Загальна характеристика комах родини короїдів. Основна методика дослідження видового складу стовбурових комах-шкідників. Головна особливість хвойних лісів Харківської області. Розгляд рекомендованих заходів боротьби із членистоногими паразитами.
Аннотация к работе
.3 Методики дослідження видового складу стовбурових комах-шкідників3.1 Морфологічні і біологічні особливості представників комах-шкідників родини короїдів (Ipidae)Більшість видів короїдів поселяються під корою, рідше - у корі або деревині. Родина короїдів, відповідно до морфологічних особливостей її представників, розділяється на три підродини: короїди, лубоїди і заболонники [26]. У хвойних лісах значні пошкодження наносять комахи-шкідники з підродин короїди і лубоїди. Однією з цікавих особливостей біології представників родини короїдів (Ipidae) є те, що їх розвиток переважно відбувається у певній частині дерева: вершині або нижній частині стовбура, гілках. У моногамних видів самка знаходить дерево, прогризає у корі вхідний канал, від якого починає проточувати під корою поздовжній або поперечний маточний хід.Природно-заповідний фонд Харківської області складають природні комплекси й обєкти, що мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну й іншу цінність і виділені з метою збереження природного різноманіття ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу, забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища. Природно-заповідний фонд Харківської області включає: · 220 територій і обєктів[1] загальною площею 52943,9 га, що становить 1,69 % від усієї площі Харківщини (зокрема, один національний парк «Гомільшанські ліси», 4 ландшафтних парки, 157 заказників місцевого значення й 11 загальнодержавного); · 223 території й обєкти[2] загальною площею 57509,02 га, в тому числі 11 обєктів загальнодержавного значення площею 15609,4 га (відсоток заповідності становить 1,83 від загальної площі Харківщини); · 232 території й обєкти[3] загальною площею 57647,52 га (в тому числі 11 обєктів загальнодержавного значення площею 15609,4 га, відсоток заповідності становить 1,8 від загальної площі області)[4]. На кінець 2009 року площа природно-заповідного фонду області склала 65,7 тис. га[5].Родина короїдів (Ipidae) в хвойних насадженнях Плужнянського лісництва представлена пятьма родами - лубоїд (Blastophagus), поліграф (Polygraphus), короїд (Ips), гравер (Pityogenes), деревинник (Trypodendron), - і сімома видами - лубоїд сосновий великий (Blastophagus piniperda L.), лубоїд сосновий малий (Blastophagus minor Hart.), поліграф пухнастий (Polygraphus poligraphus L.), короїд-типограф (Ips typographus L.), гравер звичайний, або короїд-гравер (Pityogenes chalcographus L.), короїд шестизубчастий, або стенограф (Ips sexdentatus Boern.), деревинник смугастий (Trypodendron lineatum Ol.), - шкідливих комах. Це стовбурові шкідники, які локалізуються під корою у верхній, середній і нижній частині стовбурів дерев, а також на тонких і товстих гілках. комаха короїд стовбуровий шкідник Розвиток всіх короїдів відбувається в теплий період року і майже всі види зимують у фазі імаго під корою стовбурів дерев, в підстилці та у верхньому мінеральному шарі ґрунту. Спостереження за короїдами, які дають сестринські покоління (короїд-стенограф, короїд-типограф, деревинник, короїд-гравер), слід проводити з кінця квітня до червня, а також - в липні - серпні (сестринське покоління). Важливе значення має встановлення оптимальних строків застосування тих чи інших методів з урахуванням розвитку короїдів і необхідності проведення боротьби залежно від співвідношення й чисельності окремих видів короїдів і їх ентомофагів, екологічних умов, у яких вони розвиваються, стану та складу лісових насаджень і т. д., тобто від знання біологічних основ боротьби з ними [28].Для визначення чисельності жуків-короїдів ми використовували методику «ловчих (модельних) дерев». Досліджені види комах-шкідників родини короїдів (Ipidae) є дрібними жуками, які наносять пошкодження як у фазі личинки, так і у фазі імаго, тому відносяться до дуже небезпечних шкідників хвойного лісу. Личинки даних короїдів прокладають численні ходи в корі, під корою, в лубі, інколи навіть пошкоджують заболонь і деревину. Лубоїди і короїди пошкоджують сосну, ялину та інколи модрину, призводячи до ослаблень лісостанів і навіть до повного всихання значних територій Спостереження за короїдами, які дають сестринські покоління (короїд-стенограф, короїд-типограф, деревинник, короїд-гравер), слід проводити з кінця квітня до червня, а також - в липні - серпні (сестринське покоління).
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Огляд літератури
1.1 Загальна характеристика комах родини короїдів (Ipidae)
1.2 Видовий склад комах-шкідників хвойних дерев родини короїдів (Ipidae)
Розділ 2. Матеріал та методи дослідження
Вывод
комаха шкідник короїд хвойний дерево
2. Для визначення чисельності жуків-короїдів ми використовували методику «ловчих (модельних) дерев». На кожній досліджуваній ділянці хвойного лісу було закладено по 5 модельних дерев довжиною від 12 до 16 м і товщиною від 18 до 40 см. В якості модельних були обрані вітровальні і буреломні лежачі та напівлежачі дерева.
4. Досліджені види комах-шкідників родини короїдів (Ipidae) є дрібними жуками, які наносять пошкодження як у фазі личинки, так і у фазі імаго, тому відносяться до дуже небезпечних шкідників хвойного лісу.
Жуки-короїди мають однорічні генерації і розвиваються з початку квітня до кінця серпня. Личинки даних короїдів прокладають численні ходи в корі, під корою, в лубі, інколи навіть пошкоджують заболонь і деревину. Заселяють дані комахи-шкідники практично все дерево - верхню, середню та нижню частини стовбурів з товстою і перехідною корою, а також товсті і тонкі гілки.
Лубоїди і короїди пошкоджують сосну, ялину та інколи модрину, призводячи до ослаблень лісостанів і навіть до повного всихання значних територій
5. Жуки-короїди на території хвойних лісів лісництва мають подібні періоди розвитку. Згідно з проведеними фенологічними дослідженнями найкращим періодом спостереження за жуками-короїдами з однорічними генераціями є остання декада березня - перша декада травня в сосновому лісі (лубоїди), і друга половина червня - початок липня в ялиновому лісі (поліграф). Тому (вразі необхідності) викладати ловчі дерева, із наступним обкорюванням їх і спалюванням кори, проти даних шкідників слід на початку березня (спалювати залишки в червні - липні).
Спостереження за короїдами, які дають сестринські покоління (короїд-стенограф, короїд-типограф, деревинник, короїд-гравер), слід проводити з кінця квітня до червня, а також - в липні - серпні (сестринське покоління). Тому ловчі дерева проти даних шкідників повинні викладатися в першій декаді квітня; спалювання кори проводити в серпні - вересні.
6. Згідно з отриманими результатами підрахунку чисельності жуків-короїдів значно більш заселеними є ялинові ліси, хоча видова різноманітність представників родини короїдів (Ipidae) вища в соснових лісах, що зумовлено територією розміщення ялинових лісів.
Рекомендації по обмеженню кількості комах-шкідників родини короїдів (Ipidae) і прогнозуванню їх чисельності
1. Проведення систематичного моніторингу в лісогосподарських угіддях і здійснення короткострокових і довгострокових прогнозів розподілу популяцій шкідливих комах, їх чисельності, інтенсивності розмноження, плодючості тощо.
2. Своєчасне оповіщення підприємств, установ, організацій, діяльність яких повязана із захистом рослин, у випадку виявлення масового розмноження шкідників.
3. Створення змішаних культур з підліском в усіх випадках, коли дозволяють лісорослинні умови. Введення до складу насаджень тільки тих деревних порід і чагарників, вимоги яких відповідають даним кліматичним та ґрунтовим умовам. Не допущення змішування в ряду і висаджування рядами, які чергуються, порід-антагоністів, а також поблизу таких чагарників, які є переносниками загальних хвороб та шкідників.
4. Поліпшення охорони лісів від пожеж. Навіть незначна пожежа, коли горить тільки підстилка, зумовлює опіки і підпари кореневих лап частини дерев. Це в свою чергу сприяє заселенню таких дерев стовбуровими шкідниками.
5. Систематичне і своєчасне спостереження за хвоєгризучими шкідниками, а також за шкідниками коріння та молодих культур, які сприяють зростанню чисельності короїдів.
6. Не залишати на лісосіках недорубків, проводити збір порубочних решток. Щоб попередити розвиток короїдів недоробки (а також гілки із хвоєю) слід складати невеликими купами і спалювати.
7. Викладати ловчі дерева з товстими гілками 1 раз на 3-4 роки, обкоровувати після заселення їх шкідниками, спалювати кору або закопувати на глибину не менше 0,5 м.
8. Застосовувати отруєнні ловчі дерева оброблені інсектицидами. Жуки-короїди охоче селяться на них, але гинуть, як тільки починають прогризати ходи.
9. Щороку розвішувати в лісових масивах штучні гнізда для птахів.
10. За результатами моніторингу проводити комплекс профілактичних і винищувальних заходів щодо боротьби з шкідниками.
Список литературы
Вступ
Ліси є найбільш поширеними та цінними порівняно з іншими типами рослинності. Ліс - це біологічна система, домінуючим компонентом якої є дерева. Ліс є найважливішим компонентом біосфери, що виконує ряд життєво необхідних функцій і служить незамінним життєвим середовищем для величезної кількості живих організмів. Лісові екосистеми зберігають ріки, джерела від забруднення і висихання, забезпечують атмосферу вологою та великою кількістю кисню, є фільтратами атмосфери, поглинають з неї вуглекислий газ і помякшують клімат.
Неоціненне значення лісу для сільськогосподарського виробництва, - він покращує мікроклімат приземного шару повітря, помякшує різні коливання температури, нагромаджує і зберігає вологу в ґрунті і повітрі, затримує вітер і захищає цим поля від нищівних засух і пилових бур.
Ліс продукує органічну масу, накопичує сонячну енергію, виробляє кисень. Водночас він залишається джерелом деревини і забезпечує цінною сировиною різні галузі народного господарства. Тому правильне використання і охорона лісу з кожним роком набуває все більшого значення.
Порушення стійкості лісу може бути викликане факторами різноманітної природи, дія яких може мати різну тривалість, характер, ступінь і супроводжуватися зворотними і незворотними змінами стану насаджень. Одні і ті ж фактори впливу допустимі для одних і являються критичними для інших лісових біоценозів. Це залежить від їх природної стійкості, що в значній мірі визначається умовами проростання, а також режимом ведення в них господарської діяльності.
Значну шкоду лісам наносять комахи-шкідники, зокрема стовбурові. Розмножуючись у масовій кількості стовбурові шкідники призводять до часткової або повної загибелі не тільки окремих дерев, а й цілих лісових масивів. Розвиток вогнищ стовбурових шкідників відбувається на фоні зниження стійкості насаджень під впливом тих чи інших факторів зовнішнього середовища. В насадженнях з порушеною стійкістю створюються сприятливі умови для розвитку стовбурових шкідників, які, в свою чергу, стають додатковими факторами негативного впливу і часто причиною повного або часткового порушення і загибелі деревостою.
Щоб запобігти шкідливій діяльності комах, своєчасно обмежити їх чисельність і організувати відповідну систему заходів боротьби, необхідно перш за все навчитись розпізнавати їх, знати видовий склад, біологічні особливості, роль різних факторів у розвитку комах і прояві їх шкідливої діяльності. Крім того потрібні також знання біології лісових культур, які людина покликана вирощувати та захищати.
У звязку з цим вивчення видової і трофічної структури ентомофауни лісу, визначення чисельності як окремих шкідливих видів, так і цілих трофічних угрупувань, виділення екологічних та інших комплексів і визначення в них домінуючих видів є необхідним для встановлення основних закономірностей функціонування лісових біогеоценозів.
Актуальність теми дослідження динаміки чисельності представників родини короїдів хвойних дерев Харківської області полягає в тому, що жуки-короїди значною мірою впливають на розвиток і стійкість хвойних лісів, ослаблюючи дерева при заселенні і часто призводячи до загибелі продуктивного деревостою, а продукція лісництва реалізується в широких межах, що помітно впливає на економічний стан лісового господарства і всієї області в цілому. Зокрема, в Україні стовбуровим шкідникам присвячено досить мало публікацій і спеціальних досліджень впливу лісогосподарської діяльності на поширення жуків-короїдів майже не проводилося, а дане дослідження матиме певний краєзнавчий аспект і дозволить розробити заходи по обмеженню кількості комах-шкідників деревини.
Метою індивідуальноі роботи є дослідження динаміки чисельності жуків-короїдів хвойних дерев Харківської області.
Обєктом дослідження виступають хвойні біоценози Харківської області.
Предметом дослідження є представники комах-шкідників родини короїдів (Ipidae) хвойних дерев лісництва.
Під час виконання дипломної роботи ми ставили перед собою наступні завдання: 1 Опрацювати літературу
2 дослідити видовий склад стовбурових комах-шкідників родини короїдів (Ipidae) хвойних насаджень Харківської області.
4 вивчити і порівняти біологічні особливості жуків-короїдів хвойних дерев області;
5 провести фенологічні дослідження комах-шкідників хвойних лісів області з родини короїдів (Ipidae);
6 систематизувати представників родини короїдів (Ipidae) хвойних дерев Харківської області.;
7 розробити заходи боротьби зі стовбуровими шкідниками хвойних лісів.
8 охарактеризувати територію проведення досліджень;1. Аверкиев И.С. Атлас вреднейших насекомых леса. - 2-е изд., перераб. - М.: Лесн. пром-сть, 1984. - 72 с.
2. Берриман А. Защита леса от насекомых-вредителей ? Пер. с англ. В.Г. Долгополова. - М.: Агропромиздат, 1990. - 288 с.
4. Воронцов А.И. Лесная энтомология: Учебник для студентов лесохозяйств. спец. вузов. 4-е изд., перераб. и доп. - М.: Высшая школа, 1982. - 384 с.
5. Воронцов А.И. и др. Технология защиты леса / А.И. Воронцов, Е.Г. Мозолевская, Э.С. Соколова. - М.: Экология, 1991. - 304 с.
6. Воронцов А.И., Мозолевская Е.Г. Практикум полесной энтомологии: Учеб. пособие для лесохоз. специальностей вузов. Изд., 2-е, испр. и доп. - М.: Высш. школа, 1978. - 293 с.
7. Воронцов А.И., Семенкова И.Г. Лесозащита. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Агропромиздат, 1988. - 336 с.
8. Вредители сельськохозяйственных культур и лесных насаждений: В 3-х т. ? Под общ. ред. В.П. Васильева. - 2-е изд., испр. И доп. - К.: Урожай, 1987. - 440 с.
9. Гамаюнова С.Г. Біологічні екскурсії: Комахи лісу. - Х.: Вид. група «Основа», 2003. - 128 с.
14. Илюстрированная энциклопедия насекомых ? Под ред. Е.Г. Бацылева. Прага: Изд-во «Артия», 1977.
15. Козлов М.А., Олигер И.М. Школьный атлас-определитель безпозвоночных. - М.: Просвещение, 1991. - 207 с.
16. Кузнецов С.И., Чуприна П.Я., Подгорный Ю.К. и др. Деревья и кустарники, культивируемые в Украинской ССР. Голосеменные. Справочное пособие.- Киев: Наук. думка, 1985. - 200с.
17. Кулєшов А.В., Білик М.О. Фітосанітарний моніторинг і прогноз: Навчальний посібник. - Харків: Еспада, 2008. - 512 с.
18. Липа О.Л. та ін. Визначник хвойних рослин: Навч. посібник / О.Л. Липа, І.С. Івченко, Т.А. Решетняк. - К.: Вища шк.., 1993. - 187 с.
19. Литвинова А.Н., Панкевич Т.П., Молчанова Р.В. Насекомые сосновых лесов. - Мн.: Наука и техника, 1985. - 150с.
20. Мазурмович Б.М., Коваль В.П. Зоологія безхребетних. Навчально-польова практика - К.: Вища школа. Головне вид-во, 1982. - 184 с.
21. Мамаев Б.М. и др. Определитель насекомых европейской части СССР. Учеб. пособие для студентов биол. специальностей пед. ин-тов. М.: «Просвещение», 1976.
22. Мовчанов О.М. Стовбурові шкідники лісу // Захист рослин. - 2003. - №12. - с. 27-28.
23. Насекомые. Исследования по фауне Советского Союза. Изд-во Моск. ун-та, 1981. - 232 с.