Дослідження системної еволюції ідеології, доктрин та концепцій зовнішньополітичної стратегії США. Специфіка методів і засобів дипломатії Сполучених Штатів. Відхід від доктрини Монро та зовнішньополітичні стратегії Вудро Вільсона і Теодора Рузвельта.
Аннотация к работе
На сьогодні успіхи США у зовнішній політиці, науці і економіці перетворили її в могутній анклав, що розповсюджує свій вплив на більшу частину світу і зосереджує в собі всі передові технології і знання. Активна діяльність США практично у всіх сферах суспільного життя, насамперед у зовнішній політиці, швидкі успіхи в освоєнні величезного північноатлантичного континенту, стрімкий розвиток передової індустрії і сільського господарства, небачене в історії збільшення матеріального добробуту більшості населення, швидке досягнення статусу світової держави посилили впевненість в особливій долі Америки, відмінній від долі інших країн і народів. Сформувалася ідея про особливу місію, «визначення долі» (manifest destiny) Америки, головний зміст якої складається в обіцянці свободи, демократії, матеріального достатку і т. п. не лише самим американцям, але й представникам інших народів у найвіддалених куточках земної кулі, якщо вони згодні прийняти американські цінності. Подальше зростання впливу США в сучасній системі міжнародних відносин, залежність у ній змін від використання Вашингтоном певних доктринальних засад зумовлює теоретичну й політичну доцільність пошуків відповідей на складні питання сучасності, у стратегії зовнішньополітичних акцій держави, характері цих акцій і, звичайно їх наслідків, що вплинули не тільки на становище західноєвропейських, далекосхідних чи держав Латинської Америки, а й на самобутній розвиток Сполучених Штатів, її формування як світової держави. Предметом дослідження стали еволюція та зміна акцентів у зовнішній політиці США, специфіка методів і засобів дипломатії країни та наслідки реалізації стратегії США для світу.Американські правлячі кола висунули специфічні методи експансії в різних районах світу: відносно країн Латинської Америки вони формулювали нову інтерпретацію доктрини Монро: на Далекому Сході проголосили політику «відкритих дверей», що поклала початок так званої доларової експансії, проти Іспанії розвязали імперіалістичну війну за переділ колоній. Особливу увагу історики приділили іспано-американській війні 1898 р. і доктрині «відкритих дверей» (або доктрині Дж. Серед робіт про політику США в Тихому океані і в Азії в кінці XIX ст. виділяються численні дослідження, присвячені доктрині «відкритих дверей», за допомогою якої американські монополії розраховували домогтися в Китаї вирішальної економічної переваги. Ця політика мала давні традиції, а доктрина «відкритих дверей» стала її логічним завершенням. Суфілла та інших, що видавалися в серії «Дослідження з питання про американський імперіалізм» (1928-1935)[11,с.117], - про політику США в країнах Латинської Америки.США на сьогоднішній день має імідж держави-лідера всього світу, країна, яка за рівнем та масштабами розвитку значно випереджає будь-яку з інших розвинених країн. США перебували наприкінці XVIII ст. залежними від Європи, а особливо від Англії, яка вступила в лідери світу - і навіть не могла була конкурентом США. Проте ще є одне «але», варто звернути увагу на історичну закономірність подальших подій, теорії «пангерманізм», «панславізм», то чому ж не має право на існування «панамериканізм» (до речі саме останній зараз домінує, хоч факт загибелі інших має показати їх приреченість)[65,с.659]; економічне, соціальне, духовне підґрунтя та умови, апріорні принципи співжиття переселенців з Європи («Старого Світу»), в яких утворилася американська спільнота мали вплив на виокремлення тих постатей, їх ідей, напрямків діяльності, що вимощували ту криву дорогу в той «старий світ» - і власного пошуку і посідання місця в ньому чи створення свого Нового світу (і нових правил, яким мають тепер підпорядковуватися всі - незважаючи якими методами цього досягнуто). Якщо трактувати підготовку й прийняття доктрини як питання про загрозу інтервенції Священного Союзу в Латинську Америку, і якщо плани озброєної інтервенції були реальні, то доктрина Монро набуває оборонного характеру, а Сполучені Штати і їх керівники виступають в ореолі рятівників Латинської Америки. «Американські континенти…віднині не повинні розглядатися як обєкти майбутньої колонізації будь-якої із Європейських держав», США не потерплять будь-яких спроб цих держав «розповсюдити її систему на яку-небудь частину цієї півкулі», і, на закінчення, США не будуть втручатися «у внутрішні справи» Європейських країн.Як у промисловості, так і в сільському господарстві майже неподільно панувала ручна праця, чисельність найманих робітників залишалася незначною, а більшість мануфактурних виробів доставлялася з Європи, в першу чергу з Англії[15,с.23-50]. Проте саме в ході війни за незалежність в країні відбулися соціально-економічні зрушення і були створені важливі передумови для швидкого розвитку і повної перемоги капіталістичних відносин. Але тільки з часів війни 1812-1815 рр. можна з упевненістю датувати початок промислового перевороту в бавовняному виробництві на північному сході США не у формі перших дослідів застосування машин і організації фабрик, як було в кінці XVIII ст., а у формі про
План
Зміст
Вступ
Розділ І. Історіографія та джерельна база проблеми
Розділ ІІ. Передумови і сутність доктрини Монро
Розділ ІІІ. Економічні чинники зміни зовнішньополітичного курсу США
Розділ IV. Відхід від доктрини Монро та зовнішньополітичні стратегії Вудро Вільсона і Теодора Рузвельта