Пантеон слов"янських богів. Культові місця та ідоли давніх слов"ян. Культові скульптури доби язичництва. Амулети-обереги, що повинні були захищати своїх володарів від злих сил навколишнього середовища і як частина культової практики наших предків.
Аннотация к работе
Не винятковим є й те, що деякі сучасні культурні та суспільні діячі вважають, що релігія, гідне називатися релігією, зявилася в нас тільки після прийняття християнства тисячу років тому. Актуальність теми по дослідженню будь-якого з аспектів язичества стародавніх словян в наш час полягає в тому, що постійно поповнюються археологічні матеріали, які дозволяють по-новому поглянути на окремі сталі точки зору, а з використанням нових підходів і методик - змінити окремі висновки щодо ідеології наших предків у додержавний і ранньодержавний час. В сучасній науці під язичеством розуміють комплекс релігійних обрядів, вірувань, уявлень, які передували виникненню світових релігій - іудаїзму, християнства, магометанства, буддизму, які склали їхню основу. Головним чином ми будемо використовувати матеріал з терен сучасної території України, однак будемо залучати і деякі матеріали сусідніх словянських територій - південних і західних словян, народів Прибалтики, несловянського півдня Східної Європи, тощо. Багато цінного з точки зору вивчення релігії давніх словян міститься в праці митрополита Іларіона, який критикуючи язичництво ("поганство" зо його термінологією) подає чимало важливого по нашій темі [29].Князь обрав так званих "своїх" богів (їх було шість), що на його думку, разом повинні були задовольнити представників всіх східнословянських племен. Василь Скуратівський в своїй праці "Русалії" пропонує свій варіант структурного перерозподілу обовязків Володимирових богів: Перун - бог світла, себто сонця (а не лише грому і блискавок), Хорс - місяць-бог (а не покровитель сонця), Даждьбог - бог неба, де постійно перебувають місяць і сонце (а не лише небесна волога), Стрибог - опікун грізних природних сил (у тому числі і вітрів), Симаргл - ярий бог, з яким повязаний початок Нового року, а також й пробудження природи (а не крилате божество) і нарешті Макошь - берегиня статків родючості й родинного (суспільного) вогнища (а не лише жіночих ремесел). В.Т. Ми розуміємо, що окрім згаданих вище божеств, в джерелах згадуються й інші божества більш низького рівня: Род, Лада, роженьці, берегині, упирі, водяні, домові, тощо [16, с. Це божество було одним з ранніх, бо повязувалося з одним з найяскравіших природних явищ, але довго воно залишалося другорядним в порівнянні із тими богами, які відповідали за врожай і господарство взагалі. Цей бог не входив до складу загальнословянського пантеону, що був створений князем Володимиром, але він часто згадується в фольклорних джерелах, як батько інших богів.Місцями відправлення культу у східних словян були святилища. В центрі площадок часто знаходиться яма для ідола, тобто ці площадки служили підніжжям ідола і були власне капищами. До типу круглих капищ, вимощених камінням, в центрі яких стояв ідол, належать площадки на великих городищах-святилищах Богит та Звенігород, про яких мова буде нижче. Навколо центрального стовпа - ідола, який міг бути закріплений великим каменем в ямі, півколом і в декілька рядів розташовувалися ями меншого діаметра, перед ідолом багато разів розкладали вогонь, коло камяних плит-вівтарів були покладені перегорілі кістки птахів та бика, тут же лежав кремяний наконечник стріли, знаходилися черепки ліпного та гончарного посуду ІХ-Х ст. Культовий комплекс у Шумську був півкругом обведений синхронними щодо його положення поселеннями, які входили в склад сусідської-великосімейної общини, і був релігійним центром цієї общини.Серед амулетів зустрічаються мініатюрні зображення звірів, коней, птахів, а також різні предмети - топірці, ножі, гребені, ключі, замочки, ложки, ковші, бубонці. Словяни того часу носили амулети - обереги у вигляді сокирок, лунниць, різних круглих підвісок, повязаних з сонцем, й таких, що зображали різні вироби побуту і зброї. Матеріал, з якого виготовлялися амулети був різноманітним. Виходячи з того, що кінь був символом добра і щастя у східних словян, він вважає що ці "ранкові коні" були ключем для вирішення багатьох питань космогонічного характеру в складній системі вірувань східних словян, які в цілому були повязані із культом сонця. Практично тотожнім за змістом був амулет із зображенням грифона - синкретичний образ напівдракона , що поєднував в собі риси тварини й птаха (Рис.Проаналізувавши матеріали по обраній темі дипломного дослідження ми пересвідчилися в складності виявлення артефактів, які б свідчили про давню релігію східних словян, їх вірування та культову діяльність. Головне питання, з якого розпочинається вивчення будь-якого аспекту давньословянської ідеології є визначення пантеону боргів та їх функціонального значення в житті тогочасного населення Східної Європи. Розглянувши вказаних богів Володимирова пантеону, ми повинні розуміти, що ними перелік потойбічних сил не вичерпується. були ще боги, яких було безліч і в яких вірив простий люд. Це повязано з тим, що з часом функції богів доповнювалися, змінювалися, збігалися із сферами діяльності інших богів. Окрім того, можна констатувати, що східні словян