16]. Дослідження чисельності стовбурових комах-шкідинків хвойних дерев Плужнянського лісництва з родини короїдів (Ipidae) ми проводили у східній його частині на території площею близько 1 га, що обєднує невеликі частини кількох кварталів, і у південно-східній частині лісництва на території площею близько 1,5 га, що також є невеликою частиною різних кварталів (рис. На досліджених ділянках соснового лісу виявлено і визначено 7 видів комах-шкідників цієї родини - лубоїд сосновий малий (Blastophagus minor Hart.), лубоїд сосновий великий (Blastophagus piniperda L.), поліграф пухнастий (Polygraphus poligraphus L.), короїд-типограф (Ips typographus L.), короїд шестизубчастий, або стенограф (Ips sexdentatus Boern.), короїдгравер (Pityogenes chalcographus L.) і деревинник смугастий (Trypodendron lineatum Ol.). Дослідженні види комах-шкідників належать до 5 родів - лубоїд (Blastophagus), поліграф (Polygraphus), короїд (Ips), гравер (Pityogenes), деревинник (Trypodendron).Родина короїдів (Ipidae) в хвойних насадженнях Плужнянського лісництва представлена пятьма родами - лубоїд (Blastophagus), поліграф (Polygraphus), короїд (Ips), гравер (Pityogenes), деревинник (Trypodendron), - і сімома видами - лубоїд сосновий великий (Blastophagus piniperda L.), лубоїд сосновий малий (Blastophagus minor Hart.), поліграф пухнастий (Polygraphus poligraphus L.), короїд-типограф (Ips typographus L.), гравер звичайний, або короїдгравер (Pityogenes chalcographus L.), короїд шестизубчастий, або стенограф (Ips sexdentatus Boern.), деревинник смугастий (Trypodendron lineatum Ol.), - шкідливих комах. Личинки даних представників родини Ipidae пошкоджують кору, луб, заболонь і деревину (Trypodendron lineatum Ol.) сосни і ялини. На ділянках ялинового лісу площею по 0,5 га нараховується від 700 до 800 дерев, а на ділянках соснового лісу площею по 0,7 га - 900 - 950 дерев. На кожній ділянці досліджуваного лісу закладено по 5 ловчих (модельних) дерев, на яких і здійснено повний аналіз чисельності комах-шкідників (4 дерева по кутках ділянки і 1 дерево в центральній частині досліджуваного лісу (схема 3.2)). На досліджених ділянках лісу в ялинових насадженнях лісництва найбільше середнє значення показника екологічної щільності шкідників мають такі представники родини короїдів (Ipidae) як поліграф пухнастий (Polygraphus poligraphus L.) - 75044 особини на 1 м3 кори в 2009 році і 52271 особина на 1 м3 кори в 2010 році, і короїдгравер (Pityogenes chalcographus L.) - 219732 особини на 1 м3 кори в 2009 році і 194129 особин на 1 м3 кори в 2010 році (табл.До початку польових досліджень у лісових біоценозах виконавці роботи повинні засвоїти правила з техніки безпеки і промислової санітарії, що забезпечить збереження здоровя і працездатності виконавців [20]. Усі виконавці мають бути проінструктовані про правила пересування по маршрутах у лісовій місцевості, відповідно до місцевих умов. Під час польових маршрутів мають бути вжиті заходи запобігання від сонячних опіків, переохолодження і намокання. Працюючи на ділянках, де є отруйні комахи або рослини, які обпікають шкіру, треба користуватися одягом, який повністю закриває ноги. Викладати ловчі дерева забороняється поодинці; має бути не менше двох осіб, причому при зрізування і закладанні дерев виконавці повинні бачити один одного.На території дослідження виявлено і визначено 7 видів комах-шкідників хвойних насаджень з родини короїдів (Ipidae): лубоїд сосновий малий (Blastophagus minor Hart.), лубоїд сосновий великий (Blastophagus piniperda L.), поліграф пухнастий (Polygraphus poligraphus L.), короїд-типограф (Ips typographus L.), короїд шестизубчастий, або сте
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Огляд літератури
1.1 Загальна характеристика комах родини короїдів (Ipidae)
1.2 Видовий склад комах-шкідників хвойних дерев родини короїдів (Ipidae)
Розділ 2. Матеріал та методи дослідження
Список литературы
Вступ
Ліси є найбільш поширеними та цінними порівняно з іншими типами рослинності. Ліс - це біологічна система, домінуючим компонентом якої є дерева. Ліс є найважливішим компонентом біосфери, що виконує ряд життєво необхідних функцій і служить незамінним життєвим середовищем для величезної кількості живих організмів. Лісові екосистеми зберігають ріки, джерела від забруднення і висихання, забезпечують атмосферу вологою та великою кількістю кисню, є фільтратами атмосфери, поглинають з неї вуглекислий газ і помякшують клімат.
Неоціненне значення лісу для сільськогосподарського виробництва, - він покращує мікроклімат приземного шару повітря, помякшує різні коливання температури, нагромаджує і зберігає вологу в ґрунті і повітрі, затримує вітер і захищає цим поля від нищівних засух і пилових бур.
Ліс продукує органічну масу, накопичує сонячну енергію, виробляє кисень. Водночас він залишається джерелом деревини і забезпечує цінною сировиною різні галузі народного господарства. Тому правильне використання і охорона лісу з кожним роком набуває все більшого значення.
Порушення стійкості лісу може бути викликане факторами різноманітної природи, дія яких може мати різну тривалість, характер, ступінь і супроводжуватися зворотними і незворотними змінами стану насаджень. Одні і ті ж фактори впливу допустимі для одних і являються критичними для інших лісових біоценозів. Це залежить від їх природної стійкості, що в значній мірі визначається умовами проростання, а також режимом ведення в них господарської діяльності.
Значну шкоду лісам наносять комахи-шкідники, зокрема стовбурові. Розмножуючись у масовій кількості стовбурові шкідники призводять до часткової або повної загибелі не тільки окремих дерев, а й цілих лісових масивів. Розвиток вогнищ стовбурових шкідників відбувається на фоні зниження стійкості насаджень під впливом тих чи інших факторів зовнішнього середовища. В насадженнях з порушеною стійкістю створюються сприятливі умови для розвитку стовбурових шкідників, які, в свою чергу, стають додатковими факторами негативного впливу і часто причиною повного або часткового порушення і загибелі деревостою.
Щоб запобігти шкідливій діяльності комах, своєчасно обмежити їх чисельність і організувати відповідну систему заходів боротьби, необхідно перш за все навчитись розпізнавати їх, знати видовий склад, біологічні особливості, роль різних факторів у розвитку комах і прояві їх шкідливої діяльності. Крім того потрібні також знання біології лісових культур, які людина покликана вирощувати та захищати.
У звязку з цим вивчення видової і трофічної структури ентомофауни лісу, визначення чисельності як окремих шкідливих видів, так і цілих трофічних угрупувань, виділення екологічних та інших комплексів і визначення в них домінуючих видів є необхідним для встановлення основних закономірностей функціонування лісових біогеоценозів.
Характерною ознакою досліджуваної території Плужнянського лісництва є інтенсивне ерозійне почленування - місцевість тут подекуди горбиста з пологими схилами. Територія характеризується сильно еродованими сірими лісовими і опідзоленими ґрунтами. Хвойні ліси Плужнянського лісництва складають такі породи дерев як сосна звичайна, Банкса, веймутова, ялина звичайна європейська і модрина європейська. Підлісок в основному складається з крушини ламкої, горобини звичайної, ліщини звичайної та ін.
Розміщення лісництва, природні умови, клімат, густа лісистість створюють оптимальні умови для існування стовбурових комах-шкідників хвойних дерев, зокрема представників таких родів: лубоїд (Blastophagus), короїд (Ips), деревинник (Trypodendron), поліграф (Polygraphus), гравер (Pityogenes).
Актуальність теми дослідження динаміки чисельності представників родини короїдів хвойних дерев Плужнянського лісництва полягає в тому, що жуки-короїди значною мірою впливають на розвиток і стійкість хвойних лісів, ослаблюючи дерева при заселенні і часто призводячи до загибелі продуктивного деревостою, а продукція лісництва реалізується в широких межах, що помітно впливає на економічний стан лісового господарства і всього району в цілому. Зокрема, в Україні стовбуровим шкідникам присвячено досить мало публікацій і спеціальних досліджень впливу лісогосподарської діяльності на поширення жуків-короїдів майже не проводилося, а дане дослідження матиме певний краєзнавчий аспект і дозволить розробити заходи по обмеженню кількості комах-шкідників деревини.
Метою дипломної роботи є дослідження динаміки чисельності жуків-короїдів хвойних дерев Плужнянського лісництва.
Обєктом дослідження виступають хвойні біоценози Плужнянського лісництва.
Предметом дослідження є представники комах-шкідників родини короїдів (Ipidae) хвойних дерев лісництва.
Під час виконання дипломної роботи ми ставили перед собою наступні завдання: O охарактеризувати територію проведення досліджень;
O освоїти методики дослідження чисельності комах-шкідників лісу;
O дослідити видовий склад стовбурових комах-шкідників родини короїдів (Ipidae) хвойних насаджень Плужнянського лісництва;
O вивчити і порівняти біологічні особливості жуків-короїдів хвойних дерев лісництва;
O провести фенологічні дослідження комах-шкідників хвойних лісів лісництва з родини короїдів (Ipidae);
O систематизувати представників родини короїдів (Ipidae) хвойних дерев Плужнянського лісництва;
O провести кількісний аналіз жуків-короїдів хвойних лісів лісництва;
O розробити заходи боротьби зі стовбуровими шкідниками хвойних лісів.