Складники різножанрових прозових текстів Людмили Старицької-Черняхівської, аналіз ідіостилю письменниці. Дослідження зразків малої прози авторки, їх формальних та змістових складників. Універсальна роль фемінної статі у поступі людської спільноти.
Аннотация к работе
Студії про життя і творчість Людмили Старицької-Черняхівської почали спорадично зявлятися у 1990-ті роки. Тому варто зясувати особливості цього складника спадщини письменниці, аби скласти комплексне уявлення про творчість Людмили Старицької-Черняхівської, виявивши головні риси ідіостилю. Проте ця сталість у Людмили Старицької-Черняхівської набуває інфернально-генетичних ознак: так, нащадок убивці Жмайла Данило повторює злочин наглої смерті щодо земляка і доччиного коханого, а нащадок чесного Громики Роман заради щастя сина ладен примиритися з ворогом, підтвердивши у такий спосіб гідність і чесноти своїх предків. Тому письменниця залучає потужний народнопоетичний струмінь, помітний у використанні паремії, постійних епітетів, сталих виразів, порівнянь і пісенної образності, а саме: зоряна ніч, залізна воля, круторогий місяць, чорна невдячність, чорні брови, карі очі, син-сокіл, красуня-дочка, зоряна ніч, Лада-весна; полетіти орлом; бути холодним, наче камінь; минутися, як важкий сон; за неньку - повненьку, за отця - до кінця, а за милу - цим, щоб було весело всім; хто чарки не лічить, той добра не зичить; в гостях добре, а вдома краще; «Ой любив козак та дівчиноньку, як та матір дитятко, а тепер її покидає, як на морі вутятко!» тощо. Та особливе місце у цьому контексті посідає епіграф до твору Людмили Старицької-Черняхівської «Жива могила»: «Любовь сильнеє смерти и страха смерти» [5, 569].Отже, дослідивши домінанти малої прози Людмили Старицької-Черняхівської можна виснувати, що студіювання різножанрових творів допоможе розкрити комплексну візію не тільки письменницької палітри авторки, але й поглибити розуміння загальнолітературних процесів межі ХІХ-ХХ століть.
Вывод
Отже, дослідивши домінанти малої прози Людмили Старицької- Черняхівської можна виснувати, що студіювання різножанрових творів допоможе розкрити комплексну візію не тільки письменницької палітри авторки, але й поглибити розуміння загальнолітературних процесів межі ХІХ-ХХ століть. Адже проаналізовані твори відображають особливості світосприймання письменниці (синтез язичництва і християнства, поєднання фольклору, історії та літератури), демонструють багату жанрову палітру (легенда, оповідання, притча, есе), відповідно до якої авторка добирає певні формальні та змістові складники (стилізація, риторичні формули, ретроспектива, образи-символи), а також домінанти ідіостилю Людмили Старицької-Черняхівської (реципієнт - співрозмовник- співавтор, відкриті фінали, відображення минулого в сучасному, рефлексії персонажів).
Список литературы
1. Барабан Л.І. Людмила Старицька-Черняхівська. Тернистий шлях творчості /Л.І. Барабан. - Вінниця: Велес, 2003. - 90 с.
2. ЖУЛИНСЬКИЙМ. Людмила Старицька-Черняхівська (1868-1941) : митець високої гідності й твердості духу // Українська література : творці і твори / М. Жулинський. - Київ : Либідь, 2011. - С. 198-204.
3. Кара Т. Людмила Старицька-Черняхівська як історичний повістяр / Т. Кара // Літературознавчі обрії. Праці молодих учених : збірник наукових праць / Ін-т літератури ім. Т.Г. Шевченка ; Нац. акад. наук України. - Київ, 2014. -Вип. 19. -С. 11-15.
4. Процюк Л. Людмила Старицька-Черняхівська / Л. Процюк // Науково-інформаційний вісник Академії наук вищої освіти України: наук.-інформ. видання / Академія наук вищої освіти України. - Київ, 2013,- № 4 (87) : липень - серпень - вересень. - С. 93-95.
5. Старицька-Черняхівська Л.М. Вибрані твори : Драматичні твори ; Проза ; Поезія ; Мемуари / Л.М. Старицька-Черняхівська; [Вступ, ст. таприміт. Ю.М. Хорунжого; Редкол.: М.Г. Жулинський (голова) та ін.]. - К. : Наук, думка, 2000. - 839 с.
6. Тургенев И. Собрание сочинений в десяти томах./ И. Тургенев. - Том 10. - М. : Гослитиздат, 1962. - 344 с.
7. Хорунжий Ю.М. Шляхетні українки : Есеї-парсуни : Присвяч. долям О. Пчілки, Л. Старицької- Черняхівської, М. Старицької та ін. / Ю.М. Хорунжий. - К. : Вид-во ім. Олени Теліги, 2004. - 206 с.