Сутність та основні прояви фізичного, психологічного, економічного та сексуального домашнього насильства. Розгляд ознак, за якими можна впізнати жінку, щодо якої тривалий час здійснюється домашнє насильство. Профілактика домашнього насильства над дітьми.
Аннотация к работе
Розвиток глобальної злочинності в теперішній час є предметом уваги не тільки правоохоронних органів, але й вчених, психологів та педагогів, які намагаються зрозуміти причини цього явища і розробити методи попередження і боротьби. Але, якщо суспільство ставиться здебільшого негативно до проявів насильства «на вулиці», то насильство вдома багато людей щиро вважають нормою. У багатьох європейських країнах ця проблема активно обговорюється і досліджується.В масовій свідомості, і досі існують певні стереотипи, що вважають жінку як істоту, слабшу ніж з чоловік, а отже, другорядну в різних сферах життя. Важка економічна ситуація, яка може призвести до безробіття (як жінки, так і чоловіка) часто штовхає жінок до пошуку нових видів заробітку що нерідко призводить до продажу жінок з метою їх подальшої сексуальної експлуатації [6-8]. Розглянемо ознаки, за якими можна впізнати жінку, щодо якої тривалий час здійснюється домашнє насильство. Також можуть мати місце відсутність зубів, ушкодження кісткової і мязової тканин, наявність слідів від попередніх травм, укусів, розриви і пошкодження органів статевої системи тощо. Іноді чоловік дозволяє жінці працювати, але забирає всі зароблені нею кошти, пояснюючи це тим, що він «глава сім‘ї», і жінка вимушена утримувати в тому числі і чоловіка-неробу.Бажання захистити себе, почуття власної гідності і обізнаність в своїх правах можуть стати на заваді тим, хто хоче образити людину, навіть якщо це член родини.
Вывод
На шляху до встановлення справжньої рівності в гендерному відношенні у нашій країні стоять наступні чинники: 1. В масовій свідомості, і досі існують певні стереотипи, що вважають жінку як істоту, слабшу ніж з чоловік, а отже, другорядну в різних сферах життя. Згідно цього, жінка повинна бути беззаперечно підпорядкована чоловіку, не повинна мати своєї думки, і грає вторинну роль на роботі і дома. Змінити цю ідеологію може лише виховання молоді з новим, сучасним світоглядом.
2. Важка економічна ситуація, яка може призвести до безробіття (як жінки, так і чоловіка) часто штовхає жінок до пошуку нових видів заробітку що нерідко призводить до продажу жінок з метою їх подальшої сексуальної експлуатації [6-8].
3. Необізнаність жінок щодо своїх прав, недостатня робота різноманітних жіночих організацій, та елементарна невпевненість жінок у відстоюванні своєї свободи. Сюди ж треба віднести побоювання жінок осуду з боку знайомих та родичів через «непокірність».
Серед найголовніших жіночих проблем окрім сімейного насильства, можна виділити проституцію та продаж жінок як живого товару. Особливої гостроти набула проблема сексуальних домагань на роботі збоку чоловіків-керівників під загрозою звільнення. Такі відносини часто вважаються нормою в деяких організаціях.
Ознаки насильства. Розглянемо ознаки, за якими можна впізнати жінку, щодо якої тривалий час здійснюється домашнє насильство.
До фізичних ознак можна віднести загальне погіршення здоровя, часта наявність синців та забоїв, що пояснюється падінням. Також можуть мати місце відсутність зубів, ушкодження кісткової і мязової тканин, наявність слідів від попередніх травм, укусів, розриви і пошкодження органів статевої системи тощо. Такі жінки можуть нехтувати особистою гігієною, що посилює лють їх домашніх кривдників [6-8].
Психологічні ознаки: різного роду психологічні розлади, наявність скарг або хвороб психогенного характеру; недостатнє лікування та невиконання приписів лікарів, страхи, необгрунтована тривожність, повна безініціативність і відчуття безпорадності. Часто таким жінкам забороняють бачитися з родичами друзями, що викликає у них гостре відчуття самотності. Все це може призвести до думок про самогубство чи навіть суїцидальних намірів чи спроб. Часто цьому передують погрози позбавити себе життя [6, 7].
Серед економічних ознак розглядаються, зокрема, такі, як відсутність можливості керувати сімейним бюджетом і власними коштами, що пояснюється матеріальною неакуратністю або розумовою обмеженістю. Може існувати заборона з боку чоловіка працювати або навчатися. Іноді чоловік дозволяє жінці працювати, але забирає всі зароблені нею кошти, пояснюючи це тим, що він «глава сім‘ї», і жінка вимушена утримувати в тому числі і чоловіка- неробу. Жінку можуть обмежувати в одязі і взутті, хоча статки родини дозволяють купити якісні і модні речі [6, 7].
Необхідно також звернути увагу на сексуальні ознаки домашнього насильства, зокрема зниження або втрата сексуального потягу сексологічні травми та пошкодження статевих органів, що виникають внаслідок грубих сексуальних контактів, часто з елементами садизму. Як результат - можемо спостерігати викидні, замирання вагітностей та небажані вагітності, оскільки чоловік не переймається питаннями контрацепції [6-8].
Наступною проблемою в Україні і вцілому у світі є насильство над дітьми.
Хоча на законодавчому рівні в нашій державі введено багато нових норм, положень та правил, які начебто повинні захистити права дитини, визначити неповнолітніх повноправними учасниками суспільних стосунків, в реальному житті часто дорослі не сприймає дітей, як таких членів родини і суспільства, які можуть мати свою думку і гідні уваги. Результати чисельних досліджень підтверджують, що спроби дитини самостійно захистити себе у будь-яких офіційних установах практично завжди приречені на невдачу. Нажаль, доводиться констатувати, що в нашій країні дитина не має захисту як з боку суспільства так і з боку працівників правоохоронних органів від жорстокості і знущання дорослих [9, 10].
Саме тому актуальність проблеми профілактики домашнього насильства над дітьми не викликає сумніву.
Слід зауважити, що саме необізнаність неповнолітніх зі своїми правами як в сім‘ї, так і у відносинах з представниками закону є однією з причин порушення їх прав. Зокрема, виявлено, що більшість підлітків вважають законними такі дії міліціонерів, як зупинка і обшук групу підлітків, причому без складання будь-яких протоколів і без присутності понятих. Деякі підлітки навіть допускають застосування правоохоронцями фізичної сили тощо. Крім того, неповнолітні щиро вважають, що батьки мають право бити їх, знущатися, обмежувати в їжі, одязі, виганяти з дому тощо, довіряючи розповідям дорослих про те, що їх також били і саме тому вони виросли порядними людьми [10-12].
Психологи відмічають той факт, що здебільшого жорстоке поводження з дітьми це результат домашнього насильства над їхніми батьками в дитинстві. Іноді вони, коли подорослішають, намагаються виправити власні помилки і використовують для того своїх дітей, як мішень. І цей сценарій може повторюватись декілька поколінь [13].
Згідно чинного законодавства, домашнє психологічне насильство проявляється в образах із використанням лайливих, часто нецензурних слів, підвищення голосу, часто без причини тощо. Все це принижує честь і гідність члена сімї, так же як і образливі жести на його адресу із метою утримування його в атмосфері страху [13].
Який же вихід є для людини, що стала жертвою сімейного насильства? В нашій країні діють спеціальні кризові центри, а також центри медико-соціальної реабілітації, де фахівці можуть надати різного роду допомогу, вирішити питання з тимчасовим житлом, і навіть допомогти знайти роботу. Крім цього працівники цих центрів повідомляють службі дільничних інспекторів міліції чи кримінальній міліції в справах неповнолітніх про виявлені факти реального застосування насильства в сім‘ї, що сприяє притягненню винних до адміністративної або навіть кримінальної відповідальності. домашній насильство психологічний жінкаДосить багато людей, щодо яких чинять насильство, не наважуються йому протистояти. Бажання захистити себе, почуття власної гідності і обізнаність в своїх правах можуть стати на заваді тим, хто хоче образити людину, навіть якщо це член родини.
Список литературы
1. Бабенко, К. Насильство в сімї. Бесіди з батьками [Текст] / К. Бабенко // Завуч. 2004. № 22. С. 26-40.
2. Запобігання і протидія насильству в сімї: Методичні рекомендації для соціальних працівників [Текст] / К.: ДЦССМ, 2004. 192 с.
3. Акимова, Л. С. Громадська програма співробітництва по запобіганню насильства в сімї [Текст] / Л. С. Акимова // Матеріали 1-го міжнар. наук.-практ. се- мін. О.: ОІВС, 1999. С. 8-10.
4. Ситник, К. В. Домашнє насильство - проблема сучасного суспільства [Текст] / О.В. Полковенко, К. В. Ситник // Вища освіта України в контексті інтеграції до Європейського освітнього простору. 2011. Т. 5. дод. 2 до № 3. С. 445-449.
5. Полковенко, Т. В. Проблематика домашнього насильства в умовах сучасного українського соціуму [Текст] / О. В. Полковенко, Т. В. Полковенко // Матеріали Всеукраїнській науково-практичної інтернет-конференції «Українська мова та культура у сучасному гуманітарному часопросторі», 2013.
6. Закирова, В. М. Развод и насилие в семье - феномены семейного неблагополучия [Текст] / В. М. Закирова // Социол. исслед. 2002. № 12. С. 131-134.
7. Лях, Д. Д. Насильство над жінками в сімейних стосунках [Текст] / Д. Д. Лях, Т. В. Циганчук. Практична психологія та соціальна робота, 2014. С. 65-69.
8. Грабовська, І. Проблеми та перспективи жінки в сучасній український політиці [Текст] / І. Грабовська // Сучасність. 2001. № 6. С. 54-59.
9. Насильство проти жінок: Що про це думають молоді люди?: Оновлене дослідження [Текст] / Британська Рада в Україні. К., 2005. 3 с.
10. Гендерні стереотипи та ставлення громадськості до тендерних проблем в українському суспільстві [Текст] / ПРООН; Інститут соціології НАНУ. К., 2007. 84 с.
11. Абдель-Хаді, Н. Дитина та її права: система дотримання прав людини в сімї та стратегії запобігання дитячим психологічним травмам [Текст] / Н. Абдель-Хаді // Психолог. 2004. № 3-4. С. 5-10.
12. Балакірєва, О. Права дітей в Україні [Текст] / О. Балакірєва, О. Бабак // Соціальна політика і соціальна робота. 2001. № 1. С. 3-8.
13. Дети социального риска и их воспитание: Учебно-методич. пособие [Текст] / под науч. ред. Л. М. Шипи- цыной. СПБ.: Изд-во "Речь", 2003. 144 с.