Універсали Центральної Ради як одні з найважливіших інформаційних джерел Національно-демократичної революції в Україні у 1917-1918 роках. Логічність та висока ступінь інформативності як основні ознаки стилістики цих нормативно-правових документів.
Аннотация к работе
Універсали Центральної Ради - є одними з найважливіших інформаційних джерел Національно-демократичної революції в Україні 1917-1918 рр. Даний період викликає значну увагу як з боку істориків, так і з боку документознавців, адже аналіз документальних джерел дає змогу зробити висновки про сутність та якість політичних стратегій Центральної Ради і про загальні принципи розвитку системи діловодства і документування в Україні. Універсали Центральної Ради були прийняті за надзвичайно складних умов протистояння з Тимчасовим урядом та радянською владою. Універсали Центральної Ради не були нормативно-правовими актами у традиційному значенні. Реквізит тексту Універсалів досить обємний за обсягом, текст не має чіткого розділення на розділи, але його можна поділити на такі складові: - протокольна формула; смислова частина; аргументація; У Третьому універсалі смислова частина досить коротка: «Віднині Україна стає Українською Народною Республікою», а у Другому - навпаки має довгий, розірваний і продовжений в кінці текст: «Ми, Центральна Рада …з задоволенням приймаємо заклик правительства до єднання …», «… ми рішуче ставимось проти замірів самовільного здійснення автономії України до Всеросійського Учредительного Зібрання».